Вирок № 93952438, 28.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/917/2020

Справа № 428/10825/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Гайовича П.І.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Осики М.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001325 від 08.07.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ФОП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 о 00:00 годині інспектор взводу 1 роти 3 управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з інспектором взводу 2 роти 3 управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи належним чином екіпіровані в однострій, маючи при собі табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» заступили у наряд «Цейлон-107» для виконання завдання із забезпечення громадського правопорядку на території м. Сєвєродонецька, на службовому автомобілі «Тойота – Пріус» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, о 01:48 годині екіпаж Управління патрульної поліції в Луганській області «Цейлон – 107» в складі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали повідомлення про те, що за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний група осіб, знаходячись на території літнього майданчику кафе «World of light» біля спорткомплексу «Гудзон» порушує тишу.

ОСОБА_4 вказане повідомлення, екіпаж Управління патрульної поліції в Луганській області «Цейлон – 107» в складі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прибули за викликом про скоєння адміністративного правопорушення.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою припинення протиправних дій з боку групи осіб, які перебували в той час на території вищевказаного кафе, та вчиняли дії, направлені на порушення тиші, підійшли до вказаних осіб та запропонували їм не порушувати тишу.

В цей час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у групі осіб, що порушували тишу, підвівся зі столу та почав висловлюватись в бік працівників поліції грубою нецензурною лайкою та виказувати погрози застосування фізичного насилля в бік працівника поліції ОСОБА_1 , яка в свою чергу стала вимагати від ОСОБА_2 припинити протиправні дії, на що останній жодним чином не відреагував.

Після цього, працівник поліції ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про те, що він є затриманим в порядку ч. 1 ст. 262 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, та на підставі чого йому було запропоновано прослідувати до службового автомобілю патрульної поліції, проте ОСОБА_2 відмовився виконувати вимоги працівника поліції, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили за допомогою фізичної сили супроводити ОСОБА_2 до службового автомобілю, для чого ОСОБА_3 став тримати ОСОБА_2 за праву руку, а ОСОБА_1 за ліву.

В цей час, ОСОБА_2 , маючи умисел на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень при виконанні цим працівником службових обов`язків, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, почав штовхати від себе працівника поліції ОСОБА_1 , після чого, звільнивши свою ліву руку, від руки ОСОБА_1 , кулаком лівої руки наніс удар в область правої щоки ОСОБА_1 , внаслідок чого, згідно висновку судово – медичної експертизи № 288 від 08.07.2020, спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді рани сльозової оболонки правої щоки та синця правої щоки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

17.12.2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гайовичем П.І., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 , за участю захисника Осики М.І., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, з урахуванням співпраці підозрюваного ОСОБА_2 зі стороною обвинувачення у ході кримінального провадження та обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування завданого збитку, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, сторони погодилися на призначенні покарання, з урахуванням положень ст. 69 КК України, з переходом до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 2 статті 345 КК України, у виді штрафу 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Гайович П.І. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Осика М.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпіла ОСОБА_1 надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2 .

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України – умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 17.12.2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гайовичем П.І. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена з огляду на ступень тяжкості кримінальних правопорушень з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого -– щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Узгоджена міра покарання із застосуванням ст. 69 КК України при наявності трьох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з призначенням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України більш м`якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 345 КК України – у виді штрафу, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням: поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, що свідчить про його щире каяття.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов`язання – скасувати.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.12.2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гайовичем П.І. та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Осики М.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001325 від 08.07.2020 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов`язання – скасувати.

Речові докази:

- CD-R диски з відеофайлами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- CD-R із записом з нагрудних камер – відеореєстраторів, що розміщувалися на форменному одязі поліцейських УПП в Луганській області, які долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова