Рішення № 93947204, 26.10.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13727/20

Провадження № 2/686/3512/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Департамету патрульної поліції про відшкодування шкоди посилаючись на те, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності йому заподіяна моральна шкода у розмірі 22355 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.06.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено у засідання на 09.09.2020 року.

У судове засідання позивач та представник не з`явилися проте, у заяві представник позивача підтримує позовні вимоги та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заперечив проти позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження тому підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року посадовими особами Департаменту патрульної поліції щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП згідно якого він обвинувачується у тому, що о 14 год. На 205 км автодороги Н-03 «Житомир – Чернівці» в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Постановою Ярмолинецького районного суду від 13 травня 2020 року провадження по справі закрито на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доказування наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправністю дій її заподіювача і шкодою є обов`язком позивача.

На підставі ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди, завданої внаслідок діяльності зазначених органів, діють правила частини шостої цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою правоохоронного органу, пославшись на положення ст. 1174 ЦК України.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1 і ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 2005 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправністю поведінки заподіювача шкоди і заподіяною шкодою.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 і 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано, як доказ постанову Ярмолинецького районного суду від 13 травня 2020 року.

Суд вважає, що внаслідок протиправного складання протоколу про адміністративне правопорушення є підтведженням причинно-наслідкового зв`язку між порушенням прав позивача та наслідками, які спричинило це порушення, у тому числі заподіяння моральної шкоди.

Суд вважає, що наведений розрахунок позивачем моральної шкоди у розмірі 22355 грн., згідно положень ст..13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» є вірним та відповідає обставинам по справі.

За надання юридичної допомоги у цій справі позивачем адвокату сплачено 10000 грн., згідно додаткового договору від 20.12.2019 року.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 22355 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1174, 1176 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 22355 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн., всього 32355 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Стефанишин