Рішення № 93947047, 29.12.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2481/19

2/683/240/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Крупської В.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу № 683/2481/19, 2/683/240/2020 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від 22.10.1975 року та свідоцтва про право на спадщину від 16.01.1988 року.

Вказує, що він є сином ОСОБА_2 та єдиним спадкоємцем її майна, у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак, оформити спадкові права на вищезазначене нерухоме майно він не взмозі через невідповідність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зокрема, згідно свідоцтва про право на спадщину від 16.01.1988 року померлій належав цілий житловий будинок, за вищезазначеною адресою, а згідно Договору дарування від 22.10.1975 року їй належить лише 63/100 частки житлового будинку. Окрім цього, у вказаному Договорі дарування невірно зазначено відомості про його матір, а саме прізвище вказано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». У зв`язку викладеними обставинами нотаріус відмовив йому в оформлені спадщини.

У квітні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кашин В.А. подав заяву про зменшення позовних вимог та просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на 72/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд та будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кашин В.А. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити з врахування зменшених позовних вимог.

Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи у відсутності представника, покладаються на думку суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка для позивача ОСОБА_1 була матір`ю. На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_1 та племінником ОСОБА_5 .

Померлій 07.11.2014 року ОСОБА_6 належало 72/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд та будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка складалася з 63/100 частки подарованих її батьком ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 22.10.1975 року та 9/100 частки вищевказаного житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд та будівель, ОСОБА_6 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.1988 року.

01 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №70/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ; свідоцтвом про одруження ОСОБА_2 , у якому вона змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 »; довідкою Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств №11928 від 19.10.2015 року про сумісну реєстрацію до дня смерті ОСОБА_2 ; свідоцтвом про право на спадщину від 16.01.1988 року; договором дарування від 22.10.1975 року; довідкою Старокостянтинівського БТІ за № 677 від 21.02.2017 року; технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 08.02.2017 року; довідкою про середню ринкову вартість від 30.08.2019 року; матеріалами спадкової справи №70/2017, заведеної 01.02.2017 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємицем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Судом також встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло 72/100 частки житлового будиноку з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 за життя набула у власність 63/100 частки на підставі Договору дарування від 22.10.1975 року та 9/100 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.01.1988 року після смерті ОСОБА_7 .

На підставі зазначених правовстановлюючих документів в Старокостянтинівському БТІ ОР за ОСОБА_2 зареєстровано на 72/100 частки житлового будинку.

Відповідно до роз`ясень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

27 квітня 2017 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , оскільки встановлено невідповідність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зокрема, згідно свідоцтва про право на спадщину від 16.01.1988 року ОСОБА_2 належав цілий житловий будинок, а згідно Договору дарування від 22.10.1975 року їй належить лише 63/100 частки житлового будинку. Окрім цього, у вказаному Договорі дарування невірно зазначено відомості про померлу ОСОБА_2 , а саме прізвище вказано « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_2 ».

Крім того, згідно дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 є власником 9/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . А також згідно договору дарування від 22.10.1975 року ОСОБА_9 є власницею 63/100 частки вищевказаного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд .

Разом з тим, досліджені судом докази вказують на те, що 72/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , був набутий за життя ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 права власності на це нерухоме майно в розмірі 72/100 частки.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 72/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького, 41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, код ЄДРПОУ 36027760.

Суддя