Рішення № 93945178, 23.12.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/2277/20

Рішення

Іменем України

23 грудня 2020 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.,

при секретарі Зіньковської Н.Д.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 січня 2015 року в розмірі 18640 грн. 01 коп., станом на 17 вересня 2020 року, з яких 11064 грн. 99 коп. – заборгованість за (простроченим) тілом кредиту, 3865 грн. 96 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 3709 грн. 06 коп. – нарахована пеня, а також понесені судові витрати, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в матеріалах справи міститься його заява, згідно якої він позов підтримує та просить справу слухати в його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, але не повідомила суд про причини своєї неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне:

26 січня 2015 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н за умовами якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www. Privatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів» додаються до позовної заяви.

Судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.

Таким чином, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.

Так, на підставі наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в розмірі 11064 грн 99 коп. у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

Крім того, розрахунок заборгованості за договором № б/н укладеним 08 липня 2018 року, свідчить про те, що ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем АТ КБ «Приватбанк»: 18640 грн. 01 коп., станом на 17 вересня 2020 року, з яких 11064 грн. 99 коп. – заборгованість за (простроченим) тілом кредиту, 3865 грн. 96 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 3709 грн. 06 коп. – нарахована пеня.

У добровільному порядку заявлену позивачем суму заборгованості відповідач не погасив.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, умовами кредитного договору передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з "Умов та правилами надання банківських послуг" сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Однак, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором становить 3709 грн. 06 коп., не є співрозмірною із загальною сумою заборгованості за тілом кредиту 11064 грн. 99 коп., а тому суд вважає стягнути з відповідача 500 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Так, відповідно до ст.. 529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі викладеного суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача ОСОБА_1 в користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 січня 2015 року, у розмірі 15430 грн. 95 коп., з яких 11064 грн. 99 коп. – заборгованість за (простроченим) тілом кредиту, 3865 грн. 96 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 500 грн. 00 коп. –пеня.

У решті позову слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст. 526, 611, 612, 1054, 1066 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 січня 2015 року, у розмірі 15430 грн. 95 коп., з яких 11064 грн. 99 коп. – заборгованість за (простроченим) тілом кредиту, 3865 грн. 96 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 500 грн. 00 коп. –пеня.

У решті позову відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь позивача АТ КБ „Приватбанк” 2102 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий: В.В. Малярчук