Рішення № 93944722, 30.12.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2928/20

Провадження № 2/591/1851/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі

головуючого – судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання – Гонтаренка О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в :

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 квітня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ107420 року (далі –Договір), предметом якого є страхування автомобіля «Нyndаі 1X35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

03 лютого 2017 року в м. Суми по вул. І. Харитоненка (Червонозоряна), 26 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Нyndаі 1X35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ 20199», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

07 лютого 2017 року до позивача звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та виходячи із звіту № SOS-170208-01071 здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в загальному розмірі 237 311,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3120 від 06 квітня 2017 року, та платіжним дорученням № 12412 від 20 лютого 2018 року.

Позивач звернувся до Страхової компанії відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: у розмірі 100 000,00 грн.

На теперішній час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 137311,41 грн.

На адресу відповідача було направлено претензію від 16 грудня 2019 року щодо виплати суми (різниці) страхового відшкодування. Зазначена вимога була проігнорована, та жодних дій спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку з боку Відповідача не було здійснено.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо відшкодування різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом та франшизи, це призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму в якості страхового відшкодування у розмірі 137311 грн. 41 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначену судове засідання 08 вересня 2020 року о 09 год. 00 хв.

08 вересня 2020 року від представника відповідача - адвоката Чернадчука О.В. надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій вказує на те, щоправовідносини, що виникли між сторонами носять характер суброгації та регулюються положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», що визнається позивачем у справі (а.с.112-113).

08 вересня 2020 року від представника відповідача - адвоката Чернадчука О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказує, що позивачем не надано ані доказів звернення до страхової відповідача, ані доказів виплати вказаних грошових коштів.

Вказує на те, що у сторони позивача відсутні докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку зазначених у заяві та звіті ушкоджень з подією ДТП, а наявність ушкоджень описані в заяві про страхове відшкодування не відповідає дійсності.

Звертає увагу суду, що він був відсутній під час огляду автомобіля потерпілої оцінювачем, та був позбавлений можливості заявити заперечення, підтвердити чи спростувати факти наявності ушкоджень описаних в заяві та звіті про оцінку.

Правовідносини, що виникли між сторонами носять характер суброгації та регулюються положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». При суброгації перебіг строку позовної давності, починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги, до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема це стосується і права на подання позову в т. ч. щодо часу виникнення права на позов. - з моменту ДТП в результаті якого заподіяно шкоду.

Страховий випадок (подія ДТП) відбувся 3 лютого 2017 року, з цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності, який сплинув 3 лютого 2020 року. Натомість, позов до суду було подано лише 15 травня 2020 року.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.114-115).

Протокольною ухвалою головуючого 08 вересня 2020 року розгляд справи відкладено до 23 грудня 2020 року 13 год. 30 хв. у зв`язку з подачею представником відповідача відзиву на позов та наданням часу позивачу скористатися правом на подачу відповіді на відзив.

23 грудня 2020 року в судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить справу розглядати без його участі, позов підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином про час і місце судового розгляду справи. Відпредставника відповідача – адвоката Чернадчука О.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Проти позову заперечує, підтримує клопотання про застосування строків позовної давності, інших клопотань та заяв про витребування доказів, призначення експертизи не має.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 03 лютого 2017 року в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Нyndаі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 20199», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується копією страхового акту №UA2017020300063/L01/03 від 05 квітня 2017року (а.с. 79).

Відповідно до постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відбулося 02 лютого 2017 року, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340, 00 грн. на користь держави (а.с. 65).

Згідно вказаної постанови 16 лютого 2017 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210994-20» державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Суми по вул. Червонозоряна поблизу буд. 26, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив виїзд на зустрічну смугу, допустивши зіткнення з автомобілем Хюндай ІХ35, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.65).

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику Нyndаі 1X35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , складає 244252 грн. 87 коп., що стверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку від 24 березня 2017 року (а.с. 66-70).

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 21 березня 2017 року, автомобіль Нyndаі 1X35, д.н. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 , було застраховано ПАТ «СК«ПЗУ Україна» (а.с. 44-52).

ПАТ «СК «ПЗУ Україна на підставі страхових актів (а.с. 79,82), розрахунків суми страхового відшкодування (а.с. 80,83) та виходячи зі звіту № SOS-170208-01071 (а.с. 66) здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 .

Так, відповідно до копії платіжного доручення №3120 від 06 квітня 2017 року на суму 170977,01 грн. та копії платіжного доручення №12412 від 20 лютого 2018 року на суму 66 334,40 грн. ПАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на рахунок страхувальника ОСОБА_2 суму страхового відшкодування згідно договору №АМ 107420 від 04 квітня 2016 року та заяви про відшкодування від 07 лютого 2017 року, у загальному розмірі 237311,41 коп. (а.с. 81,84).

16 грудня 2019 року ПАТ «СК«ПЗУ Україна» було направлено на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування з проханням здійснити відшкодування шкоди в розмірі 137311,41 грн. (а.с. 85).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Виходячи з наведеного, помилковим є застосування до суброгації у страхових відносинах положень частини шостої статті 261 ЦК України, згідно з якою лише за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Наведена вище норма розрахована на відносини, коли одне зобов`язання (основне) припиняється виконанням обов`язку боржника третьою особою, і у такої особи виникає право регресу вже за новим регресним зобов`язанням. Відповідно за новим регресним зобов`язанням позовна давність починає спливати заново.

Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 12-134гс18.

Оскільки у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, зокрема страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, застосовується загальний строк позовної давності (три роки), а його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист прав свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Страховий випадок (подія ДТП) відбувся 03 лютого 2017 року, з цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності, який сплинув 03 лютого 2020 року. Натомість, позов до суду було подано лише 18 травня 2020 року (згідно поштового штампу на конверті а.с. 90).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258- 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення виготовлене 30 грудня 2020 року.

Суддя А.П.Сидоренко