Рішення № 93942521, 30.12.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15606/20

Провадження №2/521/3892/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого суді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся позивач з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась у зв`язку зі смертю його дідуся – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що спадкодавець за життя склав заповіт на його користь. Однак, коли позивачу стало відомо про наявність заповіту, вже сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому йому було відмовлено у прийняті спадщини в результаті його звернення до нотаріальної контори. Тому, він вважає, що строк був пропущений з поважних причин, та просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач та його представник участі не приймали, однак, надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити, а також розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача у судовому засіданні участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку, про причини неявки до суду не повідомив. Відзиву або заперечень щодо позову суду надано не було.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.02.2020 року, серії НОМЕР_1 . За життя спадкодавцем було складено заповіт від 25.01.2019 року, посвідчений державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Білик О.Г., яким заповів усе своє майно на користь ОСОБА_1 .

Про наявність даного заповіту позивачу стало відомо 26.08.2020 року, та 27.08.2020 року він звернувся до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Однак, постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчинені нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Як вбачається з спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , вона була заведена на підставі звернення саме позивача, та будь – які інші спадкоємці з відповідними заявами до нотаріальної контори не зверталися. Тобто, позивач є єдиним спадкоємцем до майна померлого. Дана спадкова справа була витребувана судом та досліджена під час розгляду справи.

За змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, то він вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування - право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

При ухваленні рішення про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця суд враховує, що спадкодавцем на користь позивача було складено заповіт, він є онуком померлого та єдиною особою, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також суд враховує незначний строк, який був пропущений позивачем для подачі заяви до нотаріальної контори.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Крім того, суд враховує, що смерть дідуся - близької особи позначилася на психічно - емоційному стані позивача. А враховуючи нормам європейського законодавства, на думку суду, наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними (розумного балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини), оскільки позивач втратить право на успадкування майна, яке залишилось після смерті дідуся. Спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для позивача занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Через встановлені судом обставини, які суд визнає поважними, позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори вчасно. Додатково суд враховує, що інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця не звертались, спадкова справа не заводилась, а за життя спадкодавцем було складено заповіт на користь позивача.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому, на підставі представлених доказів, суд переконався в тому, що позивач дійсно не змогла своєчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини з поважних причин і тому суд визначає позивачу додатковий строк для прийняття спадщини у продовж трьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

Таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а й справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Одеської міської ради (юридична адреса: м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий