Ухвала суду № 93941313, 30.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38836/20

Провадження № 2-а/947/257/20

УХВАЛА

30.12.2020 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О., розглянувши адміністративний позовом ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_1 ) до командиру взводу 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову серії ДП18 №973162 від 22.12.2020 року такою яка винесена з порушенням законодавства та скасувати її, також позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, суд дійшов до наступного.

При зверненні до суду з дійсним позовом позивач, посилався на положення ст. 288 КУпАП.

Частиною 4 статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, суд дійшов до наступного.

Так згідно з положенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до положення ст. 160 ч. 5 п. 2 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем у позові не зазначено повних даних відповідача його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс.

Так згідно з положенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно статей 1, 2 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закон України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».

Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192- VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір», такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

18 березня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду за наслідком розгляду касаційних скарг по адміністративній справі №543/775/17 ухвалено постанову, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року, та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, зазначає, що за подання фізичною особою адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 року з 01 січня встановлений у розмірі 2102 гривні.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 420 гривень 40 копійок.

Позивачем до позову не надано документа на підтвердження сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:

- надання до позову документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 420 гривень 40 копійок;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу позивача, що з 01.01.2021 року починають діяти нові реквізити по сплаті судового збору, а саме ГУК в Одеській області/Київський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ ) 37607526, номер рахунку ( IBAN) UА 758999980313171206000015756.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч.5 ст. 242 КУпАП. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 мінімуму (станом на 2020 становить 420,40 гривень). Особи, стосовно яких рішення про накладення адміністративного стягнення ухвалене судом, також є платниками судового збору у зазначеному розмірі.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 161 цього Кодексу, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачеві за необхідне виправити недоліки поданого позову, а саме сплатити судовий в розмірі 420,40 гривень, які позивач має сплатити на розрахунковий рахунок Київського районного суду м. Одеси та надати до суду оригінал платіжного документу.

Також суд звертає увагу на той факт, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу (ВС/КАС у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

З вищенаведеного свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

У зв`язку з чим, рекомендовано позивачу визначитися з належним відповідачем.

Повідомити позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду оригіналу платіжного документу, та надання позову з зазначенням всіх необхідних даних щодо учасника справи відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючисьч.1 ст.169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_1 ) до командиру взводу 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луняченко В. О.