Ухвала суду № 93940954, 30.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12021/20

Провадження №: 2-а/755/516/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" грудня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

у с т а н о в и л а:

26.08.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року адміністративний позов передано на розгляд Малиновського районного суду м. Одеси.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року скасовано, а справу направлено до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачений із посиланням на положення ст. 288 КУпАП згідно якої, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, для виправлення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. та надати суду документ про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Крім того, відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята 09.12.2015 року.

Враховуючи, що позовна заява подана до суду через засоби поштового зв`язку 17.08.2020 року, позивачем пропущений встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденний строк для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст.ст. 121, 123 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій просить суд поновити йому строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил від 09.12.2015 року посилаючись на те, що у зв`язку зі встановленими в державі карантинними обмеженнями, лише 05.08.2020 року представник позивача зміг ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження №51267357 і відповідно саме у цей день позивачу стало відомо про наявність оскаржуваної постанови про порушення митних правил від 09.12.2015 року. До цього моменту позивачу нічого не було відомо про наявність оскаржуваної постанови і за таких умов позивач вважає, що строк на оскарження постанови пропущений з поважної причини.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вивчивши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, приходжу до висновку, що вказані у заяві підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

У своїй позовній заяві позивач вказує, що у квітні 2020 року він випадково дізнався про наявність накладеного арешту на його майно на підставі постанови про арешт майна боржника від 04.11.2019 року і у зв`язку з карантинними обмеженнями представник позивача зміг ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження лише 05.08.2020 року.

При цьому, позовну заяву до суду подано 17.08.2020 року.

Відповідно до положень п. 3 Розділу 4 «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону №540-ІХ від 30.03.2020 року), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Поряд із цим, за змістом положень п. 3 Розділу 4 «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону №731-ІХ від 18.06.2020 року), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

За змістом п. 2 Розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020 року і відповідно вказаний у ньому 20-денний термін завершився 06.08.2020 року.

Ураховуючи викладені норми чинного законодавства України та зміст позовної заяви і заяви позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з відповідним позовом, суд зазначає, що саме по собі загальне посилання на триваючі в державі карантинні обмеження не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки за таких умов позивач має повідомити які саме конкретні карантинні обмеження мали вплив саме на сторону позивача та призвели до неможливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження і при цьому, слід надати суду докази цього.

Також позивач посилається на те, що лише в квітні 2020 року йому стало відомо про накладення арешту на його майно.

Однак за змістом оскаржуваної постанови від 09.12.2015 року, позивача було належним чином та своєчасно повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а винесену копію постанови направлено на його адресу.

Крім того, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №51267357 відкрите 02.06.2016 року.

Зазначене вказує на недостатність повідомлених позивачем обставин про те, що лише в квітні 2020 року йому випадково стало відомо про арешт майна, для визнання таких обставин поважними та поновлення пропущеного процесуального строку.

У даному випадку такі посилання позивача мають бути підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами задля підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Наприклад, обізнаність чи необізнаність позивача про наявність виконавчого провадження може бути підтвердження наданням повної копії матеріалів ВП, із яким позивач, як боржник, має право ознайомлюватись в повному обсязі.

Дійсна необізнаність позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і неотримання копії прийнятої оскаржуваної постанови може бути належним чином підтверджена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, даними підприємства поштового зв`язку про відсутність надходження на адресу позивача будь-якої кореспонденції від Одеської митниці за певний період часу.

Посилаючись на випадковість отримання даних про арешт майна у квітні 2020 року позивач має повідомили докладні обставини цього випадку та надати відповідні докази.

За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, оскільки позов поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду і повідомлені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави, суд визнає неповажними. Крім того, позивачем не сплачений судовий збір.

В межах виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу слід повторно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також сплатити судовий збір у зазначеному розмірі та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 161, 169, 171, 294 КАС України, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -