Ухвала суду № 93940649, 30.12.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/404/20

Справа № 754/17673/20

У Х В А Л А

Іменем України

30 грудня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейської Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП сержанта поліції Третякової Світлани Олександрівни, про визнання протиправною та скасування постанови ГАБ №084623 від 23 листопада 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла вищезазначена адміністративна позовна заява, яка була передана для розгляду судді Таран Г.Г.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 94, 123, 161 КАС України зважаючи на наступне.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позов ОСОБА_1 отримано судом електронною поштою та він не містить його копію та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у зв`язку з чим позивачу необхідно подати суду позовну заяву та додати її копії відповідно до кількості учасників справи.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що відповідно до ст.ст.3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачу при подачі позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно сплатити судовий збір.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.

А тому, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн. 80 коп.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. за кожну вимогу немайнового характеру.

(Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів - УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37984978, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок отримувача - UA238999980313171206000026004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір).

Статтею 94 КАС України передбачені вимоги до письмових доказів або їх копій, які подаються до суду.

Так, ч.2 ст.94 КАС України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Абзацом другим ч.5 ст.94 КАС України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Також учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вказаним вимогам, подані позивачем копії письмових доказів взагалі не завірені.

Крім цього, згідно правової позиції КАС Верховного Суду, висловленій у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення належним відповідачем є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказано органу.

Зокрема, пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 44-3 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу.

Тобто, позивач ОСОБА_1 має зазначити відповідачем не поліцейську Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП сержанта поліції Третякову С.О., що склала постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а сам орган, посадовою особою якого є зазначена особа.

Частина 2 статті 286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ст. 122 ч.1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.121 ч.1 КАС України).

Відповідно до ст.123 ч. 1, 2 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивач у позовній заяві не клопоче про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ч. 1, 2 ст.123, ст.ст. 161,169 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

Керуючись ст. 94, ч. 1, 2 ст.123, ст.ст. 160, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейської Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП сержанта поліції Третякової Світлани Олександрівни, про визнання протиправною та скасування постанови ГАБ №084623 від 23 листопада 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху та надати строк для усунення його недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г. Таран