Рішення № 93939933, 30.11.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7490/19

Провадження № 2/752/1746/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

30.11.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі:

головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Воробйова І.О.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2019 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 09.06.2017 Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 503; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2017 року народження, в розмірі 3252 (три тисячі двісті п`ятдесят дві) гривні, щомісячно до досягнення нею повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 3-річного віку; залишити проживати неповнолітню ОСОБА_3 з позивачем.

В обґрунтування позову позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюб носить лише формальний характер, а можливості зберегти сім?ю немає. Також позивач зазначає, що відповідач постійної роботи немає, участі у вихованні і утриманні дитини не приймає. Позивач вказує, що вона перебуває в неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а фактично позивач і її дочка перебувають на утриманні матері позивача. Разом з цим, позивач зазначає, що між нею і відповідачем не досягнуто згоди щодо обв`язку надавати кошти на утримання дитини до досягнення нею повноліття, оскільки в даний час позивач доглядає малолітню дитину і не має змоги працювати.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшло.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, в матеріалах справи міститься відзив представника відповідача ОСОБА_4 , в якому представник відповідача просив задовольнити частково вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, а саме стягувати з відповідача 1500 грн. кожного місяця на утримання дитини, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; задовольнити частково вимогу про стягнення аліментів на утримання позивача, а саме стягувати з відповідача 1000 грн. кожного місяця на утримання позивача до виповнення трирічного віку дитини сторін; надати сторонам строк на примирення.

На підставі наведеного, керуючись ч. 4 ст. 223, 280-281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2017 Голосіївським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб за актовим записом №503, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем по справі припинені, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин, збереження сім`ї неможливо.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 статті 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, а тому суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Як зазначається в свідоцтві про народження дитини, батьками зазначені ОСОБА_2 - батько та ОСОБА_1 - мати.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Як встановлено судом, дитина перебуває на утриманні позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач є працездатним та має можливість працювати та отримувати дохід, а також те, що відповідач визнав вимогу про стягнення аліментів у сумі 1500 грн., суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визначити аліменти в твердій грошовій сумі 3252,00 грн. щомісячно з 11.04.2019 (з моменту звернення до суду з цим позовом) до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 161/16931/16-ц викладена правова позиція, з якої вбачається, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК України); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення дитиною трирічного віку у період з 02.10.2017 року по 06.08.2020 року, про що свідчить копія довідки №155 від 03 квітня 2019 року видана директором ТОВ «Експресс Мото Україна», тому вона має право на отримання матеріальної допомоги від відповідача.

З аналізу положень, що містяться у статтях 75, 76, 84 Сімейного кодексу України вбачається, що право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку не залежить від її працевлаштування та матеріального становища. Вирішальним фактором є наявність можливості у чоловіка надавати таку матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до статті 48 Конституції України, відповідно до яких кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Оскільки малолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю, позивачем по справі, та находиться на її утриманні, а відповідач, як батько дитини, у відзиві просив задовольнити частково вимогу про стягнення аліментів на утримання позивача, а саме 1000 грн. кожного місяця на утримання позивача до виповнення трирічного віку дитини, то суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту статті 150 СК України, вбачається, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний розвиток, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що дитина проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , яка забезпечує її матеріально та створює належні соціально-побутові умови проживання, духовного та розумового розвитку, а відтак, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом із позивачем.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткове визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, що на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, крім того, відповідач зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, у зв`язку із цим суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зареєстрований 09 червня 2017 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 503.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в твердій грошовій сумі 3252 (три тисячі двісті п?ятдесят дві) 00 грн. щомісячно з 11.04.2019 (з моменту звернення до суду з цим позовом) до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. починаючи з 11.04.2019 року щомісячно до досягнення ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити місце проживання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з матір`ю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_3 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Повернути ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) з державного бюджету сплачений судовий збір, шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у м. Києві повернути сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., внесений ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) згідно з квитанцією від 10 квітня 2019 року №323 на розрахунковий рахунок 31215206026002, код отримувача 38039757, отримувач УК у Голосіївському районі/Голосіївський район/13030100, отримувач Казначейство України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю.Мазур