Ухвала суду № 93939815, 29.12.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1694/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого: судді - Романової О.Г.,

за участю:

секретаря - Соломки Л.М.,

прокурора - Степанок О.В.,

особи, стосовно якої розглядається клопотання

про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1 ,

законного представника - ОСОБА_2 ,

захисника - Чирви О.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Підготовче судове засідання відбулось за участю прокурора Степанок О.В., яка вважала за необхідне призначити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до судового розгляду, підстав для його повернення не вбачає, також вказала, що справа підсудна Чорнобаївському районному суду Черкаської області. Перелік осіб, які підлягають виклику у судове засідання зазначений у клопотанні. Стосовно цивільного позову вважає, що він відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає прийняттю до розгляду судом у вказаному кримінальному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_3 стосовно можливості призначення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 до судового розгляду підтримав думку прокурора. Просив суд прийняти до розгляду у вказаному кримінальному провадженні його цивільний позов.

Захисник Чирва О.В. вважає можливим призначити справу до судового розгляду. Також, звернулася до суду із заявою про виключення ОСОБА_2 з числа законних представників особи, стосовно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1 . Заяву мотивує тим, що у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру досудовим слідством законним представником визнана мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Відповідно до положень ч.ч. 1,2,3 ст. 44 КПК України, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім`ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику. Звертає увагу суду на те, що у порядку, передбаченому ст. 39 ЦК України, ОСОБА_1 не визнавався недієздатною особою або обмежено дієздатною, а отже його мати - ОСОБА_2 не може бути його законним представником у вказаному кримінальному провадженні.

Також, захисник - адвокат Чирва О.В. звернулася до суду із заявою, в якій зазначає про те, що, на її думку, поданий потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не може бути прийнятий судом до розгляду з наступних підстав. Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння та до якої предявлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 1184 ЦК України шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Частиною першою статті 1186 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Оскільки ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку не визнаний недієздатним чи обмежено недієздатним, вважає, що відповідачем по справі залучений не належний відповідач. Крім того, зауважила, що ОСОБА_3 у позовній заяві не зазначено про те, чи просить він визнати його цивільним позивачем, а особу, яку він зазначив як відповідача - цивільним відповідачем.

Законний представник ОСОБА_2 підтримала думку захисника.

Особа, стосовно якої розглядається клопотання - ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Прокурор стосовно вирішення заяв захисника Чирви О.В. про виключення ОСОБА_2 з числа законних представників пояснила, що остання визнана законним представником на стадії досудового слідства. Стосовно посилання захисника на те, що ОСОБА_1 у встановленому законном порядку не визнавався недієздатною особою, а тому ОСОБА_2 не може бути його законним представником у вказаному кримінальному провадженні пояснила, що судова практика із цього приводу неоднозначна. Однак, вважає, що залучення законного представника до участі у кримінальному провадженні жодним чином не порушує права ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_3 просив суд надати йому строк для усунення недоліків у цивільному позові.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складено у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, провадження за вказаним клопотанням підсудне цьому суду.

Отже, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі вказаного клопотання.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності судового провадження, слід проводити відкрито.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні.

Стосовно заяви захисника Чирви О.В. про виключення з числа законних представників особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 КПК України, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.

Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім`ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. (ч. 2 ст. 44 КПК України).

Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику (ч. 3 ст. 44 КПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 39 ЦК України).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , у передбаченому законом порядку, не визнавався судом недієздатним або обмежено дієздатним, а тому залучення органом досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні у якості законного представника особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_2 є безпідставним. У зв"язку із цим, суд приходить до висновку, що розгляд клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру слід проводити без участі законного представника ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 507 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов`язковою.

Отже, із аналізу змісту глави 39 КПК України вбачається, що участь законного представника особи, стосовно якої роглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не визнано положеннями діючого КПК України обов"язковою, навідміну від участі захисника.

Враховуючи те, що у розгляді вказаного клопотання приймає участь захисник Чирва О.В., виключення з числа законного представника - ОСОБА_2 , на думку суду, не буде порушувати права ОСОБА_1 на захист.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 09.07.2019, справа № 320/2609/16-к.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 подано в підготовчому судовому засіданні, тобто до початку судового розгляду.

Однак, на думку суду, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тому повинна бути залишена без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 95 ЦПК України).

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення ( ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

Всупереч положенням ч. 5 ст. 95 ЦПК України подані до суду копії письмових доказів не засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку.

Заслуговує на увагу зауваження захисника Чирви О.В. про те, що у позовній заяві ОСОБА_3 не просить суд визнати його цивільним позивачем у кримінальному провадженні та особу до якої поданий позов - цивільним відповідачем.

Стосовно твердження захисника Чирви О.В. про те, що ОСОБА_3 поданий позов не до належного відповідача, а тому цивільний позов не може бути прийнятий судом до розгляду, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 175 ЦПК України саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 314-316, 372 КПК України, ст. ст. 175,177, 185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 11 год. 00 хв. 28 січня 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Виключити з числа законних представників, особи стосовно якої розглядається клопотання про застсоування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_2 та продовжувати розгляд клопотання без її участі.

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неправомірними діями - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали направити прокурору, захиснику, особі стосовно, якої розглядається клопотання та ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чорнобаївського

районного суду Черкаської області О. Г. Романова