Рішення № 93939325, 30.12.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1731/20

Пров. №2-а/478/17/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року.

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, третя особа: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління Патрульної поліції в Миколаївській області сержант поліції Ботнар Іван Олександрович, про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, третя особа: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління Патрульної поліції в Миколаївській області сержант поліції Ботнар Іван Олександрович, в якому просив суд: скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що 26 листопада о 13 год. 15 хв. по проспекту Героїв Сталінграду в місті Миколаїв, біля будинку № 38/221, під час керування транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 , його було зупинено інспектором 1 батальйону 2 роти Управління Патрульної поліції в Миколаївській області сержантом поліції Ботнаром І.О. та пред`явлено претензію про те, що у транспортного засобу марки «NOWO» відсутній передній бампер.

Після того, як на вимогу поліцейського позивачем було надано водійське посвідчення, останній почав складати відносно позивача постанови серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року не відбираючи будь-яких пояснень, та не складаючи протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено вимогами ст.251 КУпАП.

Позивач зазначає, що йому взагалі не відомо яким чином патрульний поліцейський отримував докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Також позивач зазначив, що поліцейський неправомірно вказав, що в нього не було відповідної категорії на керування транспортним засобом марки «NOWO», оскільки в наданому водійському посвідченні у нього наявна категорія «С», яка дозволяє керувати транспортним засобом, вага якого перевищує 7500 кілограмів, та до якого відноситься сідельний тягач марки «NOWO».

Тобто, позивач вважає що ним не було допущено будь-яких порушень вимог КУпАП, тому просить суд скасувати постанови серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року провадження у справі було відкрито, призначено справу до розгляду. Визначено відповідачу строк для надання матеріалів адміністративного правопорушення до суду, строк для надання відзиву та пояснень, відеоматеріалу та інших доказів скоєного правопорушення.

В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином. Просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Представником було подано до суду відзив на позовну заяву.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Пояснення та будь-які докази по даній справі суду не надав.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві зазначив, що 26.11.2020 року під час несення служби, поліцейським Ботнаром І.О. було зупинено транспортний засіб марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 , який рухався з напівпричепом та в якого був відсутній передній бампер. Вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_1 , якому поліцейським було пояснено суть правопорушення, причини та підстави перевірки документів. Також ОСОБА_1 було запропоновано пред`явити для перевірки документи, які останнім були відразу надані.

Встановивши факт порушення вимог п.31.4.7.е) ПДР України – керування транспортним засобом у якого відсутній передній бампер, відповідальність за яке передбачена ст.125 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову серії ЕАМ №3482248 та роз`яснено позивачу що на нього накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Після винесення постанови серії ЕАМ №3482248, поліцейським було виявлено факт порушення водієм ОСОБА_1 п.2.1.а) ПДР України, оскільки останній керував транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом не маючи відповідної категорії «СЕ» на право керування таким составом.

В подальшому після роз`яснення суті порушення, поліцейським було винесено постанову серії 3482320 за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Таким чином, оскільки поліцейським враховано всі необхідні обставини при розгляді даних справ, та винесено постанови відповідно до вимог чинного законодавства, постанови про накладення адміністративних стягнень серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року є законними та обґрунтованими, тому підстави для їх скасування відсутні. З наведених підстав, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні, у відсутність учасників справи та на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.

Згідно п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Однією з підстав зупинки транспортного засобу є порушення водіями Правил дорожнього руху України.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Необхідно зазначити, що процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз. 1 п. 4 розділ 1 Інструкції).

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.125 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення та без складання відповідного протоколу.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, і на нього було накладено стягнення у вигляді попередження.

Як вбачається з даної постанови, позивач керував транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду з відсутнім переднім бампером, чим порушив вимоги п.31.4.7 ПДР України – інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із керуванням транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 , без переднього бамперу.

Крім того, постановою серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з даної постанови, позивач керував транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду, не маючи відповідної категорії на право керування вказаним транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України

За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення посадова особа відповідача, застосувала до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Як вбачається з рапорту поліцейського Ботнара І.О. від 08.12.2020 року, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року, оскільки останній керував транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 , без переднього бамперу та з напівпричепом, не маючи відповідної категорії «СЕ» на таке право керування.

В силу приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.03.2018 року у адміністративній справі №760/2846/17.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі статтею 14 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.31.4.7. е) Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогами: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Згідно ст.125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Відповідно до 2.1.а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення позивачем вимог п.31.4.7. е) та вимог 2.1.а) Правил дорожнього руху, та відповідно вимог ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки відповідачем та третьою особою не надано належним доказів, які підтверджують зазначений факт.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З дослідженої справи вбачається, що в основу оскаржуваних постанов не було покладено жодних доказів. Такий висновок також підтверджується тим, що відповідач на вимогу ухвали суду не надав матеріалів, які стали підставою для ухвалення оскаржуваного рішення.

Відповідач не зазначив та не довів, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання відповідних доказів до прийняття оскаржуваних постанов, але такі докази не були отримані з незалежних від них причин.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувані постанови на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України), суд зазначає, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

В постанові серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року також відсутня інформація про те, що позивач керував транспортним засобом марки «NOWO», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, та відповідно, повинен був мати категорію «СЕ» на таке керування. Також в постанові та документах які були надані відповідачем, відсутня інформація щодо державного номерного знаку напівпричіпу, що також позбавляє суд можливості його ідентифікувати.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Рапорт працівника поліції від 08.12.2020 року, який складений після відкриття провадження у справі, на думку суду також не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки як зазначалося вище, будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративних правопорушень відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесених інспектором по ліції постанов.

Вирішуючи справу по суті, суд також враховує, що заявляючи позовні вимоги до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, посадову особу, якою безпосередньо було складено спірні постанови, було визначено третьою особою.

Таким чином, вирішуючи питання щодо належного складу осіб, які беруть участь у справі, зокрема щодо належного відповідача по справі, суд керується правовим висновком Верховного суду, викладеного в постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, де вказано, що, при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.

Тобто, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

З огляд на наведене, суд вважає, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі наведеного, суд, керуючись ст.ст.5-6, 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України,

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України (Миколаївська область, м. Миколаїв, Новозаводська, 1Б/1, код ЄДРПОУ 40959302), третя особа: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління Патрульної поліції в Миколаївській області сержант поліції Ботнар Іван Олександрович (Миколаївська область, м. Миколаїв, Новозаводська, 1Б/1) про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року та серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року - задовольнити.

Постанову серії ЕАМ № 3482320 від 26.11.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанову серії ЕАМ № 3482248 від 26.11.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 125 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 30.12.2020 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський