Рішення № 93939321, 30.12.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1283/20 Пров. №2/478/276/2020

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

30 грудня 2020 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Томашевського О.О., за участю: секретаря судового засідання Григоренко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛЮКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛЮКС» (далі – ТОВ «АВТО ЛЮКС», позивач) звернулося до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньої - транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.04.2020 року о 16 год. 15 хв. відповідач ОСОБА_1 , на 52 км. автодороги Харків-Ялта керуючи вантажним сідловим тягачем марки «Volvo», модель «FH 13.480», державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований вантажний сідловий тягач марки «Volvo», модель «FH 04», державний номер НОМЕР_2 . Вищевказана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 247834 від 27.04.2020 року.

Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 10.06.2020 року по справі № 631/323/20, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Разом із тим, в результаті ДТП, яке мало місце 27.04.2020 року було пошкоджено напівпричіп марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ТОВ «АВТО ЛЮКС». Крім того, ТОВ «АВТО ЛЮКС», крім іншого, є власником сідлового тягача марки «Volvo», модель «FH 04», державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

У зв`язку з пошкодженням належного позивачу напівпричепа, останній, з метою його відновлення, було надано до ТОВ «Шварцмюллер Україна» яке являється офіційним представником Schwarzmuller Group в Україні та здійснює ремонт і технічне обслуговування вантажних напівпричепів.

30.04.2020 року ТОВ «Шварцмюллер Україна» надало позивачу рахунок № НОМЕР_6 щодо вартості відновлювального ремонту напівпричепа, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 190324,20 грн.

Крім того, відразу після настання ДТП, відповідач повідомив, що сідловий тягач марки «Volvo», модель «FH 13.480», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6005905 від 17.05.2019 року, є забезпеченим транспортним засобом. З метою отримання суми страхового відшкодування, 29.04.2020 року ТОВ «АВТО ЛЮКС» звернулося до ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», яке є страховиком згідно полісу № АО/6005905.

15.05.2020 року ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» звернулося до ФОП « ОСОБА_2 », який згідно свідоцтва № НОМЕР_7 від 30.03.2018 року є кваліфікованим судовим експертом з правом проведення автотоварознавчих експертиз, з заявою № 09019/28/2020/53 щодо виконання автотоварознавчого дослідження напівпричепа.

За результатами проведеного ФОП « ОСОБА_2 » автотоварознавчого дослідження, останнім 01.06.2020 року видано висновок № 61-D/69/2, з якого вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику напівпричепу марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , внаслідок ДТП складає 72249,94 грн. У зв`язку з чим, ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на вказану суму було здійснено виплату позивачу страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням за № 115443 від 05.08.2020 року.

Разом із тим, з аналізу змісту п. 3.1 ч.2 висновку від 01.06.2020 року № 61-D/69/2 вбачається, що вартість відновлювального ремонту напівпричепу складає 183005,99 грн., що відповідає вартості робіт для відновлення пошкодженого транспортного засобу, визначеного в рахунку ТОВ «Шварцмюллер Україна» та фактично виконаним зазначеним товариством.

Вказуючи на зазначені вище обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму майнової шкоди в розмірі 118074,26 грн., з яких: 118074,26 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження під час дорожньої транспортної пригоди, що сталася 27.04.2020 року, а також понесені судові витрати, що складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору у розмірі 2102,00 грн. 45 коп.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» та витребувано додаткові докази.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 12.11.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Витребувано у ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» договір, на підставі якого проводився відновлювальний ремонт напівричіпу марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , акт виконаних робіт, розрахунок вартості ремонту, акти прийому-передачі (приймально-здавальний акт) напівричіпу марки «Schwarzmuller», рахунок, наряд-замовлення, накладна, квитанція на виконані роботи, довідка-рахунок на складові частини та інші документи щодо проведеного відновлювального ремонту, та у позивача повторно належним чином засвідчену копію постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 10.06.2020 року по справі № 631/323/20 (провадження № 3/631/148/20).

У встановлений судом строк, позивачем та ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» було надано суду витребувані докази.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, при цьому 23.12.2020 подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу без його участі, та винести заочне рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин; відзив не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки в суд не повідомив.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи встановлено, що 27.04.2020 року о 16 год. 15 хв. відповідач ОСОБА_1 , на 52 км. автодороги Харків-Ялта керуючи вантажним сідловим тягачем марки «Volvo», модель «FH 13.480», державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований вантажний сідловий тягач марки «Volvo», модель «FH 04», державний номер НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 10.06.2020 року по справі № 631/323/20, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що складає 340,00 грн.

В результаті ДТП, яке мало місце 27.04.2020 року було пошкоджено напівпричіп марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ТОВ «АВТО ЛЮКС». Крім того, ТОВ «АВТО ЛЮКС», крім іншого, є власником сідлового тягача марки «Volvo», модель «FH 04», державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Цивільна відповідальності позивача, як власника напівпричіп марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , застрахована в АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС».

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 61-D/69/2 про оцінку напівпричіпу марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , складеного ФОП ОСОБА_2 на замовлення АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричіпу марки «Schwarzmuller», модель S-1 в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, складає 72249,94 грн., в тому числі 9393,51 грн. ПДВ на вартість матеріалів та складових.

Фактичне перерахування АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 115443 від 05.08.2020 на суму 72249,94 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач посилається на те, що згідно змісту п. 3.1 ч.2 висновку від 01.06.2020 року № 61-D/69/2, загальна вартість відновлювального ремонту напівпричепу складає 183005,99 грн., що відповідає вартості робіт для відновлення пошкодженого транспортного засобу, визначеного в рахунку ТОВ «Шварцмюллер Україна» та фактично виконаним зазначеним товариством.

В той же час, матеріали справи містять два рахунки № 2001666 які виставленні позивачу ТОВ «АВТО ЛЮКС» від 30.04.2020 року, різниця між якими полягає в тому, що загальна сума наданого позивачем рахунку № 2001666 від 30.04.2020 року за роботи, послуги, запчастини та паливомастильні матеріали складає 190324,20 грн. та не містить будь-яких підписів відповідальних осіб ТОВ «АВТО ЛЮКС» та ТОВ «Шварцмюллер Україна», а в наданому на вимогу суду аналогічному рахунку ТОВ «Шварцмюллер Україна» (який належним чином засвідчений відповідальною особою), загальна сума за виконанні роботи, послуги, запчастини та паливномастильні матеріали складає 108457,07 грн.

Таким чином, суд бере до уваги рахунок № 2001666 від 30.04.2020 року, який наданий ТОВ «Шварцмюллер Україна». Вартість відновлювального ремонту напівпричіпу марки «Schwarzmuller», модель S-1, державний номер НОМЕР_3 , який станом на день розгляду справи в суді, проведений на загальну суму 108457,07 грн. також підтверджується заказом-нарядом № 2002252 від 01.06.2020 року та актом виконаних робіт № 2002252 від 30.06.2020 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного правового регулювання.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Згідно правової позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 01.07.2020 по справі № 420/998/18 (провадження № 61-11714св19), якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Із позовної заяви слідує, що позивач отримав відшкодування вартості відновлювального ремонту (страхове відшкодування), без урахування суми втрати товарної вартості.

Тому, враховуючи встановлені обставини позивач має право на відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу.

Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку та покладається на особу, яка завдала шкоду, оскільки відповідно до пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні розміру вартості втрати товарної вартості транспортного засобу суд виходить із змісту п. 3.1 ч.2 висновку від 01.06.2020 року № 61-D/69/2, де загальна вартість відновлювального ремонту напівпричепу складає 183005,99 грн., оскільки відповідач визначений в цьому висновку розмір втрати товарної вартості транспортного засобу позивача належними та допустимими доказами не спростували.

При цьому, оскільки позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля у червні 2020 року та фактично сплатив виконавцю ТОВ «Шварцмюллер Україна» 108457.07 грн., іншого на час розгляду справи в суді не доведено, то саме ця сума є реальними збитками, які позивач має право відшкодувати за правилами зазначених норм.

Тому, враховуючи встановлені судом обставини, позивач має право на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням, що складає 36207,13 грн. (108457.07 грн.(вартість матеріального збитку) – 72249,94 грн. (сума страхового відшкодування).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «АВТО ЛЮКС» такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 36207,13 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Згідно з платіжним дорученням № 8041 від 01.09.2020 року, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Частина задоволених позовних вимог складає 30,66% від заявлених вимог позивача, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 644,47 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛЮКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛЮКС» (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Завидово, вул. Садова (Кірова), 35, ЄДРПОУ 30764988) в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 36207,13 грн. (тридцять шість тисяч двісті сім гривень 13 коп.), а також судовий збір в розмірі 644,47 грн. (шістсот сорок чотири гривні 47 коп.)

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2020 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський