Рішення № 93938498, 24.11.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3406/20

Провадження № 2/456/1197/2020

РІШЕННЯ

іменем України

24 листопада 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Стрию цивільну справу №456/3406/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 12.10.2010 у розмірі 24705,72 грн та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 12.10.2010. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строю дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000,00грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.2.3, 2.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд". У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 12.08.2020 має заборгованість 24705,72 грн. з яких: 19924,53 грн. - заборгованість за тілом кредита, в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита, 19924,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн- заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн- заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4781,19 грн.- нарахована пеня, 0,00 грн - нараховано комісії.

18.11.2020 представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо наявної заборгованості. Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 старт карткового рахунку зазначений датою 11.09.2014. Початковий кредитний ліміт в сумі 1000,00 грн., зазначений датою 24.12.2015. Остання дата в даній довідці 06.10.2016 із зазначенням кредитного ліміту в сумі 0,00 грн. Із розрахунку заборгованості та виписки за договором б/н від 12.10.2010 укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом – громадянкою ОСОБА_1 початкова дата ведення обліку 17.10.2014. Дані розрахунки банку являються не правдивими. На рахунок заявленого позивачем кредитного ліміту 5000,00 грн., відповідач не заперечує, такий був встановлений до 06.10.2016, із довідки про зміну умов кредитування позивачем зазначений кредитний ліміт 06.10.2016 в сумі 0,00 грн. Після 06.10.2016 наступна дата поповнення карти відповідачем 21.06.2017, тобто доцільно застосувати строк позовної давності у відповідності до ст.256 ЦК України. Розрахунок заборгованості за договором б/н від 12.10.2010 укладеного між сторонами не може слугувати підтвердженням наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки він не є первинними документами. Окрім цього, оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 12.10.2010 позичальником було внесено 21.06.2017, то до таких правовідносин слід застосувати спеціальний строк позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася та не повідомила суду причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) учасників справи та наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом скористався, подав до суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 26.10.2020 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 подала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою вона отримала кредитний ліміт на кредитну карту (а.с.24).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість станом на 12.08.2020 становить 24705,72 грн. з яких: 19924,53 грн. - заборгованість за тілом кредита, в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита, 19924,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн- заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн- заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4781,19 грн.- нарахована пеня, 0,00 грн - нараховано комісії (а.с.12).

Окрім того, наданою позивачем випискою за договором б/н станом на 14.08.2020 підтверджується рух коштів відповідача по його картрахунку, в тому числі отримання та використання кредитних коштів відповідачем (а.с. 13-21).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі із цього приводу спору не виникає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

У відповідності до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському Інтернет сайті.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту), оплати винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів", позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, а також з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському Інтернет - сайті позичальник зобов`язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Згідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, - Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи матеріали справи та наведені норми закону, суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до відповідача про стягнення заборгованості та стягнути з останнього на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у зазначеному у розрахунку розмірі.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити часткового - стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 12.10.2010, за виключенням суми штрафів (фіксованої частини та процентної складової).

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 623, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої по в с. Лисятичі, Стрийського району, Львівської області на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.10.2010, розмір якої станом на 12.08.2020 складається 19924 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 53 коп., а також 2102 (дві тисячі дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Р. Т. Шрамко