Рішення № 93938496, 24.12.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/385/20

Провадження № 2/456/635/2020

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в місті Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третьої особи, яка не заявляє самосійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про зняття арешту, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про зняття арешту з усього нерухомого майна, що належало покійному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладений Стрийський місь3крайонним відділом ДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі постанови №56349724 від 11.06.2018р. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Після його залишилось спадкове майно. У зв`язку з цим, позивачем було подано відповідну заяву про видачу як спадкоємцю першої черги спадкування за законом свідоцтва про право на спадщину. Дана заява була подана до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В. Так, при вивчені поданих документів приватний нотаріус Швед І. В. повідомив про те, що в результаті формування Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195420039 від 30.12.2019р. встановлено, що на усе нерухоме майно спадкодавця накладено обтяження у вигляді арешту. Даний арешт накладено Стрийським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі постанови №56349724 від 11.06.2018р. Враховуючи дані обставини вищевказаним нотаріусом Швед І. В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №03/02-14 від 11.01.2020р. В подальшому, 11.01.2020р. позивачем було подано до Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідний лист про роз`яснення ситуації відносно накладеного арешту. Проте, відповідно до листа зазначеного відділу ДВС №15.13-25/4624 від 16.01.2020р. позивача повідомлено, що враховуючи те, що я відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про виконавче провадження» не являюсь стороною в провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого листа №456/1004/17, будь яку інформацію надати не в змозі.

Таким чином, на даний час позивач позбавлений права здійснити своє законне право на прийняття спадщини по факту смерті свого батька ОСОБА_2 . Оскільки в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, отже, з часу відкриття спадщини до позивача як спадкоємця перейшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, у тому числі й право власності на майно спадкодавця, а також обов`язки останнього. Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. Тобто, з моменту смерті батька або з моменту, коли державному виконавцю дана обставина стала відома, він повинен був вчинити дії, які передбачені наведеними ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, як вбачається із зазначеного листа приватного виконавця жодних дій державний виконавець не вчинив. Такими діями, відповідач створює позивачу як законному спадкоємцю труднощі у отриманні відповідних документів на спадкове майно.

Позивач та його представник в судове засідання не з?явились, однак представником позивача було подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, позові вимоги підтримує повністю, покликаючись на викладене у заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) також подав письмову заяву про слухання справи у відсутності їх представника, подав до суду відзив, яким в задоволенні позову заперечив та вказав, що 08.05.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезгаданого виконавчого документа, та надіслано сторонам рекомендованою кореспонденцією. В ході примусового виконання вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем вжитими заходами, щодо розшуку майна боржника встановлено: Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржнику належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 11.06.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено у відповідні реєстри. 11.07.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. 11.07.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. 11.07.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження до Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області у зв`язку із отриманням пенсії боржником. 21.11.2018р. державним виконавцем Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, було прийнято матеріали виконавчого провадження до виконання. 21.11.2018 р. державним виконавцем Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області. 17.01.2019р. державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання та розпочато примусове виконання.

За даними сформованих повторно запитів в автоматизованій системі виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, отримано відповіді, про те, що боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами; пенсію не отримує; відкритих рахунків в банках та інших фінансових установах не має; - платника податків з таким податковим номером на обліку в органах ДФС не перебуває.

Згідно інформаційної довідки встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржнику належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно п.7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"- у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. 28.02.2019р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.9 ч.1 ст.37 Закону» України «Про виконавче провадження» (встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.)

Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. А від так, оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу підстав для зняття арешту не було, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самосійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з?явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце належним чином був повідомлений.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність прозову, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 .

29 січня 2019 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І.В., було заведено спадкову справу №1/2019 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину, було сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195420039 від «30» грудня 2019 року з якої вбачається, що на все нерухоме майно спадкодавця накладено обтяження, а саме арешт нерухомого майна Стрийським міськрайонний відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (податковий номер - 34903571) на підставі постанови №56349724, від «11» червня 2018року.

З відзиву відповідача та долучених до матеріалів справи документів, вбачається, що 08.05.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезгаданого виконавчого документа, та надіслано сторонам рекомендованою кореспонденцією.

11.06.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено у відповідні реєстри.

28.02.2019р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та якою встановлено, що згідно акту державного виконавця, майна на яке може бути звернено стягнення, не виявлено, згідно відповіді УПФУ боржник не працює, пенсії не отримує, згідно відповіді ДПС України у боржника не має відкритих рахунків в банках та інших фінансових установах, згідно відповіді Стрийського ЦНП 4645 за боржником не зареєстровано на праві власності транспортні засоби. Згідно інформаційної довідки встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржнику належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно п.7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"- у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем підчас відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Стаття 41Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, відповідно до ч. 5 ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа,яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Уразі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Уразі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби,якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (утому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4)наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою не реалізоване майно; 6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9)підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення"цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, способом захисту права власника арештованого майна є зняття арешту з майна; при цьому право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна не пов`язано з правомірністю такого арешту.

За таких обставин, з метою захисту права позивача на оформлення спадщини, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зняття арешту.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню шляхом скасування арешту нерухомого майна з усього майна, що належало померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного постановою №56349724 від 11 червня 2018 року.

Задоволення позову в обраний позивачем спосіб не перешкоджає стягувачу померлого боржника реалізувати своє право на стягнення боргу із спадкоємця у порядку, визначеному ЦК України.

Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.19,81,82,89,141,259,264-265,268,274-279, 280-289 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати арешт нерухомого майна з усього майна, що належало померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) накладений постановою старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Наталії Степанівни серії та №56349724 від 11 червня 2018 року.

Стягнути з Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Р. Т. Шрамко