Рішення № 93937243, 22.12.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1320/20

2/330/334/2020

"22" грудня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.,

при секретарі – Корнієнко М.М.,

за участю: представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвоката Крамарчука Р.С.,

представника відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Фоменка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу та зустрічним позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Топалова Олена Євгенівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», звернулося до Якимівського районного суду Запорізької області з позовом, у якому просить суд: солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11342144000 від 30.04.2008 року у розмірі 187644,19 гривень, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2814,66 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 20000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», 30.04.2008 року був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11342144000, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 23268,00 Доларів США зі сплатою 13,5% річних. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 201751 від 30.04.2008 року. 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту № 11342144000 від 30.04.2008 року та договором поруки № 201751 від 30.04.2008 року. Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за № 01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (КОД ЄДРПОУ: 36799749) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (КОД ЄДРПОУ: 36799749), в зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» виступає правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс». Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «УкрСиббанк» втратив такі права. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 21.05.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50054,85 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 1330728,21 грн. (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 21 копійка), з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 18829,10 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року становить 500579,16 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 8541,76 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року становить 227086,11 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 20855,24 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року становить 554444,90 грн; залишок заборгованості по пеням та штрафам - 1828,75 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року становить 48618,05 грн. Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Загальний розмір заборгованості по сплаті 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 21.05.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 187644,19 грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок чотири гривня 19 копійок).

04.08.2020 року ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області вищевказану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

31.08.2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою про визнання поруки припиненою до ТзОВ «Вердикт Капітал», третя особа: ОСОБА_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що заявлений до неї первісний позов вона не визнає в повному обсязі та вважає себе неналежним відповідачем, оскільки порука за договором поруки №201751 від 30.04.2008 року, якою забезпечено зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11342144000 від 30.04.2008 року – припинилася, оскільки відповідач (позивач за первісним позовом) пропустив строк звернення з вимогою до поручителя, адже вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором, повинна була бути пред`явлена протягом шести місяців з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням. На підставі викладеного, просила суд визнати припиненою поруку за договором поруки № 201751 від 30.04.2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 (рнокпп: НОМЕР_1 ) та стягнути з ТзОВ «Вердикт Капітал» на її користь судовий збір у сумі 840,80 грн.

28.09.2020 року ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області було вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

28.10.2020 року відповідач за зустрічним позовом ТзОВ «Вердикт Капітал» надіслав на адресу суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому не визнав вимоги заявлені у зустрічній позовній заяві та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, не погоджуючись з твердженнями позивача про те, що договір поруки припинив свою чинність.

03.11.2020 року позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 направила на адресу суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що вважає заперечення Відповідача за зустрічним позовом, наведені у відзиві такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Наполягала на обставинах, викладених у зустрічній позовній заяві, зазначивши, що порука за договором поруки № 201751 від 30.04.2008 року повністю припинилась 31.10.2015 року.

17.11.2020 року відповідач за зустрічною позовною заявою ТзОВ «Вердикт Капітал» надав заперечення на відповідь на відзив, у якому посилався на обставини викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року дану справу було призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, адвокат Крамарчук Р.С. позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив їх задовольнити, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом, адвокат Фоменко О.С. позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

У судове засідання відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву у якій просила суд розглядати зазначену справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги за первісним та зустрічним позовом, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», 30.04.2008 року був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11342144000, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 23268,00 Доларів США зі сплатою 13,5% річних. 30.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №201751 від 30.04.2008 року

Згідно розрахунків позивача, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 21.05.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50054,85 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 року становить 1330728,21 грн. (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 21 копійка), з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 18829,10 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 500579,16 грн.; заборгованість за відстоками на дату відступлення права вимоги – 8541,76 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 227086,11 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 20855,24 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 554444,90 грн; залишок заборгованості по пеням та штрафам- 1828,75 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 48618,05 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за за Договором кредиту №11342144000 від 30.04.2008 року та договором поруки №201751 від 30.04.2008 року.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за № 01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (КОД ЄДРПОУ: 36799749) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (КОД ЄДРПОУ: 36799749), в зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» виступає правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс».

Як вбачається з розрахунку позивача, загальний розмір заборгованості по сплаті пені та 3% річних за користування кредитом станом на 21.05.2020, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 187644 грн. 19 коп., з яких: 45118 грн. 45 коп. нараховані 3% річних; 142 525 грн. 74 коп. - пеня за подвійною обліковою ставка НБУ.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України.

За ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, в ст. 81 ЦПК України зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У ст. 77 ЦПК України вказано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Розмір заборгованості відповідача за первісним позовом в розмірі 50054,85 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 1330728,21 грн. (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 21 копійка), з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 18829,10 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 500579,16 грн.; заборгованість за відстоками на дату відступлення права вимоги – 8541,76 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 227086,11 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 20855,24 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 554444,90 грн; залишок заборгованості по пеням та штрафам- 1828,75 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 48618,05 грн., позивач обґрунтовує виключно договорами відступлення прав вимог та розрахунком заборгованості, які у свою чергу не містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, ТОВ «Вердикт Капітал» не надало суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки , та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з п.1.2.2 Розділу 1.2 «строк кредитування» Кредитного договору, дата остаточного повернення Кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків, а саме 30.04.2015 року.

Вимоги щодо стягнення суми заборгованості за процентами за користування кредитом обмежуються датою їх нарахування, а саме 30.04.2018 року.

Відповідно до умов кредитного договору, долученого позивачем до позову як доказу позовних вимог, банк припиняє нарахування процентів з 30.04.2018 року.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, зокрема пені та 3% річних, останнім здійснено розрахунок заборгованості виходячи з суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 500579 грн. 16 коп., однак не доведено факту наявності заборгованості відповідача за кредитним договором саме в такому розмірі, про який зазначається вище.

У зв`язку із недоведеністю, а саме відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості за кредитним договором в розмір 50054,85 Доларів США що за курсом НБУ станом на 21.05.2020 становить 1330728,21 грн., а також наявності у позивача прав кредитора за кредитним договором, позовні вимоги щодо стягнення суми пені та 3% річних є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача 20000 грн. в рахунок отримання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 2, 3 та 4 ст 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано прайс-лист АО «Вердикт», договір про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, заявку про надання правових послуг, платіжне доручення на суму 200 000 грн. Однак, в наданому платіжному дорученні не зазначено, що ці кошти були сплачені за надання правової допомоги саме за дану позовну заяву, а тому в частині стягнення судових витрат позов задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог зустрічного позову суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №201751 від 30.04.2008 року, відповідно до якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору №11342144000 від 30.04.2008 року, в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України(в редакції, чинної станом на 02.01.2017 року), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Зі змісту договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11342144000 від 30.04.2008 року убачається, що сторони погодили дату остаточного повернення кредиту 30.04.2015 року.

Пунктом 3.1 договору поруки сторони також погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами 30.04.2008 року і діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Проте умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Матеріали справи свідчать про те, що останній строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором вважається таким, що настав з 30.04.2015 року, тому саме з цієї дати рахується початок шестимісячного строку дії поруки.

При цьому належних та допустимих доказів того, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання пред`являв вимоги до поручителя ОСОБА_3 представником ТзОВ «Вердикт Капітал», суду не надано. Порука у спірних правовідносинах припинена з 30.10.2015 року відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Оскільки порука ОСОБА_3 припинена, станом на липень 2020 року (день подачі позову) у неї не виникло обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором від 30.04.2008 року; у зв`язку з чим не виникло і обов`язку по сплаті 3% річних за неналежне виконання вказаного кредитного зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами в позовних заявах, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного та зустрічного позову слід відмовити.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 525,526, 530, 536, 559, 610-612, 614-615, 625, 1048-1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 81, 137,258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу – відмовити у повному обсязі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Топалова Олена Євгенівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне викладення рішення суду проголошено 28.12.2020 року о 16 годині 00 хвилин.

Суддя: Т.В. Нестеренко