
Справа № 328/2783/20
30.12.2020
1-кс/328/772/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2020 року м. Токмак
Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Величко А.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областістаршого лейтенанта поліції Резніченко Олександра Віталійовича, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Лобачем Станіславом Володимировичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080350000787 від 04.12.2020 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України –
за участю:
прокурора Лобача С.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
встановив:
29.12.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областістаршого лейтенанта поліції Резніченко О.В., погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Лобачем С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080350000787 від 04.12.2020 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в якому просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.02.2021 року.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, викладених в клопотанні. Крім того, пояснив, що на даний час в провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. До ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте на даний час строк дії запобіжного заходу сплинув.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, домашній арешт, щоб мав змогу працювати. Крім того, пояснив, що до слідчого на кожний виклик з`являвся, від органів досудового розслідування не переховувався.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступних висновків.
04.12.2020 року приблизно о 02 годині, ОСОБА_1 , маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, знаходячись у під`їзді №10 багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , заздалегідь виготовленим дублікатом ключа, шляхом відчинення навісного замку на вхідних дверях, проник в підвальне приміщення вказаного під`їзду, звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав спортивний велосипед «Cube AIM Pro» з рамою зеленого кольору, вартістю 7066 гривень 84 копійки, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020 та спортивний велосипед «Rockrider ST120» 20 дюймів з рамою чорно-білого кольору, вартістю 1199 гривень 75 копійок, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020, що належить ОСОБА_2 , спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 8266 гривень 59 копійок, спортивний велосипед «Decathlon» з рамою червоно-білого кольору, вартістю 4000 гривень та велокар «Bambi V0645-2» чорного кольору з резиновими колесами, вартістю 928 гривень 27 копійок, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020, що належать ОСОБА_3 , спричинивши останній майнову шкоду на суму 4928 гривень 27 копійок, спортивний велосипед «Spelli SX-5000 disk» з рамою чорного кольору, вартістю 7000 гривень, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020, що належить ОСОБА_4 , спричинивши останньому майнову шкоду на зазначену суму, спортивний велосипед «Cannondale Trail 6 29» з рамою чорно-білого кольору, вартістю 13033 гривні 67 копійок, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020 та спортивний велосипед «Pride Stella 6.1 29» з рамою біло-рожевого кольору, вартістю 6166 гривень 34 копійки, згідно висновку експерта №1745-20 від 21.12.2020, що належать ОСОБА_5 , спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 19200 гривень 01 копійка.
В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.
За даним фактом слідчим відділенням Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080350000787 від 04 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище, вчинене повторно.
23.12.2020 у кримінальному провадженні № 12020080350000787 від 04 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище, вчинене повторно. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 04.12.2020, в ході якого остання повідомила, що в ніч з 03 на 04.12.2020 невідома особа з підвального приміщення під`їзду №10 будинку №34 по вул. Ковальській в м. Токмак викрала її спортивний велосипед «DECATHLON» та велокар. Хто вчинив крадіжку, їй невідомо;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 05.12.2020, в ході якого останній повідомив, що в ніч з 03 на 04.12.2020 невідома особа з підвального приміщення під`їзду №10 будинку АДРЕСА_1 викрала спортивні велосипеди, серед яких знаходився спортивний велосипед «Spelli SX-5000disk», спричинивши йому майнову шкоду. Хто вчинив крадіжку, йому невідомо;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 04.12.2020, в ході якого остання повідомила, що зранку 04.12.2020 від мешканців під`їзду їй стало відомо, що в підвальному приміщенні їх під`їзду невідома особа в ніч з 03 на 04.12.2020 викрала спортивні велосипеди, серед яких знаходились два її велосипеди «CUBE» та «Rockrider», спричинивши їй майнову шкоду. Хто вчинив крадіжку, їй невідомо;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 05.12.2020, в ході якого остання повідомила, що зранку 04.12.2020 від мешканців під`їзду їй стало відомо, що в підвальному приміщенні їх під`їзду невідома особа в ніч з 03 на 04.12.2020 викрала спортивні велосипеди, серед яких знаходились два її велосипеди «Pride Stella» та «Cannondale», спричинивши їй майнову шкоду. Хто вчинив крадіжку, їй невідомо;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.11.2020, в ході якого остання повідомила, що вона працює експертом-оцінювачем в ломбарді «Діамант+». 04.12.2020 зранку вона прийшла на робоче місце. Близько 09 годин 15 хвилин в приміщення ломбарду прийшов невідомий хлопець, який запропонував їй купити у нього 5 велосипедів та велокар. В ході розмови вони домовилися, що ОСОБА_7 придбає велосипеди та велокар за 10000 гривень. Після цього вони розрахувались та невідомий хлопець залишив приміщення ломбарду. Окрім вказаного хлопця в ломбард з ним ніхто не заходив;
- протоколом огляду предмету від 15.12.2020, в ході якого ОСОБА_7 добровільно надала до огляду та вилучення 5 спортивних велосипедів та велокар, які придбала у невідомого хлопця 04.12.2020;
- протоколом впізнання особи за фотознімками від 15.12.2020, в ході якого ОСОБА_7 впізнала на фото ОСОБА_1 , який продав їй 5 спортивних велосипедів та велокар;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2020, в ході якого останній пояснив, що він за проханням ОСОБА_1 на автомобілі свого батька допоміг ОСОБА_1 перевезти велосипеди в м. Запоріжжя, при цьому сам ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_8 про те, що вказані велосипеди треба перевезти якомусь його знайомому в м. Запоріжжя. Близько 09 годин на прохання ОСОБА_1 вони під`їхали до ломбарду в районі зупинки «Металургів» в м. Запоріжжі, де ОСОБА_1 самотужки витягнув усі велосипеди, велокар та заніс в приміщення ломбарду. Вийшовши з ломбарду, та сівши в салон автомобіля до ОСОБА_8 , він віддав останньому гроші в сумі 1400 гривень за допомогу в перевезенні велосипедів. Направляючись додому, ОСОБА_1 розповів ОСОБА_8 про те, що ті велосипеди здобуті незаконним шляхом та якщо ОСОБА_8 звернеться до поліції, то ОСОБА_9 розповість правоохоронцям про те, що вони вдвох вчинили крадіжку велосипедів та велокару;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , котра повідомила, що ОСОБА_1 02 та 03.12.2020 в її квартирі робив ремонт. 03.12.2020 він попрохав у неї її велосипед для того, щоб з`їздити в центр міста Токмак, вона дала йому ключі від підвального приміщення. Він самостійно відчиняв та зачиняв підвальне приміщення. Після цього він повернув їй ключі від підвального приміщення;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , котрий повідомив, що саме він вночі близько 02 години 04.12.2020 з підвального приміщення під`їзду №10 будинку АДРЕСА_1 , викрав 6 спортивних велосипедів та велокар, які в подальшому перевіз до м. Запоріжжя та продав в ломбарді невідомій дівчині.
На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Згідно положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
В кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє визначення обґрунтованої підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд вважає, що при визначенні наявності або відсутності обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення і висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу слід виходити із вимог рішення Європейського суду щодо поняття обґрунтованої підозри.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182; рішення у справі «Расул Джафаров проти Азейбарджану» заява № 69981/14 рішення від 17 березня 2016 року, п. 116).
Оцінка достатності залежить від сукупності обставин справи. Слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення або на момент арешту, або в період утримання під вартою. Таким чином, факти, що викликають підозру, не досягають такого рівня, який необхідний для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу ( справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне рішення від 22 липня 2014 року, п. 104).
На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Слідчий в клопотанні вказує, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 - може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаного ризику підтверджується: зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.
Проте, слідчий суддя не погоджується з даним твердженням, та вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 95 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року), ризик переховування слід оцінювати у світлі чинників, які стосуються характеру особи, її моральних якостей, місця проживання, роду занять, майна, сімейних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною у якій вона переслідується в кримінальному порядку.
Доводи прокурора на те, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду, не знайшли свого підтвердження, оскільки тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що до слідчого на кожний виклик з`являвся, від органів досудового розслідування не переховувався, що прокурором не спростовано.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»). Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Щодо наявності ризику вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя виходить з такого.
Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд вказує на те, що наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини), § 34; Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії), § 9).
Крім тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , враховуючи наявність у підозрюваного трьох судимостей за аналогічні злочини, а також те, що в минулому він двічі вчиняв нові злочини під час іспитового строку, призначеного судом, слідчий суддя вбачає, що наведені відомості з біографії ОСОБА_1 свідчать про його слабку здатність протистояти спокусі протиправного заволодіння чужим майном, що надає підстави вбачати наявність ризику вчинення ним нових правопорушень.
У своїй юриспруденції суд розвинув чотири фундаментальні підстави, що виправдовують попередній арешт особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину: ризик того, що обвинувачена особа втече, ризик, що при звільненні підозрюваний перешкодить здійсненню правосуддя, і ризик, що він вчинить нові злочини або порушить громадський порядок (п. 120 справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне від 22 липня 2014 року).
В п. 40 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Клоот проти Бельгії» заява № 12718/87, рішення від 12 грудня 1991 року, зазначено, що тяжкість обвинувачення може виправдати рішення судових органів про взяття підозрюваної особи під варту і утримання її в ув`язненні для того, щоб запобігти спробам вчинити нові злочини. Слід також враховувати, чи обставини справи і, зокрема, минуле цієї особи, а також особливості її стану підтверджують як припущення про існування ризику, так і адекватність вжитого заходу.
Даний ризик підтверджується тим, що на даний час в провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Крім того, відповідно до вимоги УІП КП «102» ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_1 неодноразово засуджений за вчинення корисних кримінальних правопорушень, проте, маючи судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, продовжив свою злочинну діяльність, підозрюється у вчиненні нового корисливого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Враховуючи положення ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа підозрюється у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з`явиться до суду; ризик того, що особа у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94 справа «Пірузян проти Вірменії», заява № 33376/07, рішення від 26 червня 2012 року, остаточне від 26 вересня 2012 року).
Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, що являється ризиком, передбаченим пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаного ризику і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на даний час в провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого особа підозрюється, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, проживає в м. Токмак без реєстрації, застосування більш м`яких запобіжних заходів є не можливим. Крім того, до ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, яке перебуває в Оріхівському районному суді Запорізької області було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплинув, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який було вчинено 04.12.2020 року в той час, як інше кримінальне провадження відносно нього вже перебувало в провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою – є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною п`ятою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до ч.1 ст.183 КПК України жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102 грн., з 1 липня - 2197 грн., з 1 грудня - 2270 гривень.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 45 400,00 грн.
Керуючись, ст.ст.176-178, 183-184, 193-194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областістаршого лейтенанта поліції Резніченко Олександра Віталійовича, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Лобачем Станіславом Володимировичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 лютого 2021 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту з 30 грудня 2020 року з 11 години 00 хвилин.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 23 лютого 2021 року до 11 години 00 хвилин включно.
Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 45 400,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 , номер провадження).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 :
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 23 лютого 2021 року до 11 години 00 хвилин включно.
Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Токмацького районного суду Запорізької області.
Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 93937055, Токмацький районний суд Запорізької області було прийнято 30.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 328/2783/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: