Вирок № 93937031, 30.12.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/1692/19

провадження № 1-кп/325/19/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

прокурора Богуна О.Ю.,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

цивільних позивачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілих і цивільних позивачів – Тихоліза С.П.,

представника цивільного відповідача – Травянко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080330000134 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мангуш Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

20 березня 2019 року, приблизно о 12 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 3302А реєстраційний номер НОМЕР_1 , робоча гальмівна система якого знаходилась в стані часткової відмови через руйнацію та заглушення механічним способом гальмівного трубопроводу заднього лівого колеса, експлуатація якого забороняється згідно із законодавством, про що йому було достовірно відомо. Рухаючись по автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з боку с. Володимирівка Приазовського району Запорізької області в бік смт. Приазовське Запорізької області, водій ОСОБА_1 при виникненні перешкоди для руху у виді автомобіля УАЗ 31512 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що рухався попереду нього в попутному напрямку з меншою швидкістю, не врахував технічний стан свого транспортного засобу та своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості, внаслідок чого на 488 км + 900 м автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ допустив зіткнення з ним, від якого автомобіль УАЗ 31512 реєстраційний номер НОМЕР_2 втратив керованість, виїхав за межі проїзної частини, де перекинувся та скоїв наїзд на дерево. В результаті дорожньо-транспортної події трьом пасажирам автомобіля УАЗ 31512 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.3, 31.4.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

- п. 31.4 «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.1.4.1. Гальмові системи

а) змінено конструкція гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника»;

Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, вчинене водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за вказаним обвинуваченням визнав повністю, та пояснив, що він працював водієм ТОВ «Авто-Ритет». Під час виконання своїх трудових обов`язків, він повертався з м. Бердянськ до м. Запоріжжя, після того, як відвіз товар до м. Бердянськ. Перед смт. Приазовське він хотів обігнати автомобіль, який рухався попереду, трохи виїхав на зустрічну смугу, потім повернувся у попереднє положення на дорозі, але коли почав гальмувати, у нього відмовили гальма і він зіткнувся з автомобілем УАЗ передньою частиною свого автомобіля в ліву задню частину автомобіля УАЗ. В цей час він рухався зі швидкістю приблизно 80 км/год. Від удару автомобіль УАЗ перевернувся і вдарився об дерево. Як він зупинив свій автомобіль, не пам`ятає, бо був у шоковому стані. Одразу почав дзвонити у швидку медичну допомогу, в автомобілі УАЗ було п`ять потерпілих. За 2-3 дні до поїздки йому було відомо про несправність гальмівної системи автомобіля. Зазначив, що у вчиненому щиро кається, але не визнає розмір заявленої шкоди у цивільних позовах.

Крім визнання обвинувачем своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні 05.03.2020 року пояснив, що 20.03.2019 року він на автомобілі УАЗ під керуванням ОСОБА_8 під час виконання службового завдання їхав разом з потерпілими і ОСОБА_9 в салоні автомобіля в сторону м. Мелітополя, після с. Володимирівка він відчув зіткнення в задню ліву сторону автомобіля, автомобіль викинуло з дороги, перевернулись і автомобіль врізався у дерево. Коли він виліз з машини, то побачив, що ОСОБА_10 лежав біля машини, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 діставали водія ОСОБА_8 . Він відчув біль в правій стороні плеча, і ліг на землю. Потім приїхала швидка медична допомога. ОСОБА_1 допомоги не надавав, відшкодування він не отримував.

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні 05.03.2020 року потерпілий, що 20.03.2019 року о 08.00 год. він як службовець прикордонної служби отримав наказ на відрядження до Херсонської області. Під час переміщення на автомобілі УАЗ разом з потерпілими під керуванням ОСОБА_8 , приблизно о 12.00 год. на автодорозі у Приазовському районі після с. Володимирівка, потерпілий відчув удар автомобілем Газель в задню частину автомобіля УАЗ. В результаті автомобіль УАЗ вилетів на праву сторону на узбіччя, після чого він втратив свідомість. Лише наступного дня потерпілий прийшов до тями. Лікувався більше двох місяців. Внаслідок аварії отримав хронічне захворювання.

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні 05.03.2020 року пояснив, що 20.03.2019 року він разом з військовослужбовцями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , вибув у відрядження. Під час переміщення на автомобілі УАЗ по автодорозі він разом з іншими знаходився в салоні, керував ОСОБА_8 , він відчув удар та як передня ось автомобіля відірвалась, після чого автомобіль змінив напрямок руху і понесло в праву сторону у кювет. Де саме це було, він не знає, але точно за містом Приморськ. Автомобіль перекинувся, він опинився під водієм, почали вилазити з автомобіля. Побачив, що ОСОБА_13 лежав поряд з автомобілем, біля нього був ОСОБА_14 . Також на місці ДТП був автомобіль Газель, біля якого знаходився водій ОСОБА_1 . Лікувався у військовому шпиталі у м. Києві, потім був на амбулаторному лікуванні у цивільній лікарні за місцем проживання.

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні 05.03.2020 року пояснив, що 20.03.2019 року він разом з військовослужбовцями ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , виїхав з м. Бердянськ до с. Чонгар на службовому автомобілі УАЗ, за кермом був ОСОБА_8 . На території Приазовського району відчув удар в задню частину автомобіля УАЗ, автомобіль вилетів з дороги, перевернувся. На нетривалий час він втратив свідомість, потім через порваний тент виліз на вулицю, автомобіль був перевернутий. Побачив інших біля автомобіля та ОСОБА_10 , який був без свідомості. Потім приїхала швидка і надала медичну допомогу. Отримав забій грудної клітини, травму коліна та ліктя. Приблизно 10 днів лікувався у військовому шпиталі, потім лікувався амбулаторно.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні 06.07.2020 року пояснив, що 20.03.2019 року він проходив військову службу в державній прикордонній службі України в м. Бердянськ. В той день йому наказали їхати у відрядження разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 до с. Чонгар Херсонської області. Під час переміщення на автомобілі УАЗ під його керуванням, за декілька кілометрів до смт. Приазовське він рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год, позаду на відстані приблизно 200-250 метрів він бачив інший вантажний автомобіль марки «Газель», через деякий час він відчув удар у задню частину лівої сторони автомобіля. Від удару автомобіль викинуло в кювет з правої сторони і перевернувся декілька разів. Він виліз з автомобіля, побачив, що ОСОБА_13 лежав без свідомості біля автомобіля, інші були при тямі. На місці ДТП на автодорозі знаходився автомобіль «Газель». Потім, коли присів він відчув забій обох ніг, і не зміг підвестись. Потім приїхала швидка медична допомога.

- висновком експерта № 19-31 від 04.04.2019 року, згідно з яким на момент експертного дослідження ходова частина автомобіля УАЗ 31512, р.н. НОМЕР_2 знаходилась у працездатному стані; робоча гальмівна (гальмова) система та рульове управління (керування) автомобіля УАЗ 31512, р.н. НОМЕР_2 знаходилися у працездатному стані.

- висновком експерта № 19-30 від 02.04.2019 року, згідно з яким на момент експертного дослідження ходова частина та рульове управління (керування) автомобіля ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані; робоча гальмівна (гальмова) система автомобіля ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 знаходилась в стані часткової відмови через руйнацію та заглушення механічним способом гальмівного трубопроводу заднього лівого колеса, яка виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Дану відмову водій автомобіля ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 мав можливість вчасно виявити до дорожньо-транспортної пригоди, а саме перед виїздом.

- висновком експерта № 19-74 від 08.08.2019 року, згідно з яким в заданій дорожній ситуації водій автомобіля ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем УАЗ 31512, р.н. НОМЕР_2 . Водій автомобіля УАЗ 31512, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 . Дії водія автомобіля ГАЗ-3302А, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з пригодою. В діях водія автомобіля УАЗ 31512, р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 в розглянутій дорожній ситуації невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається.

- висновком судово-медичного експерта № 98 від 12.08.2019 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 виявлено ряд тілесних ушкоджень, кваліфікованих як середньої тяжкості та легкі, які утворились від дій тупих предметів або при ударах о такі предмети, можливо 20.03.2019 року у пасажира авто під час ДТП, за викладених обставин.

- висновком судово-медичного експерта № 97 від 29.07.2019 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_2 виявлено ряд тілесних ушкоджень, кваліфікованих як середньої тяжкості та легкі, які утворились від дій тупих предметів або при ударах о такі предмети, можливо 20.03.2019 року у пасажира авто під час ДТП, за викладених обставин.

- висновком судово-медичного експерта № 96 від 31.07.2019 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_4 виявлено ряд тілесних ушкоджень, кваліфікованих як середньої тяжкості та легкі, які утворились від дій тупих предметів або при ударах о такі предмети, можливо 20.03.2019 року у пасажира авто під час ДТП, за викладених обставин.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою сторін, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідженням висновків експертиз, доказів на обґрунтування цивільних позовів та документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що вони є достовірними і свідчать про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Діяння обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступень тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, судом не встановлені.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він раніше не судимий, одружений, за місцем проживання і за місцем попередньої роботи в ТОВ «АВТО-РИТЕТ» характеризується позитивно, на даний час працює водієм без офіційного оформлення, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину-інваліда.

Керуючись статтями 65-67 КК України, враховуючи, що обвинувачений не має офіційного місця роботи і постійного доходу, суд вважає недоцільним призначення покарання у виді штрафу і виправних робіт, і знаходить необхідним призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини 1 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання суд приймає до уваги, що санкція частини 1 ст. 286 КК України в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення, не передбачала обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а залишала суду право вирішувати необхідність призначення такого додаткового покарання.

Санкція частини 1 ст. 286 КК України в редакції Закону № 2617 від 22.11.2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, передбачає застосування обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 5 КК України, з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого, суд керується в цій частині санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, чинною на момент скоєння правопорушення.

Тому, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні відсутні обтяжуючі обставини, а також, що обвинувачений хоч і неофіційно, але працює водієм і має можливість заробітку завдяки праву керування автомобілем категорії В,С, наявності у нього на утриманні дитини–інваліда, відсутність іншої негативної інформації про обвинуваченого, як про водія транспортного засобу, суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Беручи до уваги позитивну характеристику обвинуваченого, і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також позицію потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбуття покарання із можливістю звільнення його від відбування покарання з випробуванням згідно статті 75 КК України, поклавши при цьому на нього обов`язки передбачені статтею 76 КК України.

Також, у даному кримінальному провадженні заявлені такі цивільні позови до цивільного відповідача ТОВ «АВТО-РИТЕТ»:

- потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 87 750 грн. 00 коп., яка складається з: суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 80 000,00 грн., матеріальної шкоди в розмірі 2750,00 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу;

- потерпілим ОСОБА_3 на загальну суму 130 362 грн. 73 коп., яка складається з: суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 120 000,00 грн., матеріальної шкоди в розмірі 5362,73 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу;

- потерпілим ОСОБА_4 на загальну суму 60 800 грн. 00 коп., яка складається з: суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., матеріальної шкоди в розмірі 5800,00 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу;

- цивільним позивачем ОСОБА_15 на загальну суму 60 710 грн. 00 коп., яка складається з: суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., матеріальної шкоди в розмірі 5710,00 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу;

- цивільним позивачем ОСОБА_6 на загальну суму 60 100 грн. 00 коп., яка складається з: суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., матеріальної шкоди в розмірі 5362,73 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Цивільні позови в частині моральної шкоди обґрунтовані отриманням тілесних ушкоджень в результаті ДТП, дискомфортом і зміною звичного способу життя, необхідністю додаткового витрачання коштів, наслідками травм, які відчуваються і на даний час. В частині матеріальної шкоди позови обґрунтовані вартістю пошкоджених в результаті ДТП особистих речей і предметів одягу, а також витратами на лікування. Витрати на правову допомогу обґрунтовані тим, що за складання позовів, відповідно до товарних чеків, квитанцій до прибуткових касових ордерів, договорів про надання правової допомоги та розрахунку витрат, адвокату ОСОБА_16 позивачі виплатили гонорар в сумі 5000,00 грн. кожен.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що ОСОБА_1 під час вчинення кримінального правопорушення був працівником ТОВ «АВТО-РИТЕТ», обіймав посаду водія і виконував свої трудові обов`язки, а тому в силу статті 1172 ЦК України це підприємство відповідає за матеріальну і моральну шкоду, завдану їх працівником.

Водночас, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 7275273, цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу ГАЗ 3302 СПГ д.н. НОМЕР_1 застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену забезпеченим автомобілем, належним відповідачем в частині відшкодування матеріальної шкоди є ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Відповідно до ст. 51 ЦПК України, питання про заміну відповідача або залучення співвідповідача може вирішуватись лише за клопотанням позивача.

27.01.2020 року представником ТОВ «АВТО-РИТЕТ» було подано клопотання про залучення в якості співвідповідача страхову компанію.

Висловлюючи свою позицію, представник відповідачів ОСОБА_16 в судовому засіданні 05.03.2020 року заперечив проти залучення співвідповідачем ПрАТ СК «ПЗУ Україна», і з урахуванням цього ухвалою суду від 05.03.2020 року на підставі ст. 51 ЦПК України у задоволенні клопотання було відмовлено.

Враховуючи, що потерпілими і цивільними позивачами не подавалось клопотання про залучення співвідповідача або його заміну на належного, та більш того, представник позивачів заперечив проти цього в судовому засіданні, в задоволенні цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, так як позов подано не до тієї особи, яка має нести цивільно-правову відповідальність.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що розмір заявленого позивачами відшкодування значно перевищує ліміт страхової виплати, передбачений статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і тому наявні підстави для відшкодування моральної шкоди з цивільного відповідача ТОВ «АВТО-РИТЕТ» на підставі положень ст. 1172 ЦК України.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що як потерпілі, так і цивільні позивачі постраждали внаслідок ДТП, було знищено їх майно, і все це безумовно завдало їм моральної шкоди.

Визначаючись із розміром відшкодування, суд вважає, що виходячи із глибини описаних моральних переживань та досліджених документів, потерпілому ОСОБА_3 , який отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, і який відповідно до медичних документів, досі проходить лікування через наслідки ДТП, і лікування якого загалом тривало більше ніж у інших потерпілих, слід присудити відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000 грн. 00 коп. Потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , які отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості слід присудити відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. 00 коп. кожному. Цивільним позивачам ОСОБА_15 і ОСОБА_6 , які отримали легкі тілесні ушкодження слід присудити відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. 00 коп. кожному.

Також, заявлені витрати на правову допомогу суд вважає достатньо обґрунтованими з урахуванням складності справи і обсягу наданої правової допомоги, такі витрати підтверджені документально квитанціями до прибуткового касового ордеру № 10, 11, 12, 13, 14 від 27.09.2019 року, договорами про надання правової допомоги і розрахунками цих витрат, і тому підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз в загальному розмірі 6146 грн. 10 коп. (2288,00 + 2288,00 + 1570,10) слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт з автомобілів УАЗ 31512 д.н. НОМЕР_2 та ГАЗ 3302А д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалами слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 22.03.2019 року підлягає скасуванню, з поверненням власникам.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і клопотань про його обрання до суду не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, а саме, якщо він протягом іспитового строку — один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 6146 (шість тисяч сто сорок шість) грн. 10 коп. за реквізитами: рахунок 31112115008009, одержувач УК у Шевч. р-ні м. Запоріжжя, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АВТО-РИТЕТ» (код ЄДРПОУ 37611841, м. Запоріжжя, вул. Зеленогірська, 41) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) грошову суму в загальну розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 40 000,00 грн. - сума моральної шкоди, 5000,00 грн. – витрати на правову допомогу.

Стягнути з ТОВ «АВТО-РИТЕТ» (код ЄДРПОУ 37611841, м. Запоріжжя, вул. Зеленогірська, 41) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) грошову суму в загальну розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 30 000,00 грн. - сума моральної шкоди, 5000,00 грн. – витрати на правову допомогу.

Стягнути з ТОВ «АВТО-РИТЕТ» (код ЄДРПОУ 37611841, м. Запоріжжя, вул. Зеленогірська, 41) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ) грошову суму в загальну розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 30 000,00 грн. - сума моральної шкоди, 5000,00 грн. – витрати на правову допомогу.

Стягнути з ТОВ «АВТО-РИТЕТ» (код ЄДРПОУ 37611841, м. Запоріжжя, вул. Зеленогірська, 41) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 ) грошову суму в загальну розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 20 000,00 грн. - сума моральної шкоди, 5000,00 грн. – витрати на правову допомогу.

Стягнути з ТОВ «АВТО-РИТЕТ» (код ЄДРПОУ 37611841, м. Запоріжжя, вул. Зеленогірська, 41) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6 ) грошову суму в загальну розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 20 000,00 грн. - сума моральної шкоди, 5000,00 грн. – витрати на правову допомогу.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Скасувати арешт з автомобіля УАЗ 31512 д.н. НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 22.03.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 245), та повернути його власнику – Військовій частині 1491.

Скасувати арешт з автомобіля ГАЗ 3302А д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 22.03.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 000278) повернути його власнику – ОСОБА_17 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Суддя Є.В. Діденко