Рішення № 93936220, 10.12.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/355/20

номер провадження 2/695/813/20

10 грудня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Біленко Н.Г.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживача, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, зобов?язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що в лютому 2020 року, під час оформлення заявки на кредит, йому стало відомо про надання відповідачем без його письмової згоди особистої конфіденційної інформації про нього необмеженому колу осіб, шляхом незаконного надання відомостей до кредитної історії, котра є неправдивою та псує його ділову репутацію. У ТОВ «Українське бюро кредитних історій» він отримав звіт, котрий підтверджує факт незаконного надання відповідачем до бюро кредитних історій особистої інформації про позивача та про факт укладення і виконання кредитного договору. Зазначає, що 08.05.2008 він підписав із відповідачем анкету-заяву на отримання кредиту, але вона не містить згоди позивача на збір, зберігання, використання та поширення персональних даних, інформації про стан кредиту та передання до Бюро кредитних історій. Вважає припиненою дію укладеного між ним та відповідачем кредитного договору SAMDN56000021299470 та безпідставність подальшого нарахування відповідачем процентів та інших платежів. Вказує, що надана інформація відповідачем про термін дії кредитного договору до 25.04.2021, обов`язок позивача сплачувати щомісячні платежі та ухилення від таких платежів псують його ділову репутацію, принижує честь і гідність в очах необмеженого кола осіб, які можуть знайомитися з кредитною історією. Просить визнати недостовірною та такою, що надана всупереч положенням Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» відповідачем для формування кредитної історії позивача по кредитному договору SAMDN56000021299470 без письмової згоди на це позивача, як суб`єкта кредитної історії; зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, надану ним для формування кредитної історії позивача по кредитному договору третій особі ТОВ «Українське бюро кредитних історій»; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 23 615 грн та визначити порядок виконання рішення суду, зазначивши що воно є підставою для ТОВ «Українське бюро кредитних історій» внести зміни в кредитну історію позивача відповідно до п. 2 ч. 1 ст 10 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій», вилучивши з неї всю інформацію, надану про позивача, подану відповідачем щодо кредитного договору без письмової згоди позивача.

Ухвалою суду від 21.02.2020 було відкрито провадження по справі та ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

30.07.2020 ухвалою суду постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.

Письмові пояснення третьої особи на адресу суду не надходили.

Позивач у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, де наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцезнаходженням.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але у судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до заяви № 0407150300052770329 від 08.05.2008 позивач отримав у відповідача кредитну картку № НОМЕР_1 із кредитним лімітом 500 грн. Заява не містить згоди позивача на збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію. Також заява не містить даних про умови та строк дії кредитного договору. Разом з тим, на зворотній стороні заяви зазначений номер договору SAMDN56000021299470.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 05.02.2018 у справі № 695/592/17, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2018, відмовлено у позовних вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором від 08.05.2008 у сумі 87 394,27 грн, із котрої: 6 425,31 грн заборгованість за кредитом, 72 676,94 грн заборгованість по процентах за користування кредитом, 3 892,29 грн заборгованість за пенею та комісією, 250,00 грн фіксована частина штрафу, 4 149, 73 грн процентна складова штрафу, в зв`язку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Згідно дослідженого судом кредитного звіту - «Фінансові зобов`язання СКІ» на ім`я ОСОБА_1 , станом на 12.02.2020 наявна інформація по кредитному договору SAMDN56000021299470, згідно котрої він отримав кредит 25.04.2008, поточна заборгованість складає 24 159,20 грн, поточна прострочена заборгованість - 22 692,77 грн, термін кредиту до 25.04.2021, донор інформації – ПриватБанк.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 3 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро кредитних історій (далі - Бюро) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію; ведення кредитної історії - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач Бюро (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - сукупність інформації про суб`єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; суб`єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.

Статтею 4 вказаного закону визначено наступні принципи формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію: забезпечення конституційних прав і свобод суб`єктів кредитних історій; адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються; значимість, всебічність, об`єктивність, повнота і достовірність інформації; регулярність та безперервність надходження інформації; цільове використання інформації; строковість зберігання інформації; конфіденційність інформації та її захист; збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб`єкта цієї кредитної історії; незалежність Бюро.

Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

З наведеного слідує, що відповідальним за надання достовірної інформації щодо наявної за ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № SAMDN56000021299470, відомості про яку містяться в кредитному звіті станом на 12.02.2020 є виключно відповідач.

Згідно статті 9 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.

Частиною 4 статті 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Судом достовірно встановлено, що позивач не надавав письмової згоди на формування відносно нього кредитної історії, на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього. Відповідач та третя особа не надали суду докази про отримання такої згоди. За цих обставин суд дійшов висновку про безпідставність передачі відповідачем третій особі інформації по кредитному договору № SAMDN56000021299470 та формування цієї кредитної історії в порушення вимог ст. 9 «Про організацію формування та обігу кредитних історій», тому позові вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що внесені в кредитну історію відомості містять суперечності щодо дати видати кредиту, сум заборгованості та строків дії кредиту за договором SAMDN56000021299470.

Згідно ч. 1 ст 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо доводів позивача про те, що дія кредитного договору є припиненою, суд врахував положення ст. 599 ЦК України, згідно котрих зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Норми цивільного законодавства не містять такої підстави припинення зобов`язання за кредитним договором, як пропуск кредитодавцем строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Матеріали справи не містять доказів про належне виконання позивачем умов кредитного договору № SAMDN56000021299470 та припинення зобов`язань за ним.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, надану ним для формування кредитної історії, то , на думку суду, вона є неконкретизованою –позивач не зазначив, яким чином слід зобов`язати відповідача спростувати інформацію, тому суд дійшов висновку про відмову в цих позовних вимогах.

Крім цього, згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вирішуючи вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, зокрема, якщо вона полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження своїх позовних вимог в цій частині, позивач надав лише кредитний звіт, в якому відображений запит банківських установ на отримання інформації про кредитну історію позивача за період із 12.03.2017 по 12.02.2020, а також наявну інформацію про видачу позивачу кредитів. Позивач не надав доказів настання для нього негативних наслідків у зв`язку з наданням відповідачем третій особі інформації по кредитному договору без згоди на це позивача, перенесення ним душевних страждань та приниження його ділової репутації. З цих підстав суд вважає недоведеним спричинення позивачу моральної шкоди, а тому відмовляє у цих позовних вимогах.

Що стосується вимог позивача про встановлення порядку виконання рішення суду, зазначивши, що воно є підставою для ТОВ «Українське бюро кредитних історій» внести зміни в кредитну історію позивача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій», вилучивши з неї всю інформацію, надану про позивача, подану відповідачем щодо кредитного договору без письмової згоди позивача, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 10 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро вилучає з кредитної історії: 1) інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, Договору або визнання їх недійсними; 2) всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; 3) інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.

Порядок внесення змін до кредитної історії визначений ст. 13 вказаного закону. Так, для внесення змін до кредитної історії суб`єкт кредитної історії має право звернутися до Бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал. Бюро при отриманні заяви від суб`єкта кредитної історії зобов`язане на час перевірки інформації позначити кредитну історію такого суб`єкта кредитної історії відповідною позначкою та протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви звернутися до Користувача, який надав інформацію, що заперечується, про її підтвердження або зміну. Бюро вилучає з кредитної історії суб`єкта кредитної історії інформацію, що заперечується суб`єктом кредитної історії, а також знімає відповідну позначку, якщо Користувач, який надав цю інформацію, у п`ятнадцятиденний термін з моменту звернення до нього Бюро не надав відповіді.

Позивач не надав суду доказів про звернення до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» з заявою про вилучення із кредитної історії інформації по кредитному договору № SAMDN56000021299470 та відмову у такій дії. Крім цього, позивач не оспорює дії або бездіяльність бюро щодо невчинення дій, передбачених ст. 13 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

Крім цього, суд враховує, що порядок виконання судового рішення визначений розділом VI ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) та Законом «Про виконавче провадження».

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про встановлення порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що надана всупереч положенням Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій від 23 червня 2002 року №2704-IV Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію для формування кредитної історії ОСОБА_1 по кредитному договору № SAMDN56000021299470.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Золотоніський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Суддя М. Ю. Степченко