Рішення № 93936151, 29.12.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/321/20

2/694/206/20

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) до Звенигородської міської ради ( ЄДРПОУ 26490674, проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області ( код ЄДРПОУ 39765890, вул.. Смілянська 131, м.Черкаси, 18000) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.64 га, яка розташована на території Звенигородської міської ради Черкаської області та належала на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ЧР№027975 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_2 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.64 га, яка розташована на території Звенигородської міської ради Черкаської області. В установлений Законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 11.08.2008 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири, а земельну ділянку вирішила оформити пізніше в зв`язку з браком коштів. В подальшому з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ОСОБА_1 звернулася до Першої Горлівської державної нотаріальної контори Донецької області, однак отримала відмову в зв`язку з тим, що спадкова справа заводилася у Першій державній нотаріальній конторі м. Горлівка та оригінал цієї справи залишився на тимчасово непідконтрольній території.

На адресу суду від начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Ігора Віштака надійшло пояснення де зазначено, що Головне управління є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, а спір, що розглядається судом стосується питання прийняття спадщини.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 року справу передано для розгляду судді Дудніченку В.М.

Ухвалою від 18.03.2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження.

Суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_3 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку з 22.05.2020 року.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 року призначення суддів не відбулося.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Гончаренко Т.В.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Гончаренко Т.В.) від 01.07.2020 року прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання для розгляду по суті.

07.09.2020 року суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_4 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 07.09.2020 року прийнято справу до свого провадження та позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 17.09.2020 року призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 29.10.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

Судове засідання призначене на 17.11.2020 року відкладено у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Від відповідача Звенигородської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача, при винесенні рішення поклалися на розсуд суду.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року залучено в якості третьої особи Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області.

24.11.2020 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Терещенка Р.В. про залучення третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

У судове засідання 29.12.2020 року сторони не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . ЇЇ батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.04.1993 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 . Прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_9 » (а.с.8).

04.12.1976 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилося на « ОСОБА_11 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (а.с.50).

Відповідно до довідки №1073/03-97 від 11.09.2007 виданої міським відділом РАЦС ГУЮ у Донецькій області ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 20.12.1981 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилося на « ОСОБА_14 » (а.с.6).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 27.08.2007, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №2604 (а.с.7).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР№027975 ОСОБА_2 на підставі рішення Звенигородської міської ради №394 від 19.12.2001р., належить земельна ділянка площею 3.64 га, розташована на території Звенигородської міської ради Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

ОСОБА_1 11.11.2008 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з 1/3 частини жилої квартири, розташованої в АДРЕСА_3 , загальною площею 45.07 кв.м., яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_5 від 25.06.1996 року (а.с.10).

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 27.01.2020р. №18/02-31, виданою державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори Іноземцевій С.Ю. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкова справа заводилася у Першій державній нотаріальній конторі м. Горлівка та оригінал цієї справи залишився на тимчасово непідконтрольній території. (а.с. 12).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Між сторонами виникли відносини, які регулюються ЦК України.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною третьою статті 1221 ЦК України передбачено, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Частиною першою статті 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27 квітня 2014 року, у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до частини третьої статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач з першою заявою про прийняття спадщини зверталася до державного нотаріуса Першої Горлівської державної нотаріальної контори, про що свідчить видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири, підстав для звернення до будь-якого іншого нотаріуса із заявою про прийняття спадщини немає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори у встановлений законом строк, що підтверджується виданим свідоцтвом про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири.

Вирішуючи спір, суд, врахувавши наведені вище норми та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим стороною доказам, приходить до висновку про те, що позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області, а іншого способу захисту її прав, крім звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, закон у цьому випадку не передбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають до повного задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим в позовній заяві не міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача. Відтак, судовий збір з останнього не стягується.

На підставі викладеного та ст. ст. 1216, 1218, 1221 ЦК України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,керуючись ст. 81, 141, 200, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) до Звенигородської міської ради ( ЄДРПОУ 26490674, проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.64 га, яка розташована на території Звенигородської міської ради Черкаської області, та належала на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ЧР№027975 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 29.12.2020 року.

Суддя Д.І. Сакун