Ухвала суду № 93935302, 30.12.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/943/20

Провадження № 1-кс/565/285/20

У Х В А Л А

30 грудня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря судових засідань Нафєєвої Н.В.,

прокурора Осійчука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Невідомського О.А.,

провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області розгляд обвинувальних актів у об`єднаному кримінальному провадженні, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180050000002 від 02 січня 2019 року та за №12019180050000033 від 30 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кузнецовського міського суду Рівненської області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180050000002 від 02 січня 2019 року та за №12019180050000033 від 30 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження просили призначити справу до судового розгляду.

Підстав для закриття провадження згідно ст.284 КПК України не вбачається. Обвинувальні акти складені у відповідності до вимог КПК України, при їх затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Проти відкритого судового розгляду учасники судового розгляду не заперечували.

Вивчивши обвинувальні акти, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

До суду прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор покликається на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень. При цьому більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам.

Клопотання обґрунтовується тим, що після направлення обвинувальних актів до Кузнецовського міського суду Рівненської області для розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час переховувався від суду, у зв`язку з чим до обвинуваченого застосовувався привід та ОСОБА_1 оголошувався в розшук. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1 раніше вчиняв злочини в сфері обігу наркотичних засобів і вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року був засуджений за ч.1 ст.317, ч.2 ст.317, ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

У судовому засіданні прокурор підтримав вищезазначене клопотання з викладених у ньому підстав.

Додатково вказав, що вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, який набрав законної сили. Обвинувачений ОСОБА_1 від призначеного судом за цим вироком покарання ухиляється.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Невідомський О.А. заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи недоведеною неможливість застосування до обвинуваченого менш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав думку захисника.

За результатами розгляду клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 і п.п.2,5 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, діяння передбачене ч.2 ст.309 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, діяння передбачене ч.2 ст.317 КК України є тяжким злочином.

Санкцією ч.2 ст.309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкцією ч.2 ст.317 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 серпня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовувався привід.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 оголошувався в розшук.

Окрім цього, під час розгляду клопотання встановлено, що вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст.317, ч.2 ст.317, ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин.

Зміст поданого клопотання, а також додані до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень в сфері обігу наркотичних засобів.

З огляду на наведені обставини, суд на даний час має тверде переконання, що дані, які свідчать про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, є достатніми та беззаперечними. Вказані ризики є такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Зазначені вище обставини свідчать, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаним судом доведеними.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 .

Частиною 4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначені розміру застави суд враховує обставини кримінальних правопорушень, майновий і сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу, та ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку суду застава, як альтернативний вид запобіжного заходу, у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України, зможе зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 належно виконувати покладені на нього обов`язки та забезпечити виконання завдань кримінального провадження, а також є помірною та пропорційною щодо нього та обставин кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.3141 КПК України доручити органу пробації скласти та подати до суду досудову доповідь.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.177,183,193-197,314-316,369-372,392-395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Підготовче провадження закінчити.

Призначити судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180050000002 від 02 січня 2019 року та за №12019180050000033 від 30 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області на 11 год. 00 хв. 21 січня 2021 року.

Доручити органу пробації – Володимирецькому районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до 11 год. 00 хв. 21 січня 2021 року.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 ,захисника ОСОБА_1 – адвоката Невідомського О.А.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Ухвала в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчує свою дію 27 лютого 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, у виді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області, рахунок отримувача №UA048201720355229002000010559 , банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку має бути наданий відповідальній особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», яка після перевірки має розпорядитися про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити прокурора та суд.

Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Після внесення застави і звільнення з-під варти ОСОБА_1 необхідно вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Виконання ухвали покласти на конвойну роту ГУНП в Рівненській області та ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

У іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя: І.М.Незнамова