Рішення № 93934529, 23.12.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2476/19

Провадження № 2/553/210/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.12.2020 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Ребро Л.В., Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчий комітет Полтавської міської ради, про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії. Позивач вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2012 року є власником квартири АДРЕСА_1 . Документи, надані їй колишнім власником квартири, свідчили, що на території благоустрою житлової забудови загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , найближче до квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою ОСОБА_4 , яка є власником квартири АДРЕСА_3 , у 2012 році без погодження і відсутності проектних матеріалів та документу, що надає право на виконання будівельних робіт, з метою збільшення площі, встановила тимчасову огорожу з профільного металу шляхом добудови до частини тимчасових господарських будівель - сараїв спільного користування, тим самим збільшила прощу сараю на 9,8 кв.м за рахунок території житлової забудови загального користування комунальної форми власності, після чого дві цегляні стіни частини сараю, які опинилися в середині в зв`язку з добудовою, зруйнувала, переобладнавши частину сараїв під особистий гараж. Крім того, відповідач використала вимощення завширшки 1 метр по периметру зовнішньої стіни її квартири та засипавши щебенем (зелену зону) газон вздовж вимощення влаштувала проїзд до переобладнаної під особистий гараж споруди.

В результаті довготривалого використання вимощення відповідачкою не за цільовим призначенням воно знаходиться не у задовільному стані. На території благоустрою житлової забудови загального користування комунальної форми власності багатоквартирного будинку за адресою: по АДРЕСА_2 , найближче до квартири АДРЕСА_3 відповідач влаштувала стоянку автомобілів, почала надавати послуги по ремонту автомобілів, використовуючи при цьому гараж та територію біля вікон квартири позивача і господарських споруд, порушуючи права мешканців. Колишнім власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 та в подальшому позивачем про вищевказані обставини були сповіщені відповідні служби та підрозділи для реагування, на що отримано відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, виконавчого комітету Ленінської районної у м Полтаві ради та інших органів, але до теперішнього часу не вжито жодних заходів. Полтавська міська рада та підпорядковані їй структурні підрозділи створюють неправові правовідносини між співвласниками будинку, надають суперечливі відповіді на звернення, з яких неможливо встановити правовий режим будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений, балансоутримувач будинку на даний час відсутній, за будинком не закріплено ні земельну ділянку, ні прибудинкову територію, будинок розміщений на земельній ділянці, право власності чи право користування якою у його співвласників відсутнє, відтак земельна ділянка є власністю Полтавської міської ради, проте інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою населення в районі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у встановленому законом порядку не проведена. Відповідачем захоплено частину земельної ділянки з земель міської ради, чим грубо порушено вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Просить зобов`язати ОСОБА_4 звільнити за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтажу самовільно добудованої до 1/2 частини сараю (літ. Б) металевої конструкції з профільного металу, розміщеного на території житлової забудови загального користування найближче до квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою; заборонити ОСОБА_4 використовувати території для заїзду автотранспорту по вимощенню будинку зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Гайтота І.М. надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_3 безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, оскільки позивачу і відповідачу належить на праві власності частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у власності позивача перебуває квартира АДРЕСА_3 , а у відповідача - квартири АДРЕСА_4 . Позивач вказує, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності міста Полтави, тобто фактично знаходиться у спільному користуванні власників будинку. Позивач просить зобов`язати відповідача знести добудову, яка за її ж твердженням розміщена на території житлової забудови загального користування та знаходиться біля квартири ОСОБА_4 , тому не є зрозумілим, яким чином відповідач порушує права позивача. Позивач просить відповідача заборонити використовувати для заїзду автотранспорту територію вздовж стіни квартири АДРЕСА_4 , яка є територією загального користування та не є власністю позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області по справі про адміністративне правопорушення № П-671-12 від 19.12.2012 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП, проте не бере до уваги, що вказана постанова скасована постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.06.2013 року з огляду на недоведеність та ненадання достатніх доказів, що ОСОБА_4 своїми діями порушила вимоги ст. 9 ЗУ "Про архітектурну діяльність", ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 подала відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_4 , в якому зазначила, що знаходження землі під багатоквартирним будинком у комунальній власності міста в даному випадку не тягне за собою автоматичного права спільного користування співвласниками такого будинку цією землею. Прибудинкова територія, як і багатоквартирний будинок, не може перебувати у власності, а лише в управлінні. До закріплення за будинком земельної ділянки в статусі прибудинкової території та оформлення права користування нею будь-які одноособові роботи з землею заборонені, а роботи, які провела відповідач ОСОБА_4 , - це захват землі під добудову (гараж) та під проїзд до неї по вимощенню будинку. Земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 ), не сформована, про що свідчить факт відсутності інформації в органах влади, які є носіями цієї інформації, проїзди між житловими будинками по АДРЕСА_5 , генеральними планом м. Полтави не передбачені. Відтак співвласники будинку не можуть бути утримувачами прибудинкової території за її відсутності, а відповідно і тих будівель і споруд, що розташовані на ній. У ОСОБА_4 відсутній акт на право власності чи користування земельною ділянкою, а отже 1/2 сараю, до якого самовільно добудована металева конструкція, якою користується відповідач, не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку і належить власнику землі Полтавській міській раді. Виділити прибудинкову територію під особисте користування для квартири відповідачки ОСОБА_4 неможливо, оскільки прибудинкова територія встановлюється для будинку і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секції, квартир тощо). Розміщення на території благоустрою в районі будинку АДРЕСА_2 відповідачем ОСОБА_4 добудови до сараю з листового профільного металу з захопленням 9,8 кв.м землі загального користування за відсутності рішення на закріплення за багатоквартирним будинком прибудинкової території, що передбачає домовленість по цьому питанню між співвласниками будинку, відсутність права користування земельною ділянкою комунальної форми власності у відповідача та інших співвласників будинку порушує право співвласників, в тому числі і позивача, на рівні можливості при вирішені земельного питання в майбутньому, створюючи прецедент неправових правовідносин. Відповідач ОСОБА_4 не має обсягу прав на 9,8 кв.м земельної ділянки, на якій здійснено зазначену добудову металевої конструкції з профільного металу. Закон встановлює пріоритет прав на земельну ділянку перед правами на будівництво, акцентуючи увагу на тому, що у випадку відсутності в особи прав на земельну ділянку легалізація самочинно зведеного об`єкта навіть при відсутності інших порушень є неможливою.

Вказувала на безпідставність заперечень відповідача проти позову, доведеність позовних вимог, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивач не надала достатніх доказів порушення відповідачем ОСОБА_4 її прав, не навела доводи, яким чином відповідач обмежила можливість користування земельною ділянкою позивачу саме на місці добудови до існуючого сараю і які негативні наслідки настали для ОСОБА_3 . Звертаючись з вимогами щодо заборони ОСОБА_4 використовувати територію для заїзду автотранспорту вздовж будинку за адресою АДРЕСА_2 , позивач вказує в позовній заяві, що ця територія є загального користування, земля навколо будинку є землею комунальної власності, тоді як підставою для заборони проїзду автотранспорту повинні бути певні обставини, наприклад приватне домоволодіння. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Позивач ОСОБА_3 подала відповідь на відзив представника третьої особи Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому зазначила, що Інспекція неналежним чином виконує свої основні наглядові функції, доказом тому є додані до позову відповіді Інспекції, жодна з яких не визначає правового режиму землі навколо житлового будинку по АДРЕСА_2 , та об`єктів, які на ній розміщені, та належність всього перерахованого. Так земля загального користування переходить в правовий режим садибної забудови і навпаки. Інспекції з благоустрою населеного пункту відповідно до Положення має право одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на неї завдань та повинна була шляхом внесення матеріалів на нараду Полтавської міської ради довести про невідповідність прийнятого Рішення двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012 року по визначенню Генеральним планом АДРЕСА_2 , існуючою садибною забудовою та ініціювати проведення інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою, а також надати припис власнику землі Полтавській міській раді щодо приведення до належного стану територій та об`єктів благоустрою населеного пункту за адресою: АДРЕСА_2 , що не було зроблено.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник адвокат Гайтота І.М. заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача просила також при вирішенні спору застосувати до позовних вимог позовну давність, наполягаючи на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, визначений чинним законодавством.

Позивач проти застосування позовної давності заперечувала, посилаючись на те, що спірні правовідносини є триваючими, вона звернулась з негаторним позовом, тому підстав стверджувати про пропуск нею строку позовної давності не вбачається.

Представник третьої особи виконавчого комітету Полтавської міської ради Дзюбло О.І. в судовому засіданні наголосив на тому, що позивач не є ані власником ані користувачем земельної ділянки, щодо якої пред`явила позовні вимоги, пояснив, що проти позову заперечує у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Представник третьої особи Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, будучи повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення проти позову відповідача та третіх осіб, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , складається з 4 квартир, кожна з яких перебуває у приватній власності фізичних осіб.

Вказаний житловий будинок побудований на кошти Міністерства шляхів сполучення в 1928 році, в подальшому перебував на балансі Полтавської дистанції цивільних споруд Південної залізниці Міністерства транспорту України та на підставі наказу начальнику дистанції № 387 від 07.12.2004 року знятий з балансу, переданий на утримання мешканцям будинків.

Так, позивач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Тімченко І.А. 09 грудня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером № 576, укладеного між нею та ОСОБА_5 , є власницею квартири АДРЕСА_6 , яка вцілому складається з однієї кімнати, загальною площею 49,1 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м. Право власності за позивачем зареєстроване 21.12.2012 року ПП "Полтавським бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" за реєстраційним номером № 7243673 в реєстровій книзі №119.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого ПП ПБТІ "Інвентаризатор" станом на 09 листопада 2012 року, квартира посімейного заселення розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з 1 кімнати житловою 23,2 кв.м., у тому числі: 1-а кімната (2) площею 23,2 кв.м, кухня (1) площею 11,2 кв.м, передпокій (3) площею 5,6 кв.м, сіни (4) площею 6,9 кв.м, тамбур (5) площею 2,2 кв.м. Загальна площа квартири 49,1 кв.м.

Відповідач ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання, посвідченого Третьою полтавською державною нотаріальною конторою 05.08.1993 року за реєстровим № 1-1578, є власницею квартири АДРЕСА_7 . Право власності за нею зареєстроване 07.09.1994 року, про що внесений запис в реєстрову книгу № 119 під № 16344.

Відповідно до Реєстраційного посвідчення, квартира АДРЕСА_7 , виданого Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації 07.09.1994 року, квартира АДРЕСА_7 , складається з коридора 4-1 пл. 4,1 кв.м, кладової 4-2 пл. 2,0 кв.м, кімнати 4-3 пл. 15,1 кв.м, кімнати 4-4 пл. 15,5 кв.м, тамбура V пл. 2,8 кв.м, сіней VI пл. 4,0 кв.м, 1/2 сараю літ. "Б", погребу "б"; огорожа загального користування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_3 вказувала на те, що відповідач ОСОБА_4 шляхом добудови тимчасової господарської будівлі до сараю спільного користування збільшила прощу своєї частини сараю на 9,8 кв.м за рахунок території житлової забудови загального користування комунальної форми власності, чим порушує права позивача як співвласника житлового будинку на рівні можливості при вирішенні земельного питання в подальшому при оформленні права на прибудинкову території, а в теперішній час обмежує її право користування належною їй частиною спільного сараю, використовує територію для заїзду автотранспорту по вимощенню будинку зовнішньої стіни належної позивачу квартири.

В 2012 році ОСОБА_4 була проведена реконструкція належної їй 1/2 частини сараю літ. "Б", а саме - здійснено демонтаж частини стіни належного їй сараю та добудовано огороджувальну конструкцію, в результаті чого змінилася внутрішня площа сараю та конструктивне рішення будівлі.

Разом з тим, жодних об`єктивних доказів того, що власником або користувачем іншої 1/2 частини сараю літ. "Б" у встановленому чинним законодавством порядку є позивач по справі ОСОБА_3 , позивачем суду не надано, та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Згідно довідки Полтавського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці № 786 від 10.06.2009 року, яка надана суду позивачем, вона видана ОСОБА_5 в тім, що дійсно в його користуванні знаходиться господарська будівля – сарай площею 9,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_8 .

Наявні у справі письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.2004 року є власником квартири АДРЕСА_9 та попереднім власником квартири АДРЕСА_4 , яка в даний час належить позивачу ОСОБА_3 .

При цьому, зміст правовстановлюючого документу про право власності позивача ОСОБА_3 , вона на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2012 року набула право власності лише на квартиру, будь-які господарські споруди та будівлі їй у власність не були передані.

Зміст довідки Полтавського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці № 786 від 10.06.2009 року не дає підстав стверджувати про те, що ОСОБА_5 має у користуванні саме 1/2 частину сараю літ. "Б", яким користується відповідач.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_3 без належних на те правових підстав користується частиною господарської будівлі – сараю, інша частина якого знаходиться в користуванні відповідача.

Статтею 382 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, врегульовує правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

В п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Права співвласників багатоквартирного будинку закріплені в ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і включають, зокрема, право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Встановлені судом обставини та наявні у справі докази переконливо свідчать про те, що будинок АДРЕСА_2 не є садибою в розумінні ст. 381 ЦК України, він є багатоквартирним будинком, а позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 являються власниками квартир у вказаному будинку.

Згідно з повідомленнями Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № В010601/08/251-2 від 20.06.2017 року, за вих. № В01-06-02-2-03/400-4 від 10.08.2018 року, житловий будинок АДРЕСА_2 не перебуває у комунальній власності територіальної громади міста та на балансі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради. Відповідно до наказу начальника управління Полтавської дистанції цивільних споруд Південної залізниці № 387 від 07.12.2004 року "Про зняття з балансу приватизованого житла" він знятий з балансу установи та переданий на утримання мешканцям.

Таким чином, багатоквартирний будинок по АДРЕСА_2 раніше перебував на балансі Полтавської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, а після зняття його з балансу вказаного підприємства згідно з наказом № 387 від 07.12.2004 року, право постійного користування Південної залізниці земельною ділянкою, на якій він розташований, було припинене, а сама земельна ділянка зарахована до складу земель Полтавської міської ради.

Співвласниками квартир вказаного житлового будинку ОСББ не створене, на баланс КП "ЖЕО № 2" Полтавської міської ради будинок не прийнятий, договори на обслуговування прилеглої до будинку території із власниками кватир не укладені.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 у власність або у користування власників квартир вказаного будинку не передана, у задоволенні відповідного звернення ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_10 , було відмовлено рішенням Ленінської районної у м. Полтаві ради віл 12.04.2016 року в зв`язку з тим, що відповідно до повноважень наданих рішенням позачергової п`ятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 24.12.2010 року "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин виконавчого комітету Полтавської міської ради та районних у місті Полтаві рад" питання стосовно виділення земельної ділянки для обслуговування багатоквартиних будинків лежить поза межами компетенції Ленінської районної у м. Полтаві ради.

Відтак, аналіз наявних у справі доказів безперечно свідчить про те, що земельна ділянка за багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_2 , не закріплена, земельна ділянка за цією адресою не сформована, прибудинкова територія у встановленому чинним законодавством порядку не визначалась.

Позивач ОСОБА_3 надала суду переписку з державними органами з приводу визначення правового статусу земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до повідомлення Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради в межах його повноважень, листом за вих. № 01-04-01-07/615 від 23.04.2018 року станом на 23.04.2018 року інформація щодо землекористувача земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок та щодо визначення прибудинкової території житлового будинку, розташованого за зазначеною вище адресою, в архіві управління відсутня.

З листа Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № 01-02-01-15/89 від 26.04.2018 року вбачається, що згідно з проектом коригування генерального плану м. Полтава в частині розроблення містобудівного регламенту центральної частини міста та зміни меж міських територій, що розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто" та затверджений рішенням двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012 року, територія, де розташовано житловий будинок по АДРЕСА_2 , визначена територією садибної забудови. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації шляхом розроблення проекту розподілу території, у порядку, визначеному положенням про порядок розробки проектів розподілу територій, визначення меж або впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань у м. Полтава, затвердженим рішенням тридцять п`ятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 05.12.2013 року, керуючись ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 "Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови". Склад вихідних даних для розробки проекту розподілу визначено ДСТУ- Н Б Б.2.2-9:2013 "Настанова щодо розподілу територій мікрорайоні (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови". В безпосередньому розпорядженні та технічному архіві управління відсутня інформація стосовно відповідної землевпорядної документації щодо визначення розміру і конфігурації прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Аналогічні відповіді надавались Управлінням згідно з листами за вих. № 01-02-01-15/170 від 13.06.2017 року, за вих. № 01-02-01-18/101 від 19.12.2017 року.

Позивач ОСОБА_3 була повідомлена про те, що інформація стосовно передачі у власність або у користування земельних ділянок, на яких розміщені житлові будинки по АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та по АДРЕСА_12 , так само як і інформація стосовно розміщення поряд з зазначеними будинками капітальних та тимчасових господарських споруд в технічному архіві відсутня. Проїзд між житловими будинками по АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та по АДРЕСА_3 , 6, 8 генеральним планом м. Полтава не передбачений. Представниками управління з питань містобудування, виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, інспекції по контроля за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста 06.06.2017 з виїздом на місце у присутності гр. ОСОБА_5 проведено візуальне обстеження території поряд з житловими будинками по АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та по АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 8. На момент обстеження зазначена територія використовується для розміщення господарських споруд та під городництво. Ознак існування проїзду між житловими будинками по АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та по АДРЕСА_12 не виявлено.

Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради листом за вих. № В01-06-02.2-04/32-зі від 07.05.2019 року повідомило ОСОБА_3 , що не наділене повноваженнями, що надають правові підстави для інвентаризації та паспортизації схем об`єктів благоустрою (їх частин) із встановленням меж територій, для утримання в належному стані та закріплення за підприємствами, установами та організаціями землі, території загального користування за адресою: АДРЕСА_2 . Управлінням не проводилася відповідна робота та не передавалися екземпляри схем. Управління житлово-комунального не володіє інформацію щодо балансоутримувача об`єктів благоустрою (їх частин) та землі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , та межуючих з нею інших територій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року в справі № 440/3176/19, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, зобов`язано Полтавську міську раду вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування а об`єктів благоустрою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане судове рішення вступило в законну силу 24.03.2020 року та станом на час розгляду даної справи не виконане.

Таким чином, під час судового розгляду справи достовірно встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_10 , розташований на землі комунальної власності міста, земельна ділянка за вказаною адресою у власність чи у користування співвласникам квартир вказаного будинку у порядку, визначеному чинним законодавством, не передавалась, прибудинкова територія за житловим будинком не закріплена, її розмір та конфігурація не визначена.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала той факт, що в 2012 році нею була здійснена реконструкція частини сараю, яка перебуває у її власності, за рахунок розбирання частини стіни та здійснення добудови з металопрофілю збільшено площу сараю, що дає можливість використовувати його як гараж.

З приводу правомірності вказаної реконструкції позивач ОСОБА_3 неодноразово зверталась до різних державних органів.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області листом за вих. № 7/16-01-17-6/486 повідомляла позивачку, що станом на 30.08.2012 року виявлено частково виконану добудову до сараю із листового профільного металу з метою переобладнання сараю під гараж. Виконано заміри і фотозйомка вказаного об`єкту. Зазначена добудова не відноситься до капітального будівництва. В листі за вих. № 7/16-03/1-15-671 від 29.08.2013 року вказувала, що відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 05.01.2013 судовим експертом Федоровою І.О., 1/2 частина сараю (літ. Б) з добудовою за адресою: АДРЕСА_10 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 являється тимчасовою будівлею. Таким чином, даний об`єкт не являється об`єктом будівництва.

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області за вих. № 7/16-01-09/178 від 29.03.2013 року зазначено, що Інспекцією 18.12.2012 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянкою ОСОБА_4 на об`єкті "Реконструкція сараю під гараж у АДРЕСА_10 ". Перевіркою встановлено, що цегляна добудова до задньої стінки сараю виконана, зі слів забудовника, у 1995 році; реконструкція сараю під гараж виконана у 2012 році за рахунок добудови із металопрофілю. Дві цегляні стіни сараю розібрано частково. За виконання будівельних робіт за відсутності проектних матеріалів та документу, що надає право на виконання будівельних робіт гр. ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 19.12.2012 року відносно ОСОБА_4 винесено постанову № П-671-12 про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП по факту порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, вказана постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області по справі про адміністративне правопорушення № П-671-12 від 19.12.2012 року була скасована згідно з постановою Ленінського районного суду м. Полтави в справі № 553/68/13-а, за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, а провадження у справі закрито.

Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради в листі за вих. № В01-06-02-2-03/400-5 від 17.01.2019 року повідомило, що порядок демонтажу тимчасових споруд станом на травень 2017 року був визначений Правилами благоустрою та забезпечення чистоти і порядку в м. Полтаві, що затверджені рішенням п`ятнадцятої сесії міської ради п`ятого скликання від 05 червня 2007 року, згідно п. 78.2 яких тимчасові споруди та конструкції, антипаркувальні засоби, обмежуючі пристрої підлягають демонтажу згідно подання Комісії з розміщення тимчасових споруд на території міста та припису на демонтаж інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста в 10-денний термін з дати отримання володільцем ТС, конструкції або виконавцем демонтажу. Порядок демонтажу тимчасових споруд, збірно-розбірних металевих гаражів. МАФ, антипаркувальних засобів, обмежуючих пристроїв, автолавок, спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами, вивісок та вказівників тимчасових споруд на даний час визначений Правилами благоустрою міста Полтави, що затверджені рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16 червня 2017 року, згідно п. 97.2 яких тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності, збірно-розбірний металевий гараж, МАФ, антипаркувальний засіб, обмежуючий пристрій, автолавка, спеціальна конструкція для розміщення зовнішньої реклами, вивіска та вказівник підлягає демонтажу згідно припису на демонтаж інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним етапом міста наданого власнику.

В листі Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № В01-07/031-09/75 від 04.05.2017 року зазначено, що у відповідності до п. 77.2, п. 77.7 ст. 77, п. 78.6 ст. 78 "Правил благоустрою та забезпечення чистоти і порядку в м. Полтава" гр. ОСОБА_4 надано припис з вимогою демонтувати металевий гараж, який розміщено на землі загального користування без оформлення необхідних дозвільних документів та привести зазначену територію до належного (попереднього) стану. Листом за вих. № В01-07/031-09/123 від 03.07.2017 року визначено, що Подільською районною у м. Полтаві радою не приймалося рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та передачі в оренду або у власність земельної ділянки для встановлення металевого гаража по АДРЕСА_2 . Тому, на підставі Подання № 02-19/251 від 13.05.2017 року виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, у відповідності до ст. 97 "Правил благоустрою міста Полтава" направлено лист до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради з проханням скласти комісію про визначення стану металевого гаража розміщеного на території житлової забудови загального користування по АДРЕСА_2 , з метою проведення його подальшого демонтажу у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Листом за вих. № В01-07/031-09/160 від 18.08.2017 року повідомлено, що відповідно до п 97.7 ст. 97 "Правил благоустрою міста Полтава", в яких передбачено, що організацією демонтажів збірно-розбірних гаражів та розміщених на території м. Полтава, буде займатися інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, розглядається питання стосовно створення комісії для визначення стану збірно-розбірного металевого гаражу розміщеного за вищезазначеною адресою на землі комунальної власності міста, яка на праві власності належить Полтавській міській громаді, з метою його подальшого демонтажу у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

При цьому, ОСОБА_4 заперечувала факт отримання будь-якого подання щодо демонтажу металевого гаражу, й такі її твердження жодними доказами не спростовані. Також відповідач наполягала на тому, що металевий гараж нею не будувався, така конструкція поруч з житловим будинком, де вона проживає, відсутня, і її пояснення об`єктивно підтверджуються наявними у справі даними щодо змісту висновку експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 05.01.2013 року судовим експертом Федоровою І.О., яким конструкція визначена як тимчасова будівля - 1/2 частина сараю (літ. Б) з добудовою за адресою: АДРЕСА_10 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В ч. 7 вищевказаної статті передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням змісту ст. 376 ЦК України в поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

При цьому, в ході розгляду справи судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів того, що внаслідок реконструкції 1/2 частини сараю літ. "Б", яка була проведена відповідачкою ОСОБА_4 як власницею, будь-яким чином порушено чи обмежено охоронювані законом права та законні інтереси позивача ОСОБА_3 , яка не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний сарай поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_2 , та не надала суду жодних документів, які підтверджують правомірність користування нею іншою частиною сараю.

Також позивач наполягала на тому, що ОСОБА_6 незаконно використовує вимощення завширшки 1 метр по периметру зовнішньої стіни її квартири та засипавши щебнем зелену зону (газон) вздовж вимощення, неправомірно влаштувала проїзд до переобладнаної під особистий гараж споруди сараю. В результаті довготривалого використання вимощення відповідачкою не за цільовим призначенням воно знаходиться не у задовільному стані.

З приводу використання автомобілів, які заїжджають на територію поруч з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 зверталась до правоохоронних органів.

Ленінський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області листом за вих. № 7/1118 від 05.06.2014 року повідомив ОСОБА_3 , що в результаті проведеної перевірки встановлено, що автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився 19.05.2014 року неподалік кв. АДРЕСА_7 , де проживає громадянка ОСОБА_4 , яка під час спілкування з приводу встановлення власника автомобіля згідно статті 63 Конституції України відмовилась від дачі будь-яких пояснень. Згідно бази ДАІ даний транспортний засіб належить громадянину ОСОБА_7 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_13 , в зв`язку з цим опитати його з даного приводу не представилося можливим. Під час суперечки в автомобілі на той час знаходився гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що в зв`язку з погіршеним емоційним станом після тех. несправності автомобіля на прохання гр. ОСОБА_5 прибрати автомобіль з загальної території відповів йому не ввічливо, після чого перед ним вибачився та прибрав автомобіль з ділянки загального користування.

Згідно з листом Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області листом за вих. № 7/1172 від 10.06.2014 року ОСОБА_3 була повідомлена, що в результаті проведеної перевірки за її зверненням щодо блокування проходу загального користування власником автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено, що 28.05.2014 року на загальній території подвір`я будинку за адресою: АДРЕСА_10 , знаходився вказаний автомобіль, яким користувався гр. ОСОБА_9 , який проживає в кв. ІНФОРМАЦІЯ_4 , та який загородив прохід до загальної вбиральні. ОСОБА_9 пояснив, що намагався виїхати з гаражу, проте у нього сіла акумуляторна батарея і він не зміг завести автомобіль, після чого вимушений був викотити його на подвір`я та підключити зарядний пристрій на декілька хвилин, до нього підійшов гр. ОСОБА_5 з відеокамерою та почав знімати і просити прибрати автомобіль, він повідомив, що за декілька хвилин полагодить та поїде, а прохід до загальної вбиральні був вільним.

Досліджені в ході судового розгляду справи фотографії та відеозаписи, надані позивачкою на підтвердження викладених нею у позовній заяві обставин, свідчать про те, що на території поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_14 , чоловік відповідачки, а іноді й інші особи ставлять автомобілі. При цьому, позивач має можливість вільно пересуватись по території поруч з будинком, де проживає, проходити до вбиральні.

Жодних доказів руху автомобілів по вимощенню поруч з квартирою позивача та приведення його внаслідок цих дій у незадовільний стан, позивачем суду не надано. Як не доведено той факт, що відповідач ОСОБА_4 вчиняла будь-які протиправні дії по відношенню до позивача, які призвели до пошкодження майна останньої чи порушення її прав та законних інтересів, до певних негативних наслідків для позивачки і є таким, що потребує судового захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та недоведеними, а тому позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи подану представником відповідача заяву про застосування позовної давності при вирішенні спору, суд враховує характер спірних правовідносин, які за своїм змістом є триваючими та пов`язані з користуванням об`єктами нерухомого майна, у зв`язку з чим до вказаних вимог позовна давність не застосовується, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 р у справі № 653/1096/16-ц. А тому вважає заяву представника відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місцезнаходження – АДРЕСА_8 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_14 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), треті особи - Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради (місцезнаходження – м. Полтава, вул. А.Кукоби, 39, код ЄДРПОУ - 05384689), виконавчий комітет Полтавської міської ради (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ - 05384689), про зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30.12.2020 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна