Рішення № 93933852, 09.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7291/19

Провадження № 2/369/1046/20

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

за участі представника позивача: Пальнюк В.В.

представник відповідача Павленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз" до ОСОБА_1 про розірвання договору бронювання,

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позов до відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що 28.12.2006 року між ТОВ «Укргаз» та ОСОБА_2 було укладено договір бронювання об`єкту будівництва №7/1/12/80/Ж. Відповідно до договору забудовник бронює за замовником об`єкт будівництва, а саме квартиру АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався купити та повернути погашений Лот облігацій в строк визначений договором.

За умовами договору об`єкт будівництва передається Замовнику у строки, зазначені у Договорі, однак в будь-якому випадку з дотриманням порядку та умов погашення облігацій, передбачених Інформацією про випуск облігацій ТОВ «УКРГАЗ» (серія облігацій «В»), зареєстрованою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку опублікованою в офіційному виданні «Дивіденди інформ» за №256(592) від 25.10.2006 року та Договором. При цьому об`єкт будівництва передається тільки після передачі ОСОБА_1 повністю оплаченого Лоту облігацій для погашення. Передача Лоту облігацій здійснюється шляхом перерахування Лоту облігацій на рахунок в цінних паперах позивача, упродовж терміну визначеного Інформацією про випуск облігацій як термін для погашення облігацій.

Інформація про випуск облігацій, дата початку погашення облігацій 02.09.2009 року, дата закінчення погашення 01.11.2009 року. Але не раніше введення будинку АДРЕСА_2 експлуатації. Будинок введено в експлуатацію 02.06.2011 року, що підтверджується відповідним сертифікатом КС №16411002200 від 02.06.2011 року. Вказують, що строк погашення облігацій закінчився 02.07.2011 року, відповідач до подання позовної заяви не пред`явив облігації до погашення, чим порушує права позивача.

На підставі викладено позивач просив розірвати договір бронювання об`єкту будівництва №7/1/12/80/Ж від 28.12.2006 року укладений між ТОВ «Укргаз» і ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, та просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 28 грудня 2006 року між ТОВ «Укргаз» та ОСОБА_1 укладено договір № 7/1/12/80Ж бронювання об`єкту будівництва.

Згідно умов цього Договору умовою передачі об?єкта будівництва є передача замовником повністю оплаченого лоту облігацій до погашення. Передача лоту облігацій забудовнику здійснюється шляхом перерахування лоту облігацій на рахунок в цінних паперах, відкритий забудовником за відповідними реквізитами. Упродовж терміну, визначеного Інформацією про випуск облігацій як термін для погашення облігацій (лоту облігацій), забудовник приймає від замовника повністю оплачений замовником лот облігацій та погашає такий лот облігацій передачею замовнику об?єкту будівництва у порядку, передбаченому цим Договором та Інформацією про випуск облігацій.

Строк погашення лоту облігацій наведений в Інформації про випуск. Даний строк може бути переглянутий у випадку дострокового завершення будівництва та прийняття в експлуатацію обєкта нерухомості до настання зазначеного строку, при цьому дата закінчення погашення, визначена в Інформації про випуск, залишається незмінною.

Замовник зобов`язаний, зокрема, передати забудовнику лот облігацій до погашення упродовж терміну, визначеного інформацією про випуск; виконувати інші обов`язки, які передбачені Інформацією про випуск облігацій; оплатити повну вартість облігацій.

Цей Договір діє до моменту передачі замовнику об?єкту будівництва за актом прийому-передачі об?єкту будівництва. Дія Договору може бути достроково припинена з одночасним припиненням усіх прав замовника на об?єкт будівництва у випадках, передбачених Договором та/або чинним законодавством.

Згідно специфікації приміщення, що бронюється за договором, розташоване на АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 3.1 договору умовою передачі об`єкту будівництва замовнику є передача останнім повністю оплаченого Лоту облігацій до погашення. Передача Лоту облігацій забудовнику здійснюється шляхом перерахування Лоту облігацій на рахунок в цінних паперах, відкритий забудовником за такими реквізитами: рахунок в НОМЕР_1 в ВАТ КБ «Надра», код МФС 1108.

Будинок, де знаходиться об`єкт нерухомості, введено в експлуатацію 02 червня 2011 року з присвоєнням об`єкту поштової адреси: АДРЕСА_4 , що підтверджується рішенням № 5 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району №5, а також сертифікатом відповідності № 16411002200.

16 квітня 2019 року ТОВ «Укргаз» направило ОСОБА_1 повідомлення про підписання додаткової угоди Договору бронювання об`єкту будівництва.

Відповідно до Інформації про випуск облігацій опублікованої в офіційному виданні «Дивіденди інформ» за № 256 (592) від 25 жовтня 2006 року одна облігація надає її власнику право придбати у власність 0,01 квадратного метра об`єкта нерухомості. Погашення облігацій відбувається за умови перерахування пакету облігацій з рахунку в цінних паперах власника на рахунок цінних паперів Емітента при наявності чинного попереднього Договору про бронювання об`єкта будівництва

Згідно з пунктом 14.1 Інформації про емісії облігацій, дата погашення облігацій серії «В» закінчується 01 листопада 2009 року, але не раніше здачі будинку в експлуатацію.

Пунктом 14.4 цієї Інформації передбачено, що у разі, якщо власник облігацій не перерахував їх на рахунок емітента, то погашення облігацій здійснюється впродовж одного місяця з дати закінчення погашення облігацій, після особистого звернення власника облігацій до емітента .

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Укргаз» як на підставу для розірвання Договору вказувало на те, що відповідач порушив умови договору, оскільки до цього часу не пред`явив облігації до погашення. У зв`язку з чим позивач повинен нести додаткові витрати по сплати за житлово-комунальні послуги, а також інші витрати. Внаслідок непогашення облігацій, позивач не може отримати розпорядження НКЦПФР про скасування реєстрації випуску облігацій серії В та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказував, що листом від 17.05.2010 року позивач повідомив відповідача про те що отримані від ТОВ Укргаз розпорядження (зокрема було надано і розпорядження відповідача ОСОБА_1 на зарахування йому цінних паперів) зареєстровані в депозитарії ПрАТ «ВДЦП» і будуть виконані після настання певних обставин.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами частин другої-п`ятої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку невиконання замовником своїх зобов`язань, передбачених цим Договором, дія цього Договору припиняється, а забудовник має право бронювати об`єкт будівництва за іншим замовником.

В судовому засіданні представник відповідача, вказав, що відповідачем були виконані умови Договору щодо сплати лоту облігацій, проте не виконано обов`язку щодо пред`явлення лоту облігацій до погашення. Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКРГАЗ» є не обґрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз" до ОСОБА_1 про розірвання договору бронювання відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Пінкевич