Ухвала суду № 93933817, 29.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16668/20

Провадження №1-кс/369/3115/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Янченка А.В., за участю секретаря Безкоровайної М.Л., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Прокоповича Р.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Пінчука О.П., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200003233 від 27.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження за № 12020110200003233 від 27.10.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2020 на протязі дня (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, шляхом віджиму металопластикового вікна, попередньо підготовленим предметом, проникли до квартири, звідки викрали належні ОСОБА_10 ювелірні вироби.

Після чого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд чим завдали своїми діями ОСОБА_10 матеріального збитку.

Крім того, 26.10.2020 о 17 год. 51 хв., ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, шляхом віджиму металопластикових дверей, попередньо підготовленим предметом, проникли до будинку, звідки викрали належні ОСОБА_11 ювелірні вироби.

Після чого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд чим завдали своїми діями ОСОБА_11 матеріального збитку.

Крім того, 27.10.2020 в період часу з 07 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, шляхом віджиму металопластикових дверей, попередньо підготовленим предметом, проникли до будинку, звідки викрали належні ОСОБА_12 ювелірні вироби.

Після чого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд чим завдали своїми діями ОСОБА_12 матеріального збитку.

ОСОБА_1 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором повідомлено про підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

06.11.2020 року прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області було об`єднано кримінальні провадження № 12020115200001398 від 28.10.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12020110200003233 від 27.10.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та № 12020110200003239 від 28.10.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України під загальним номером № 12020110200003233 від 27.10.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підозрюється ОСОБА_2 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чадир-Лунга, Чадирлунського району, Республіка Молдова, громадянин Республіки Молдова, тимчасово проживаючому в АДРЕСА_4 .

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.11.2020 року справа №369/14058/20 провадження №1-кс/369/2724/20, підозрюваному ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 діб, тобто до 04 січня 2021 року (включно).

Підозрюваний ОСОБА_1 щодо продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою відносно нього, заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від захисника та перекладача, про що повідомив у судовому засіданні.

Прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Прокопович Р.І. вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, пояснення потерпілих та свідків, свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Також підозрюваний не заперечував своєї причетності до інкримінованих йому подій.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищезазначені ризики з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне, що підозрюваний хоч і пояснив під час судового розгляду, що одружений та має на утриманні малолітню дитини, однак ніяких письмових підтверджень цього суду не надав, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, даний ризик є обґрунтованим тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , розуміючи тяжкість скоєних ним злочинів та невідворотність покарання може своїми діями намагатися впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою надання неправдивих показів. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційного джерела прибутку не має, не працевлаштований, являється громадянином іншої держави (Республіки Молдова), а тому може скоювати інші кримінальні правопорушення з метою отримання засобів для існування.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Відповідно до статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою.

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п.1 ст.5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).

Слідчим суддею під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України встановлено, що ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 не зменшились. Тобто підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки в останнього відсутні стійкі соціальні зв`язки, постійного місця проживання в Україні не має та являється громадянином іншої держави (Республіки Молдова). Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість скоєних ним злочинів та невідворотність покарання, перебуваючи на свободі може впливати на потерпілих та свідків з метою надання неправдивих показів.

Також слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного прибутку не має, що свідчить про наявність ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень з метою отримання засобів для існування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи, що слідство по кримінальному провадженню №12020110200003233 від 27.10.2020 року триває, а також те, що постановою виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Чередніченко С.Ю. від 28.12.2020 року досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020110200003233 від 27.10.2020 року було продовжено до трьох місяців, а саме до 06.02.2020 року, то суд приходить до висновку щодо об`єктивної неможливості завершення досудового розслідування за час дії попередньої ухвали про тримання під вартою та щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючих обставин, ОСОБА_1 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, до 27.01.2021 року (включно), який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Пінчука О.П., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200003233 від 27.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чадир-Лунга, Чадирлунського району, Республіка Молдова, громадянина Республіки Молдова, зі слів маючого середню освіту, одруженого та маючого на утриманню малолітню дитину, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 30 діб, тобто до 27 січня 2021 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 25 * 2102 гривень = 52 550 гривень (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Янченко