Ухвала суду № 93933152, 29.12.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4452/20

Провадження № 6/314/176/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Свідунович Н.М., секретар судового засідання Печонкіна В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. звернулася до Вільнянського районного суду Запорізької області з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

В поданні зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області перебуває виконавче провадження № 62318112, з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 28.03.2019, зареєстрованого за номером 853, про звернення стягнення на нерухоме майно-житловий будинок з побутовими та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно виконавчого напису від 28.03.2019 № 583, вказане майно належить на праві власності ОСОБА_1 та на підставі договору іпотеки, посвідченого 18.07.2005 приватним нотаріусом Вільнянської районного нотаріального округу Запорізької області Тиханською С.Я. за реєстровим № 1199, передане в іпотеку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Згідно договору купівлі-продажу від 18.07.2005, продавець ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 житловий будинок з побутовими та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується витягами з Державного реєстру правочинів від 18.07.2005 № 1239723, № 1239657. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.10.2020 № 228727093, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 2254 кв.м., за цією ж адресою, досі належить на праві власності ОСОБА_3 .

Приватний виконавець просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке незареєстроване в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч. 10 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови від 23.08.2016 № 553). З аналізу наведених норм права суд дійшов висновку, що для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд має пересвідчитися, чи є належні докази того, що боржник набув право власності на нерухоме майно, однак не зареєстрував це право у встановленому законом порядку.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 2254 кв.м., за цією ж адресою, належать на праві власності ОСОБА_3 , відповідно відсутні докази на підтвердження того, що боржник у встановленому вимогами чинного законодавства порядку набув вправо власності на вказану нерухомість. З аналізу положень Цивільного кодексу України слідує, що право власності на нерухоме майно виникає не з моменту підписання договору купівлі-продажу, чи отримання майна в інший спосіб передбачений законодавством, а з моменту державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

За приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення боржника щодо наявності у провадженні приватного виконавця виконавчого провадження щодо нього, доказів свідомої відмови боржника від добровільного виконання, що свідчить про те, ще приватним виконавцем не здійснені у повному обсязі виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого документу.

Частиною 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У поданні приватним виконавцем заявлено вимогу про звернення стягнення на нерухоме майно боржника (будинок, побутові, господарські споруди та земельну ділянку), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, проте у постанові про відкриття виконавчого провадження стягнення звертається лише на нерухоме майно- жилий будинок з побутовими та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без звернення стягнення на земельну ділянку.

Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, відносно ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

29.12.2020