
Справа № 304/1166/20 Провадження № 2/304/376/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2020 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1166/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 29 серпня 2018 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № 4-24077, за умовам якого він надав останній грошові кошти у сумі 8 000 грн. зі сплатою 73 % річних з кінцевим терміном повернення 29 серпня 2019 року. Так, на 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 умови договору не виконала та за нею обліковується заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 24 211,70 грн., а саме 4 025,75 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4 097,53 грн. – відсотки за користування кредитом; 15 396,07 грн. – нараховані штрафні санкції (пеня); 446,78 грн. – нараховане інфляційне збільшення заборгованості та 245,57 грн. – 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданій заяві одночасно просив розглянути справу без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, відтак суд розцінює вказане як клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 29 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 на підставі заяви останньої №4-24077 було укладено кредитний договір № 4-24077, згідно якого кредитор надав позичальнику на споживчі цілі грошові кошти у сумі 8 000 грн. строком на дванадцять місяців (з 29 серпня 2018 року по 29 серпня 2019 року) на умовах зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 73 % річних (тип процентної ставки - фіксована). Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитодавця або видачі готівкою) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Прострочення сплати кредиту та процентів згідно графіка розрахунків не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем (а. с. 4-6, 7, 8).
Також встановлено, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов`язання, а саме не проводила щомісячні платежі для погашення заборгованості, у зв`язку з чим у такої станом на 09 вересня 2020 року заборгованість склала 24 211,70 грн., з яких 4 025,75 грн. – заборгованість по кредиту; 4 097,53 грн. –заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 396,07 грн. – заборгованість по пені; 245,57 грн. – заборгованість з нарахованого 3 % та 446,78 грн. – інфляційне збільшення заборгованості (а. с. 9).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 2.2.2. кредитного договору № 4-24077 від 29 серпня 2018 року позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, погашати кредит та сплачувати проценти в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.4, 6.7 вказаного кредитного договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. У кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за даним договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі), такий сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів та у разі порушення графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку № 1, - у розмірі сто гривень (а. с. 4-6).
Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 4-24077 від 29 серпня 2018 року, суд вважає, що позовна заява про стягнення заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № 2019 від 16 вересня 2020 року позивачем за подання до суду позовної заяви до ОСОБА_1 сплачено 2 118 грн. судового збору (а. с. 14).
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, з відповідача підлягає стягненню такий виключно у розмірі 2 102 грн.
Керуючись ст. 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, № 17; код в ЄДРПОУ 39000364) заборгованість за кредитним договором № 4-24077 від 29 серпня 2018 року в розмірі 24 211 (двадцять чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 70 коп., з яких 4 025 (чотири тисячі двадцять п`ять) грн. 75 коп. – заборгованість по кредиту; 4 097 (чотири тисячі дев`яносто сім) грн. 53 грн. –заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 396 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто шість) грн. 07 коп. – заборгованість по пені; 245 (двісті сорок п`ять) грн. 57 коп. – заборгованість з нарахованого 3 % та 446 (чотириста сорок шість) грн. 78 коп. – інфляційне збільшення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, № 17; код в ЄДРПОУ 39000364) судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.
Судове рішення № 93932821, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 22.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 304/1166/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: