Рішення № 93932221, 16.10.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3076/20

Номер провадження 2/237/1116/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.20 року м. Курахове Мар`їнський районни суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.,

при секретарі Лахно Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він, починаючи з 2003 р. працював на ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» прохідником, наказом № 67-к від 28.04.2020 року його було звільнено внаслідок невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я. Згідно листа відповідача № 2113 від 30.07.2020 року на час звільнення належна йому сума до виплати склала 48 498,84 гривень, проте зазначена сума у день звільнення виплачена не була. На теперішній час, вказана сума відповідачем сплачена частково, розмір не виплачених сум при звільненні складає 41 704,13 грн. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, а також суму моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позов, в якому просив справу розглянути за його відсутності. У відзиві представник відповідача вказав, що позов не визнає Зазначив, що заборгованість перед позивачем відсутня. Щодо стягнення моральної шкоди, то вважає, що позивачем не наведено підстав у позові щодо наявності понесених моральних страждань та у зв`язку з чим він їх поніс.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянувши позовну заяву та додані до неї докази, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі №1-5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу: За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Тобто, в даному випадку при визначенні строку звернення до суду з даним позовом слід застосовувати саме строки передбачені частиною першою статті 233 КЗпП України - три місяці з дня проведення остаточного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що на день звернення до суду з позовної заявою остаточний розрахунок з позивачем не проведено.

Згідно статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 рудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При визначенні середньої заробітної плати слід керуватися вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Порядок). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

З п. 2 вказаного Порядку вбачається, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, під час проведення розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки розрахунку при звільненні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

У відповідності до листа відповідача № 2113 від 30.07.2020р. розмір середньоденної моєї заробітної плати складає – 607,16 грн.

Так, мене було звільнено 27.04.2020р. наказом № 67-к від 28.04.2020 року, а повний розрахунок з усіх належних мені сум Відповідачем здійснено не було. Отже, попередній розрахунок складається наступним чином:

- квітень 2020р. – 3 р.д., (з 28.04.2020)

- травень 2020р. - 19 р.д.,

- червень 2020 - 20 р.д.

- липень 2020р. 23 р.д.

- серпень 2020р. 8 р.д. (день подання позову)

Всього час затримки виплати належних позивачу сум при звільненні складає 73 робочих дня (по день подачі позовної заяви).

Середньоденна заробітна плата становить 607,16 грн., а кількість робочих днів затримки в розрахунку з 28 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року (включно) становить 73 робочих дня.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день подачі позову складає 607,16 х 73 = 44 322,68 грн,.

Таким чином, розмір компенсації середнього заробітку за період, коли з вини Відповідача з Позивачем не було здійснено розрахунок при звільненні, а саме, за період з 28 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року (день подачі позову), який підлягає відшкодуванню позивачеві від ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» становить 44 322,68 грн. ( сорок чотири тисячі триста двадцять дві) гривні 68 копійок.

Встановлено, що через не своєчасний розрахунок відповідача з позивачем при звільненні, позивач має скрутне фінансове становище, яке унеможливило достойне забезпечення коштами свою родину. Невиплата позивачу сум належних до виплати привели до психологічних страждань та необхідністю вишукувати інші джерела доходу щоб придбати зокрема продукти харчування, одяг та інші необхідні блага (відпочинок та інше).

Позивач вважає, що йому спричинена моральна шкода незаконними діями відповідача, в розмірі 10 000,00 грн., яка буде достатньою для її компенсації.

Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника, у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

30 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду (справа № 910/4518/16) вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208) (вул. Магістральна , 4 м.Вугледар), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість із заробітної плати в сумі 41 704,13 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208) (вул. Магістральна , 4 м.Вугледар), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 28.04.2020р. по день ухвалення судом рішення, без утримання податків та обов`язкових зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208) (вул. Магістральна , 4 м.Вугледар), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , в порядку відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208) (вул. Магістральна , 4 м. Вугледар), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Донецький апеляційний суд через Марїнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.А. Сенаторов