Рішення № 93932030, 29.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2211/20

Справа №235/6934/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту невикористання житлових чеків,

ВСТАНОВИВ:

До Красноар мійського міськрайонного суду Донецької області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., з позовом до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту невикористання житлових чеків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 січня 2020 р. позивачі, через свого представника, звернулися до Центру надання адміністративних послуг Покровської міської ради для надання адміністративних послуг щодо приватизації державного житлового фонду та видачу свідоцтва про право власності, надавши відповідний пакет документів.

Після розгляду заяви та наданих документів, відповідач відмовив у здійсненні приватизації та оформлення документів про передачу квартири, у зв`язку з відсутністю законних підстав через неповний пакет документів, а саме не надано відомостей про реєстрацію позивачів та невикористання ними житлових чеків з 1993 року то 14.12.1994 року.

Надати таку інформацію не вбачається можливим, у зв`язку з наступним:

Згідно штампу про реєстрацію місця проживання в паспорті позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , який видано Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 06.06.2002 року, позивач зареєстрований з 07.12.1994 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно штампу про реєстрацію місця проживання в паспорті позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , який видано Красноармійським МВ УМВС України Донецькій області 30.07.1999 року, позивач зареєстрований з 07.12.1994 року за адресою: АДРЕСА_1 .

На період з 1993 року по 7 грудня 1994 року позивачі проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок належав тресту «Красноармійськжилбуд», з яким позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах, що стверджується трудовою книжкою.

Позивачі змушені звернутися до суду та в судовому порядку встановити факт невикористання житлових чеків за період з 1993 року по 07.12.1994 року.

Доказами невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є: довідки БТІ від 13.08.2018 року та 04.02.2020 року, в яких зазначено, що станом до 01.01.2013 року, за реєстраційними даними в КП «БТІ» за позивачем ОСОБА_1 відомостей про наявність майна не має; житлова квартира АДРЕСА_3 до 01.01.2013 року належала ОСОБА_3 ; згідно довідок АТ Державний Ощадний банк України про те, що позивачі значаться в Списках про отримання житлових чеків за адресою: АДРЕСА_2 . Приватизаційні чеки на отримували, депозитні рахунки на суму житлових чеків не відкривалися. При перевірці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційними номерами позивачів, відомості щодо нерухомого майна відсутні.

Таким чином, на думку позивачів, з наведених доказів вбачається, що в період з 1993 року по грудня 1994 року ними не були використанні житлові чеки на приватизацію державного житлового фонду.

Позивачі просять суд встановити факт невикористання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації житла за період з 1993 року по 14 грудня 1994 року.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року відкрито провадження та розпочато підготовче провадження у справі. Ухвалою суду від 27.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Покровською міською радою Донецької області не надано відзив на позовну заяву. Представник відповідача до судового не з`явився, від відповідача до суду надійшов лист, в якому просять розглянути справу без участі представника міської ради та винести рішення на розсуд суду.

Позивачі до судового засідання не з`явилися. До матеріалів позовної заяви додали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просять задовольнити в повному обсязі. Представник позивачки надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні.

Частиною 2статті 247ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 20.01.2020 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг з заявою про приватизацію державного житлового фонду та видачі свідоцтва про право власності (а.с.8).

Покровською міською радою розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповідь В даній відповіді зазначено, що документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка видана органом приватизації за попереднім місцем проживання (після 1992 року), що невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. За розглядом наданих позивачем документів, з`ясувалось, що у даному житловому приміщенні він та його дружина ОСОБА_2 зареєстровані з 07.12.1994 року. Відомості про реєстрації позивачів та використання ними житлових чеків за період з 1993 року по 14.12.1994 року відсутні (а.с.9).

Згідно довідки ТВБВ № 10004/0218 ДОУ АТ «Ощадбанк» від 24.09.2020 року, ОСОБА_2 в списках про отримання житлових чеків значиться за адресою: АДРЕСА_2 . Приватизаційний чек не отримувала. Депозитний рахунок на суму житлового чеку не відкривався (а.с.16а).

Згідно довідки ТВБВ № 10004/0218 ДОУ АТ «Ощадбанк» від 24.09.2020 року, ОСОБА_1 в списках про отримання житлових чеків значиться за адресою: АДРЕСА_2 . Приватизаційний чек не отримувала. Депозитний рахунок на суму житлового чеку не відкривався (а.с.17).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відомості відсутні (а.с.18, 19).

Згідно статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст.345 ЦK України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму, це передбачено частиною 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом:

безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;

продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Частиною 3 статті 9 ЖК України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 58 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Частиною 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Частина 11 цієї статті передбачає, що спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396 (далі - Положення), визначає порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

Відповідно пункту 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення визначено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:

заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Пунктом 20 Положення передбачено, що документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

У п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10 червня 2010 року (справа про безоплатну приватизацію житла) зазначено, що приватизація державного житлового фонду згідно з Законом відбувається шляхом використання всіма громадянами України приватизаційних житлових чеків. Громадянам надано право змінити цільове використання цих чеків, а тому вони можуть бути використані також для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Зазначене положення Закону дає підстави для висновку, що приватизація державного житлового фонду не є обов`язком громадян України, а є їх правом, яке повинне реалізовуватися ними на власний розсуд, на умовах, у порядку та спосіб, встановлених законом. Системний аналіз положень Закону та ЖК України дає підстави для висновку, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком. Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого п.5 ст.5 Закону.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право

Відсутність у позивачів відомостей про невикористання ними житлових чеків позбавляє позивачів можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі не отримували приватизаційні чеки, депозитний рахунок на суму житлового чеку не відкривався.

Достовірність наведених фактів ніким та нічим не спростовано при розгляді справи, надані позивачами документи є відповідним та належним доказом, які дійсно підтверджують факт того, що вони не використала належні їм житлові чеки для приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Питання щодо встановлення факту невикористання чеків для приватизації житлової площі розглядається в даному випадку в порядку загального позовного провадження, оскільки встановлення даного факту необхідно позивачам в подальшому для реалізації права на приватизацію житла.

Враховуючи способи захисту цивільних прав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме про встановлення факту невикористання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації житла за період з 1993 року по 14 грудня 1994 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 345 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 5, 12, 13, 263-265, 315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту невикористання житлових чеків - задовольнити.

Встановити факт невикористання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , житлових чеків для приватизації житла за період з 1993 року по 14 грудня 1994 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивачів: ОСОБА_4 , адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 1912 від 27 грудня 2017 року.

Відповідач: Покровська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04052933, місцезнаходження м.Покровськ, Донецької області, пл. Шибанкова, 11.

Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2020 року.

Суддя