Рішення № 93931390, 14.12.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/102/2020

ЄУН 229/4768/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого –судді Грубника О.М.,

за участі секретаря Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" про визнання недійсним договору емфітевзису, скасування запису про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

До Дружківського міського суду 16.08.2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Бета» про визнання договору емфітевзису недійсним; скасування запису про державну реєстрацію та зобов`язання ТОВ "Агро-Бета” повернути їй земельну ділянку, площею 5,01 га кадастровий номер земельної ділянки 1425587300:06:000:0579, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. В позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя мати - ОСОБА_2 . Після її смерті матері залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,0100 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Соловйовської сільської ради. Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України після смерті матері позивач є спадкоємцем першої черги, оскільки вона є рідною дочкою. 30 жовтня 2018 року державним нотаріусом Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. було видано свідоцтво на ім`я позивача про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_1 отримала спадщину. Спадкове майна складається із земельної ділянки площею 5,0100 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Соловйовської сільської ради. 04.07.2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що між її матір`ю ОСОБА_2 та відповідачем нібито було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який був виданий 22.04.2010 року, зареєстрований 30.06.2015 року. Ця обставина стала відома ОСОБА_1 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2019 року №172661928. За життя, ОСОБА_2 надавала довіреність для укладання договору оренди земельної ділянки. Згідно з заповітом, посвідченого секретарем виконкому с.Сурсько-Литовське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_2 заповідала позивачу земельну ділянку (пай № 251 від 29.07.2003 року), яка розташована в с. Соловйове. Ясинуватського району, Донецької області. Позивач вважає даний договір емфітевзису недійсним, оскільки чинним законодавством передбачено, що єдиною підставою виникнення емфітевзису є договір, укладений між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Договір емфітевзису укладається лише із власником земельної ділянки. Емфітевзис підлягає обов`язковій державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. Просить визнати вказаний договір недійсним, скасувати запис про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Стягнути на її користь судові витрати.

21 серпня 2019 року провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження було відкрито та призначено судове засідання на 18 жовтня 2019 року (а.с.25).

27 листопада 2019 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача. У відзиві зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає з таких підстав. По-перше, 22 квітня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1425587300:06:000:0579, загальною площею 5,010 га, що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Соловйовська сільська рада. Договір, від імені та в інтересах позивача був підписаний належним представником позивача за довіреністю - ОСОБА_3 . Однак, примірника вказаного вище договору та довіреності не має в наявності у ТОВ «Агро-Бета», оскільки багато документів залишилось у приміщенні офісу ТОВ «Агро-Бета» у місті Ясинувата. Із-за воєнних дій, отримати вказані документи у м. Ясинувата, не має можливості. По-друге, у позовній заяві позивач зазначає, що ще за життя ОСОБА_2 надавала довіреність для укладання договору оренди земельної ділянки. Відповідно до Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253). Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про г свого цивільного права або інтересу (ст. 256). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257). Відповідно до статті 257 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, з позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Спірний договір емфітевзису був укладений ще 22.04.2010, тобто вже більше 10 років. Є дуже дивним твердження позивача про те, що вона дізналась про наявність оскаржуваного договору емфітевзису лише 04.07.2019. ОСОБА_2 померла у квітні 2017 року, а спадщину позивач отримала більше року тому. За цей час позивач жодного разу не зверталась до ТОВ «Агро-Бета», як і її мати. Якщо виходити з того, що позивач і її мати вважали, що між ТОВ «Агро-Бета » та померлою укладено договір оренди земельної ділянки, тоді чому жодна з них за ці 10 років не звернулась до ТОВ «Агро-Бета» з приводу невиплати орендної плати. З цього вбачається, що обидві вони знали про укладенні саме договору емфітевзису. У будь-якому разі, про існування якогось договору, хай навіть оренди, позивач та померла знали. Отже СТРОК позовної давності сплив. По-третє, навіть якщо припустити, що померла та позивач не знали про існування будь- якого договору, оренди чи емфітевзису, то тут слід зазначити, що ТОВ «Агро-Бета» постійно користується спірною земельною ділянкою вже протягом 10 років і позивач та її мати не помітити за зовнішніми ознаками, що їх земельна ділянка перебуває у користуванні (орана, засіяна тощо). Окрім того, позивач, як власник земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 90 ЗК України, повинен підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом, зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушуваних систем. Із зазначеного вбачається, що позивач, як власник земельної ділянки, повинен був хоча б один раз на рік опікуватись станом своєї земельної ділянки, тому не міг не поміти, шо земельна ділянка якимось обробляється, ще раз підкреслюємо - більше ніж 10 років. Навіть, якщо б позивач не зміг самостійно дізнатись хто саме користується його земельною ділянкою (відповідні відомості є у сільській раді), то позивач повинен був би подати відповідну заяву до поліції, сільсгоспінспекції або сільської ради стосовно того, що, на його думку, хтось незаконно користується його земельною ділянкою. Нічого із вищезазначеного зроблено не було, що ЩЕ РАЗ доводить той факт, що позивач була обізнана про існування договору емфітевзису та про те, що саме ТОВ «Агро-Бета» користується спірною земельною ділянкою.

Таким чином, очевидно, шо позивач та її мати знали про укладення договору емфітевзису, тому строк позовної даності пропущено. Просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог; розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року було задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «АГРО-БЕТА» про перехід розгляду справи зі спрощеного провадження до загального розгляду справи.

07 липня 2020 року підготовче засідання було закрито та справу призначено до судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_4 у судове засідання не з"явилися, надали заяву з про розгляд справи у їх відсутність, на позові наполягають.

Представник відповідача ОСОБА_5 до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позову просила відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 є рідною донькою ОСОБА_2 (а.с.16).

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0100 га, кадастровий номер 1425587300:06:000:0579, загальною площею 5,010 га, що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Соловйовська сільська рада (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с18).

Відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майн про реєстрацію права власності від 30 жовтня 2018 року № 1433233726 ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 5,0100 га, кадастровий номер 1425587300:06:000:0579, загальною площею 5,010 га, що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Соловйовська сільська рад (а.с.10-11).

У відзиві на позовну заяву було вказано, що 22 квітня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею площею 5,01 га кадастровий номер земельної ділянки 1425587300:06:000:0579, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Строк дії договору – 100 років (а.с.39).

Із актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права № 2812569 від 30 червня 2015 року було підтверджено, що 22 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (а.с19).

Договір емфітевзису був зареєстрований 30 червня 2015 року в Реєстраційній службі Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області (а.с.12).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою, третьою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (частина перша, третя статті 238 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що договір емфітевзису між сторонами укладено не було. Однак, ОСОБА_2 надавала довіреність для укладання договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 27 листопада 2019 року вказав, що копія договору емфітевзису від 22 квітня 2010 року та копія довіреності від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 залишилися у приміщенні офісу ТОВ «Агро-Бета» у м. Ясинувата. Із-за воєнних дій у м. Ясинувата, надати вказані докази, не має можливості.

Частиною 1 ст. 247 ЦК України вказано, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 22 квітня 2010 року підлягають задоволенню.

Щодо застосування до правовідносин строку позовної давності, заявленої представником відповідача, то в цій частині суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач ОСОБА_1 довела, що про існування договору емфітевзису вона дізналася 04 липня 2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін від 04.07.2019 року № 172661928. З моменту, коли ОСОБА_1 довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушив, не сплив трирічний строк позовної давності.

Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Копія договору емфітевзису від 22 квітня 2010 року та копія довіреності від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 залишилися у приміщенні офісу ТОВ «Агро-Бета» у м. Ясинувата, а довіреність, у свою чергу, підтверджує про надання права бути представником ОСОБА_2 з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки. Так як текст довіреності уточнює, що для виконання цих повноважень надано право і зазначено конкретний перелік дій, на які мають право представники, в тому числі укладання договорів лише обміну та оренди. Тому, суд позбавлений права проаналізувати вище вказані докази.

За інформацією товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» від 26.11.2020 року № 104-ч, зазначене товариство нараховувало позивачці компенсаційний платіж за користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб у розмірі дві гривні за рік, але позивачка не зверталась за отриманням грошових коштів за договором емфітевзису. Особа, яка підписувала договір емфітевзису від імені позивачки на підставі нотаріальної довіреності також не зверталась за отриманням вищевказаних грошей. Крім того, позивачка надавала повноваження довіреній особі до 2011 року.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (Головне територіальне Управління юстиції у Харківській області) не надало суду копію договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 22 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Бета" та копію довіреності, складену від імені ОСОБА_2 на ім"я Нечаєва Сергія Геннадійовича.

Згідно з положеннями статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, позивачка у повному обсязі надала належні і допустимі доказів на підтвердження своїх заявлених вимог.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4,10,11,12,13,76,77,78,79,80,81,258,264,265 ЦПК, суд

в и р і ш и в :

позовні вимоги вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" про визнання недійсним договору емфітевзису, скасування запису про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), виданий 22.04.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ “Агро-Бета” (код ЕДРПОУ: 36479128) — емфітевтом, площею 5.01 га кадастровий номер земельної ділянки 1425587300:06:000:0579, що знаходиться на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, запис, який внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №28129569 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором.

Скасувати запис про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, що виникло на підставі договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) від 22.04.2010, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» щодо земельної ділянки площею 5,01 га кадастровий номер 1425587300:06:000:0579, який внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №28129569 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором.

Зобов`язати ТОВ “Агро-Бета” повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, площею 5,01 га кадастровий номер земельної ділянки 1425587300:06:000:0579, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2020 року.

Cуддя: О. М. Грубник