Рішення № 93931346, 30.12.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2189/20

Справа № 226/2189/20

Провадження № 2/226/767/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 01.03.2004 по 23.02.2020 року він працював на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» стовбуровим підземних машин з повним робочим днем в шахті. 23.02.2020 року його було звільнено за ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з невиплатою заробітної плати. В день звільнення він працював. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Заробітну плату за листопад 2019 року у розмірі 8395,23 грн. не було виплачено в повному обсязі, залишок складає 106,29 грн. Також не було виплачено заробітну плату за грудень 2019 року у розмірі 9653,26 грн., за січень 2020 – 8313,22 грн., за лютий 2020 – 70919,99. З них 77327,83 грн. заробітна плата та 29580,39 грн. вихідна допомога. Судовим наказом від 15.06.2020 року з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 59412,37 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн. Ухвалою суду від 15.06.2020 року було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку в частині стягнення суми вихідної допомоги 29580,39 грн. Таким чином залишилась не стягнутою заробітна плата за листопад 2019 року — січень 2020 року в розмірі: 77327,83 грн. – 59412,37 грн. = 17915,46 грн. та вихідна допомога 29580,39 грн. Також вважає, що потрібно стягнути середній заробіток за затримку розрахунку за період з 10.06.2020 року по день проголошення рішення суду з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 469,53 грн. згідно довідки №152 від 03.06.2020 року. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 17915,46 грн., вихідну допомогу 29580,39 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2020 року по день проголошення рішення суду з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 469,53 грн. та сплачений судовий збір та документально понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що судовим наказом від 15.06.2020 року з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 59412,37 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн. 10.07.2020 року постановою головного державного виконавця було відкрито виконавче провадження №62445267 про примусове виконання вищевказаного судового наказу. Відповідачем у повному обсязі виконано рішення місцевого суду від 15.06.2020 року та перераховано ОСОБА_2 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 59412,37 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн. 30.09.2020 року відповідач отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 17915,46 грн., вихідної допомоги у сумі 29580,39 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2020 року по день ухвалення рішення суду. Позивачу в якості сум, що належать до сплати заборгованості за листопад 2019 року після обов`язкових утримань до сплати 106,29 грн., за грудень 2019 року після обов`язкових утримань до сплати 9653,26 грн., за січень 2020 року після обов`язкових утримань до сплати 8313,22 грн., за лютий 2020 року після обов`язкових утримань до сплати 70919,99 грн., де вже нарахована сума з урахування ст..44 КЗпП України у розмірі 29580,39 грн. Крім того, відповідачем самостійно сплатило позивачу: 26.06.2020 року за листопад 2019 року перераховано 106,29 грн., за грудень 2019 року 26.06.2020 року перераховано 402,78 грн., за грудень 2019 року 16.07.2020 року перераховано 848,40 грн., загалом 1357,47 грн. Залишок, який залишився до сплати складає 28222,92 грн., з яких 4410,70 грн. – заборгованість по заробітній платі 23812,22 грн. – вихідна допомога після утримання податків. Суми в довідках відповідача зазначені після обов`язкових утримувань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів. Довідки видані ними позивачу в якості доказу невиплати заробітної плати свідчать лише про нараховані розміри заробітної плати та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи невиплати. Відповідач не погоджується з тим, що подання позивачем позову до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 7915,46 грн. можна вважати належним зверненням звільненого працівника з вимогою про розрахунок. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної плати позивач не надав. В день звільнення 23.02.2020 року позивач отримав трудову книжку, але в бухгалтерію не звернувся з письмовою заявою про розрахунок з ним, з якими не звертався і в подальшому. В заяві про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Таким чином, позивач, звертаючись до суду з позовом, не зазначив, що звертався з вимогою про проведення розрахунку 23.02.2020 року у день звільнення та жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини не надав. Враховуючи не пред`явлення такої вимоги позивачем до відповідача, вважають, що в даному випадку відсутній навіть сам предмет спору, а саме вина відповідача у нібито невиплаті належних працівникові сум. Представником відповідача 30.09.2020 року поштою отримано ухвалу суду про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Позовні вимоги про стягнення затрат на оплату правової допомоги у розмірі 2000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав детальної інформації щодо вартості підготовки зауважень та інших документів, ані платіжних доручень. Для включення витрат у суму вартості адвокатських послуг має бути встановлено, що ці витрати були необхідними і фактично понесеними з метою запобігти порушенню або отримання відшкодування за встановлене порушення, а також що сума витрат була розумною. В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат, позивач не надав детальної інформації щодо вартості підготовки адвокатом зауважень та інших документів, ані платіжних доручень. Для включення витрат у суму вартості адвокатських послуг має бути встановлено, що ці витрати були необхідними і фактично понесеними з метою запобігти порушенню або отримання відшкодування за встановлене порушення, а також, що сума була розумною. Відповідно до ст.137 ЦПК України склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про наданні правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, вважають, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та відшкодування витрат на правничу допомогу є безпідставним та не підлягають задоволенню. Просять відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 01.03.2004 по 23.02.2020 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював стовбуровим підземним з повним робочим днем в шахті, був звільнений за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку з невиплатою заробітної плати (а.с. 16-19).

Згідно довідки відповідача від 03.06.2020, середньоденна заробітна плата позивача становить 469,53 грн. (а.с. 7).

Згідно довідок відповідача від 03.06.2020 ОСОБА_2 при звільненні нараховано: заробітна плата за жовтень 2019 року в сумі 15201,98 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 12085,58 грн., в період з 05.12.2019 по 20.03.2020 уся сума 12085,58 грн. перерахована позивачу; заробітна плата за листопад 2019 року в сумі 10622,91 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 8395,23 грн., в період з 24.03.2020 по 29.05.2020 позивачу перерераховано 8288,94 грн., залишок боргу - 106,29 грн.; заробітна плата за грудень 2019 року в сумі 12205,35 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 9653,26 грн.; заробітна плата за січень 2020 року в сумі 10456,87 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 8313,22 грн.; за лютий 2020 року вихідна допомога в сумі 29580,39 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 52012,80 грн., заробітна плата в сумі 7242,26 грн., усього 88835,45 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати разом 70919,99 грн. (а.с.8-12).

В день звільнення позивач працював, що підтверджується заявою позивача про звільнення від 23.02.2020 року, наказом про звільнення №221/к від 21.02.2020 року, в день звільнення позивач отримав на підприємстві на руки трудову книжку, що підтверджується відзивом відповідача (а.с.14,15).

Судовим наказом Димитровського міського суду Донецької області від 15.06.2020 року з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в сумі 59412,37 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн. (а.с. 22-23).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 15.06.2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку в частині стягнення суми вихідної допомоги 29580,39 грн. (а.с. 20-21).

Згідно постанови про прийняття виконавчого провадження від 10.07.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) прийняте виконавче провадження №62445267 з примусового виконання судового наказу №2-н/226/222/2020 від 15.06.2020 року про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 59412,37 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 33806,16 грн., судового збору у розмірі 210,20 грн. (а.с. 47).

Згідно довідки відповідача від 16.10.2020 ОСОБА_2 за лютий 2020 року нараховано вихідну допомогу за ст.44 в сумі 29580,39 грн., з яких обов`язкові утримання ПДФО – 5324,47 грн., ВЗ – 443,70 грн., та після утримання обов`язкових податків до сплати належить 23812,22 грн. (а.с. 48).

Згідно довідок відповідача від 16.10.2020 та від 28.12.2020 ОСОБА_2 до сплати належала заборгованість: за листопад 2019 року – 106,29 грн., грудень 2019 року – 9653,26 грн., січень 2020 року – 8313,22 грн., лютий 2020 року – 70919,99 грн., всього 88992,76 грн. За судовим наказом Димитровського міського суду Донецької області від 15.06.2020 року стягнуто 59412,37 грн. (88992,76 грн. - 29580,39 грн. = 59412,37 грн.). Підприємство самостійно сплатило: 106,29 грн. перераховані 26.06.2020 року за листопад 2019 року, 200,00 грн. перераховані 26.06.2020 року за грудень 2019 року, 202,78 грн. перераховані 26.06.2020 року за грудень 2019 року, 848,40 грн. перераховані 16.07.2020 року за грудень 2019 року, усього 1357,47 грн. Залишок до сплати складає: 88992,76 грн. - 29580,39 грн. – 1357,47 грн. = 28222,92 грн. (з яких 4410,70 грн. – залишок заборгованості по заробітній платі, 23812,22 грн. – вихідна допомога після утримання податків) (а.с. 49, 63).

Судом в судовому засіданні було оглянуто матеріали справи № 226/1455/20 (провадження № 2-н/226/222/2020) за заявою ОСОБА_2 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, з яких вбачається, що заявником ОСОБА_2 було заявлено вимогу про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі в загальній сумі 88992,76 грн. (це загальна сума боргу після утримання податків та інших обов`язкових платежів, в цю загальну суму заявником було включено і суму нарахованої вихідної допомоги за ст.44 КЗпП України, яка не входить до заробітної плати) та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн.

15.06.2020 судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в сумі 59412,37 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 року по 09.06.2020 року в розмірі 33806,16 грн., а також ухвалою від 15.06.2020 позивачу було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в частині стягнення суми вихідної допомоги 29580,39 грн.

При видачі судового наказу та постановленні ухвали про відмову у видачі судового наказу в частині вимог заяви судом із заявленої до стягнення заявником заборгованості по заробітній платі в загальній сумі 88992,76 грн. (сума боргу після утримання податків та інших обов`язкових платежів) було вирахувано суму вихідної допомоги 29580,39 грн., при тому, що згідно довідки відповідача це є сумою вихідної допомоги без утримання податків та інших обов`язкових платежів, та стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в сумі 59412,37 грн. (88992,76 грн. - 29580,39 грн. = 59412,37 грн.). Тобто фактично не було стягнуто усю заборгованість з заробітної плати, оскільки при видачі судового наказу із загальної суми боргу після утримання податків та інших обов`язкових платежів було вирахувано суму вихідної допомоги 29580,39 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів, внаслідок чого судовим наказом не було стягнуто суму боргу з заробітної плати в розмірі 5768,17грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Так, сума боргу перед позивачем безпосередньо з заробітної плати становила: 88992,76 грн. (загальна сума боргу після утримання податків та інших обов`язкових платежів) – 23812,22 грн. (сума вихідної допомоги після утримання податків та інших обов`язкових платежів) = 65180,54 грн.

Сума заборгованості з заробітної плати, яка не була стягнута судовим наказом, складає: 65180,54 грн. – 59412,37 грн. (стягнута сума за судовим наказом) = 5768,17 грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Враховуючи, що після видачі судового наказу відповідачем ще було сплачено позивачу на погашення заборгованості з заробітної плати кошти в загальній сумі 1357,47 грн., залишок не виплаченої позивачу заборгованості з заробітної плати складає: 5768,17 грн. – 1357,47 грн. = 4410,70 грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, оскільки відповідачем до теперішнього часу не виплачена позивачу в повному обсязі заробітна плата та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. На користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості по заробітній платі в сумі 4410,70 грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів) та вихідна допомога в сумі 23812,22 грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, як і не проведено до теперішнього часу, тому за період з 10.06.2020 (згідно заявлених позовних вимог) по день ухвалення судом рішення, тобто по 30.12.2020, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 66673,26 грн. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), виходячи із розрахунку: 469,53 грн. х 142 робочих дні за період з 10.06.2020 по 30.12.2020. При цьому суд не вбачає підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц, враховуючи, що при звільнені позивачу відповідачем було не виплачено заборгованість з заробітної плати та інші належні при звільненні суми в загальному розмірі 88992,76 грн. (після утримання податків та інших обов`язкових платежів), які не виплачені в повному обсязі до теперішнього часу.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

Крім того, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивача загалом 94896,18 грн., що складає ціну позову станом на день ухвалення судом рішення, та позивачем при поданні позовної заяви судовий збір сплачено у розмірі 840,80 грн., тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 108,16 грн. (948,96 грн. – 840,80 грн. = 108,16 грн.).

Судові витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, вимоги про стягнення яких заявлено в позовній заяві, не підлягають стягненню на користь позивача, оскільки суду не надано доказів оплати вказаних витрат.

На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, вул.Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 31599557, про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 4410 (чотири тисячі чотириста десять) грн. 70 коп., вихідну допомогу після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 23812 (двадцять три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 22 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов`язкових платежів за період з 10.06.2020 по 30.12.2020 у розмірі 66673 (шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят три) грн. 26 коп., судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 108 (сто вісім) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Рибкін