Рішення № 93930330, 01.12.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1489/19

Провадження № 2/362/1093/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Вакуленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк «Форум», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору іпотеки,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір іпотеки від 20.08.2008 року, укладений між ПАТ БАНК «Форум» та ним посвідчений нотаріально, відповідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 25% розташований за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначав, що між ним та ПАТ Банк «Форум» було укладено договір кредиту №0145/08/00-21Чу від 20 серпня 2008 року, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 5 % на строк до 17 серпня 2018 року. В забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту ПАТ Банк «Форум» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 20.08.2008 року. Відповідно до п.1.2. Договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 25 % розташований за адресою АДРЕСА_1 . На його думку Договір іпотеки є недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства оскільки незавершений будинок не може бути переданий в іпотеку банку, а можуть бути передані лише майнові права на такий будинок, а тому відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки), майнові права на будинок не могли бути предметом іпотеки, тому передача їх в іпотеку банку відбувалась з порушенням статті 5 Закону України «Про іпотеку», відтак є підстави визнати недійсним спірний договір іпотеки.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.33-34).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2020 року залучено до розгляду у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 (а.с.103-104).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с.117).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, в прохальної частині позову просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення судом заочного рішення у справі не заперечив (а.с.3 ).

ПАТ БАНК «Форум», який був повідомлений про місце, день і час розгляду справи належним чином, в судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи ( а.с.113,124).

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмові заперечення на позовну заяву обґрунтовані тим, що розгляд цієї справи суттєво впливає на його права та законні інтереси, так як в разі визнання недійсним договір іпотеки від 20.08.2008 року, укладений ПАТ БАНК Форум та ОСОБА_1 вплинуть на його права, оскільки між ним та ПАТ БАНК Форум» 02.10.2017 року було підписано договір відступлення права вимоги. Відповідно до договору він став новим кредитором до нього перейшли всі права належні Кредитору щодо права вимоги за Кредитним договором №0145/08/00-ZNv від 20.08.2008 року. Крім того, позивачем не надано жодних належних доказів того, що при укладенні договору іпотеки 20.08.2008 року було порушено порядок укладення договору (а.с.125-126).

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ Банк «Форум» було укладено кредитний договір №0145/08/00-ZNv відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 5 % на строк до 17 серпня 2018 року (а.с.5-8).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №0145/08/00-ZNv між ПАТ Банк «Форум» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 20 серпня 2008 року. Відповідно до п.1.2. Договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю земельну ділянка площею 0.1490 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (десять), цільове призначення - для будівництва, обслуговування житловою будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221487001:01:007:0015; незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 25%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (десять) (а.с.9-11).

Відповідно до п.п. 1.2.1. договору іпотеки від 20.08.2008 року предмет іпотеки, - належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 516742, виданого Васильківським районним відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах 12 грудня 2005 року на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Васильківською районною держаною нотаріальною конторою Київської області 11 листопада 2005 року за реєстровим №1-3679 (ВСЕ № 958908), зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010532600372. Право власності на об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано Комунальним підприємством Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 05 червня 2008 року за реєстраційним номером 23535724 згідно Витягу № 19098214, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 05 червня 2008 року (номер запису: 8 в книзі: 1-8) (а.с.9-11).

За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов`язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням ).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За статтями 1, 5 Закону "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки) застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий, виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про іпотеку» передача в іпотеку об`єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, об`єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження №61-28728св18) де зазначено, що «Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва. Аналіз частини п`ятої статті 6 Закону України «Про іпотеку» свідчить про те, що вона регулює правовідносини щодо передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій розташовані будівлі на момент укладення договору іпотеки. У такому разі передачі разом із земельною ділянкою підлягають і такі будівлі».

На час укладення спірного договору іпотеки (1, 2 та 16 липня 2008 року) стаття 5 Закону "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки.

Майнове право, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Як вбачається із договору іпотеки від 20 серпня 2008 року п.1.2.1. «Право власності на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок, готовністю 25%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано Комунальним підприємством Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 05 червня 2008 року за реєстраційним номером 23535724 згідно Витягу № 19098214, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 05 червня 2008 року та належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, твердження позивача, щодо передача незавершеного будівництвом будинок не може бути переданий в іпотеку банку, а можуть бути передані лише майнові права на такий будинок є хибним та таким, що спростовується матеріалами справи, оскільки вказаний незавершений будівництвом будинок є зареєстрованим об`єктом незавершеного будівництва, а тому не може бути майновим, а тому, ОСОБА_1 мав право передавати в іпотеку зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позивача щодо недійсності договору іпотеки від 20.08.2008 року, суду під час розгляду справи позивачем надано не було, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 190, 203, 215, 331, 546, 624, 626, 628 ЦК України, Законому України «Про іпотеку»(у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки), статтями 10, 12, 13, 81, 82, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк «Форум», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору іпотеки – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Текст рішення виготовлений 07.12.2020 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко