Рішення № 93929357, 14.12.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5386/20 Провадження № 2/0274/1678/20 РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2020 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі Суд),

за участю секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,

позивача,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Бердичівської міської ради Кухара О.І.,

представника третьої особи - Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради Зозулі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану частину житлового будинку,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому, з врахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати за нею право власності на самочинно реконструйовані 49/100 частин житлового будинку загальною площею 100,8 кв м, житловою площею 68,0 кв м, яка збільшилася за рахунок прибудови літери "а2" площею 16,9 кв м, що розташований в АДРЕСА_1 та зобов`язати співвласника житлового будинку ОСОБА_3 надати згоду на прийняття в есплуатацію самочинної забудови.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв`язку з необхідністю припинення по технічним причинам експлуатації пічного опалення та облаштування автономного опалення в належній позивачу частині житлового будинку АДРЕСА_1 , виникла потреба в реконструкції частини будинку шляхом прибудови на місці веранди нового, більшого за розмірами приміщення, для облаштування кухні та встановлення там котла автономного опалення. Маючи намір добудувати прибудову, позивач в квітні 2019 року звернулась в центр надання адміністративних послуг із заявою про видачу будівельного паспорту, додавши до заяви: копію договору дарування 49/100 ідеальних часток житлового будинку; копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності; ескізні наміри забудови; копію витягу з Державного земельного кадастру про.лемельну ділянку; припис на заяві позивача сусідки ОСОБА_3 , яким остання, як співвласниця 51/100 ідеальних частин житлового будинку, погоджує проведення реконсрукції. Однак, на підставі поданих документів, позивачу було відмовлено у видачі будівельного паспорту; письмове погодження ОСОБА_3 не було взято до уваги. Враховуючи технічний стан опалювальної печі та димової труби, позивач влітку 2019 року здійснила прибудову до своєї частини житлового будинку на приватизованій та належній їй на праві приватної власності земельній ділянці без отримання відповідного дозволу. Під час проведення будівельних робіт позивачкою були дотримані будівельні, архітектурні та санітарні норми. Після закінчення реконструкції, з метою її державної реєстрації ОСОБА_2 звернулася до управління житлово-комунального господарства містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердичівської міської ради про прийом в експлуатацію самочинно збудованої прибудови (кухні). Проте, за результатами розгляду вказаної заяви позивач отримала відповідь, відповідно до якої прийняття в експлуатацію реконструйованого будинку на підставі поданих останньою документів не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи, що належним способом захисту майнових прав позивача є визнання права власності на самочинно реконструйовані частини житлового будинку, остання звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося: за клопотаннями позивача; у зв`язку з необхіністю залучення третіх осіб.

Підготовче засідання ухвалою суду від 27.10.2020 закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав. Зазначив, що у зв`язку з необхідістю припинення по технічним причинам експлуатації пічного опалення та облаштування автономного опалення, враховуючи технічний стан опалювальної печі та димової труби позивач, не отримавши будівельний паспорт, самовільно здійснила прибудову до своє частини житлового будинку. В подальшому, з метою державної реєстрації самочинної прибудови, позивач звернулася до відділу державного архітектурно-будівельного котролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради, однак, останній листом повідомив, що прийняття в експлуатацію реконструйованого житлового будинку шляхом прибудови кухні за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі поданих копій документів, долучених до зяви, нормативно-правовими актами не передбачено, що, в свою чергу, стало підставою для зверенння до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, вказавши, що не заперечує щодо прийняття в експлуатацію самочинної забудови.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що у вирішені даного спору покладається на розсуд суду, одночасно пославшись на відсутність заперечень щодо його задоволення.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечила. Пояснила, що здійснена позивачем прибудова дійсно кваліфікується як самочинне будівництво, однак процедура введення її в експлуатацію порушена, так як, звертаючись із заявою про прийняття в експлуатацію реконструйованого будинку, позивачем не було подано декларації про готовність об`єкта до експлуатації, як того вимагає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Декларацію ж про готовність об`єкта до експлуатації позивачем до відповідного органу не подано у зв`язку з відсутністю нотаріальної згоди співвласника будинку.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування 49/100 ідеальних часток житлового будинку від 24.04.2018, посвідченого державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області Денисенко Г.А., ОСОБА_4 (Дарувальник) безоплатно передав у власність (подарував) ОСОБА_2 (Обдарована), а Обдарована прийняла у власність належні Дарувальнику на праві приватної власності 49/100 ідеальних часток житлового будинку номер АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці (а.с.10).

Крім того, 24.04.2018 між ОСОБА_4 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдарована) укладено договір дарування земельної ділянки, відповідно до умов якого Дарувальник безоплатно передав у власність (подарував), а Обдарована прийняла у власність належну Дарувальнику на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0289 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).

Право власності на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №121747526 від 24.04.201 та №121756355 від 24.04.2018 (а.с.11, 13).

У квітні 2019 року позивач звернулася до виконавчого комітету Бердичівської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення реконструкції кухні в житловому будинку АДРЕСА_1 для облаштування автономного опалення та демонтажу пічного опалення. У вказаній заяві міститься напис ОСОБА_3 про погодження проведення ОСОБА_2 реконструкції кухні в будинку (а.с.18).

Листом №Ф-1198 від 08.05.2019 виконавчий комітет Бердичівської міської ради повідомив позивача, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, для отримання якого необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг з заявою про його видачу, до якої додати документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ескізні наміри забудови земельної ділянки, засвідчену в установленому порядку згоду співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (а.с.19).

Однак, не отримавши будівельного паспорта, позивач здійснила реконструкцію будинку шляхом добудови прибудови під літерою "а2" для облаштування кухні та встановлення індивідуального опалювального котла.

Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради виготовлено новий технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де прибудова "а2" має загальну площу 16,9 кв м (а.с.39-45).

Згідно звіту КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про проведення технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації прибудови до житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 16,9 кв м, побудованою ОСОБА_2 (а.с. 21-27).

Листом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області № 08-27/94 від 10.07.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_2 про прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованого будинку, останній повідомлено про те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі на підставі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації за встановленою формою. Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації потрібно подати до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Бердичівської міської ради. Прийняття ж в експлуатацію реконструйованого житлового будинку шляхом прибудови кухні за адресою: АДРЕСА_2 на підставі долучених до заяви копій документів нормативно-правовими актами не передбачено (а.с.38).

Листом Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області у відповідь на заяву позивача від 03.09.2020 повідомлено, що добудова до житлового будинку відповідає державним будівельним нормам, а саме витримані нормативні відстані до будівельних споруд (а.с.80).

Так, в аспекті заявлених позовних вимог, з огляду на фактичні обставини справи, Суд вказує на таке.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Поняття «будівництво» включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (частина третя статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стаття 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

У положеннях частини першої статті 376 ЦК України поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, реконструйовані 49/100 ідеальних частин житлового будинку загальною площею 100,8 кв м, житловою площею 68,0 кв м, які збільшилися за рахунок прибудови літери "а2" площею 16,9 кв м, що розташовані в АДРЕСА_1 , збудовані позивачем без відповідного документа,

який дає право виконувати будівельні роботи, є об`єктом самочинного будівництва.

У відповідності до ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Окрім цього, як передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 4 ЦПК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно до п. 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку № 461 датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, замовник будівництва може визнати право власності на самочинно побудований об`єкт будівництва у судовому порядку, проте зобов`язаний ввести його в експлуатацію шляхом подання до органу державного архітектурно - будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації або акта готовності об`єкта.

Слід зазначити, що органи державного архітектурно-будівельного контролю в даному випадку не оспорюють право власності на об`єкт будівництва, оскільки можливість державної реєстрації речових прав на об`єкт самочинного будівництва випливає з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач Бердичівська міська рада проти задоволення позовних вимог не заперечувала, а відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала у повному обсязі та щодо прийняття самочинної добудови в експлуатацію не заперечила.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Як вже зазначалось, позивач є власником земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, при цьому, у відповідності з її цільовим призначенням. Самочинно збудована прибудова повністю готова до надійної та безпечної експлуатації, будівництво здійснено з дотриманням будівельних норм, про що свідчать наявні в справі докази.

При дослідженні матеріалів справи, судом не встановлено, що визнання за позивачем права власності на самочинно реконструйовані 49/100 частин житлового будинку загальною площею 100,8 кв м, житловою площею 68,0 кв м, яка збільшилася за рахунок прибудови літери "а2" площею 16,9 кв м, що розташований в АДРЕСА_1 не будуть порушувати законні права та інтереси третіх осіб.

Зважаючи на викладене, враховуючи визнання відповідачами позову, Суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на самочинно реконтруйований житловий будинок не суперечитиме закону та не порушуватиме нічиїх прав.

Що ж до вимоги про зобов`язання співвласника житлового будинку ОСОБА_3 надати згоду на прийняття в експлуатацію самочинної забудови, то Суд вважає її безпідставною та такою, що задоволенню не підягає.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану частину житлового будинку задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно реконструйовані 49/100 частин житлового будинку загальною площею 100,8 кв.м, житловою площею 68,0 кв.м., яка збільшилася за рахунок прибудови літера "а2" площею 16,9 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідачі: Бердичівська міська рада, місцезнаходження: пл. Центральна, 1, м.Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ13576960;

ОСОБА_3 , адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція, місцезнаходження:м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26;

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради, місцезнаходженя: пл. Центральна, 1, м.Бердичів, Житомирська область, 13300.

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2020.

Суддя Т.Б.Большакова