Ухвала суду № 93929037, 30.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21588/20

Провадження № 2/161/4884/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2020 Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

з участю секретаря судового засідання Фурман Ю.В.

вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , М(Т)СБУ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Одночасни з цим, ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову на обгрунтування якої зазначено, що 22.07.2020 року відбулася ДТП, внаслідок якої йому, як власнику транспортного засобу, який був учасником даної події, було завдано майнову шкоду в загальному розмірі 368180,65 грн. Винуватцем вказаної ДТП було визнано ОСОБА_2 . На момент події, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника іншого транспортного засобу – учасника ДТП, застрахована не була. Разом з тим, на даний час майнова шкода йому була відшкодована частково, на загальну суму 57915 грн., однак, різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП становить 220502,71 грн. Крім того, ним були понесені збитки в розмірі 4800,00 грн., як оплата за надані послуги з оцінки вартості (розміру) збитків. Враховуючи часткове добровільне відшкодування відповідачем розміру матеріального збитку, з урахуванням заявлених позовних вимог, в тому числі й про відшкодування моральної шкоди, з метою забезпечення виконання майбутнього рішення суду, вважає за доцільне застосувати у даній справі заходи забезпечення позову, в зв`язку з чим просить суд накласти арешт в межах ціни позову 217387,71 грн. на все рухоме та нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням наявності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне задовольнити заяву з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану позивачу матеріальну шкоду в повному обсязі (відшкодавана частина коштів становить 1/4 частину завданого збитку), за наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може значно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме: накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 217387,71 грн.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 217387,71 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити Відділам державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) для забезпечення виконання ухвали та вжиття заходів, передбачених даною ухвалою.

Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук