Вирок № 93928782, 29.12.2020, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/377/20

Номер провадження: 1-кп/156/70/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.

за участю: секретаря судових засідань Салатюк Г.В.

прокурора Лісневського К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Громи В.В.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Колєсова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі кримінальне провадження № 12020030080000084 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щенятин Іваничівського району Волинської області, громадянина України, українця, одруженого, освіта середня-спеціальна, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 21 березня 2020 року близько 10 год. 30 хв., перебуваючи на земельній ділянці, що в смт. Іваничі вул. Підцерква, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 , умисно, наніс останній три удари дерев`яною палицею, а саме, один удар в область голови, один удар в область правого передпліччя та один удар в область лівого плечового суглобу, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 57 від 21 березня 2020 року Іваничівського міжрайвідділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок (кримінальне правопорушення), передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому проступку визнав частково, надав покази про те, що у нього із потерпілою існують стійкі неприязні відносини, у зв`язку з чим часто виникали конфліктні ситуації. ОСОБА_3 та індики потерпілої часто заходять на його подвір`я. Він декілька разів робив зауваження потерпілій з цього приводу, щоб забрала господарство з його подвір`я, однак вона на вказане не реагувала. 21 березня 2020 року під час конфлікту, що виник з потерпілою він взявши на дорозі палицю, підійшов ззаду до потерпілої та штовхнув її в плече, потерпіла теж була з палицею, на що вона повернулася та теж вдарила його палкою по голові, він почав відштовхуватись від потерпілої та потрапив їй у голову, після чого пішов до себе на подвір`я. Визнає вину у вчиненому та щиро розкаюється, оскільки перший штовхнув потерпілу палкою в плече. Щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень потерпілою він у лікарню та правоохоронні органи із заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень не звертався. Вказав, що в момент конфлікту не перебував у стані алкогольного сп`яніння, горілку випив після бійки. Про вчинене шкодує. Цивільний позов визнає частково та погоджується сплатити потерпілій 1000 грн. компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_2 будучи допитаною в судовому засіданні показала суду, що дійсно між нею та обвинуваченим існують неприязні відносини, зранку 21 березня 2020 року з її подвір`я вилетіли індик та індичка, вона вирішила їх забрати, коли йшла за ними то мала у руках палку. Обвинувачений підбіг до неї ззаду і відразу почав її бити, вдарив двічі, вона почала відштовхуватись і обвинувачений в цей час вдарив її в голову у зв`язку чим вона впала, а ОСОБА_1 втік. Не заперечує, що оборонялася палкою і зачепила обвинуваченого під оком. Під час конфлікту обвинувачений вибив палку з її рук, коли вона намагалась її підняти він вдарив її в голову. Зазначила, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з заподіянням їй тілесних ушкоджень у неї на голові утворилась гематома і вона не могла спати. Після бійки її постійно болить голова і у лікарні їй призначили ліки. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підтримує повністю та просить стягнути з обвинуваченого на її користь 7000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина крім показань потерпілої ОСОБА_2 , у нанесенні їй тілесних ушкоджень доведена в судовому засіданні й іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється, а саме:

- висновком експерта № 57 від 21 березня 2020 року, за яким на тілі ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: синці – в правій скроневій ділянці (один), на правому передпліччі в середній третині (один), в ділянці проекції лівого плечового суглобу по задній поверхні (один). Враховуючи локалізацію, характер тілесних ушкоджень, вони утворились від ударної травмувальної дії тупого предмету (предметів) з обмеженою травмувальною поверхнею, не виключено в термін, вказаний ОСОБА_2 . За ступенем тяжкості виявлені ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

-протоколом слідчого експерименту від 31 березня 2020, проведеного з участю обвинуваченого, під час якого він вказував про обставини нанесення ним ОСОБА_2 тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду предмету від 26 березня 2020 року – дерев`яної палиці.

- ілюстративною таблицею до протоколу огляду предмету зі зображенням дерев`яної палиці якою ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2

-заявою від 25.03.2020 року відповідно до якої ОСОБА_1 добровільно видав дерев`яну палицю, якою спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 .

З врахуванням наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, та матеріали які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125КК України доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.125 КК України кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суд уз прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вірність кваліфікації його дій у суду не викликає будь-яких сумнівів, оскільки повністю узгоджується із дослідженими в судовому засіданні вище вказаними доказами.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що у відповідності до положень ст.12 КК України, його віднесено до категорії кримінального проступку.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння підтверджується консультаційним висновком спеціаліста №14 , відповідно до якого 21.03.2020 року огляд ОСОБА_1 проводився приладом Алкотестер №02087, - результат 1,68%. Покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що вживав алкогольні напої після конфлікту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та жодними належними та допустимими доказами обвинуваченим не доведені.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного, думки сторони публічного обвинувачення, потерпілої, особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою пенсійного віку, утриманців немає, має постійне місце проживання за яким зареєстрований, обставин кримінального правопорушення, суд вважає що достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в межах санкції частини цієї статті.

Процесуальні витрати по справі - відсутні.

Речовий доказ – дерев`яну палицю слід знищити.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України потерпілою ОСОБА_2 (цивільним позивачем) було пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_1 (цивільного відповідача) про стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000 грн.

Згідно з ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги наведені у ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України. Цивільний позов потерпілого підготовлено з урахуванням встановлених вимог.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров`я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховано характер дій обвинуваченого та потерпілої; те, що діями обвинуваченого принижено гідність потерпілої, суд надає віри показам потерпілої про те, що заподіяні їй тілесні ушкодження спричинили фізичний біль та що остання пережила стрес. Попри це доказів про стан здоров`я потерпілої та даних про те, що остання зверталася за медичною допомогою суду надано не було. Крім того, суд також враховує ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, які є легкими, а тому оцінює завдану потерпілій ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Ця сума, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних обставин, є достатньою.

Враховуючи наведене, цивільний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково.

Керуючись ч.2 ст.125 КК України, ст.ст. 370-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Речовий доказ: дерев`яну палицю – знищити

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.О. Федечко