Ухвала суду № 93925140, 29.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2020 року м. Рівне№460/9597/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, установлено з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн. на одну особу.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, пред`явлену у даному позові вимогу немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2020 року, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов немайнового характеру становить 840,80 грн.

Однак, суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду доказів сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем до адміністративного позову подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаючи на те, що розмір судового збору є для позивача занадто обтяжливий, предмет спору стосується вирішення його соціальних прав, позовна заява є обґрунтованою про що свідчить судова практика, позивач поніс значні витрати під час подання позовної заяви в справі 460/7269/20 виходячи з розміру отриманих доходів, а тому сплата судового збору за подання даної позовної заяви фактично позбавить його засобів для існування, а через несплату судового збору він не зможе здійснити захист своїх законних прав, а також реалізувати конституційні права на звернення до суду. Зазначає, що є особою похилого віку, отримує пенсію в мінімальному розмірі, а також має у власності кілька земельних ділянок, які здає в оренду. Але, незважаючи на це, сукупного доходу ледь вистачає на прожиття, адже підірване здоров`я потребує постійного лікування.

Щодо обґрунтованості заявленого клопотання суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі – Закон № 3674).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом.

Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про, зокрема, відстрочення сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік №507 від 05.11.2020.

Разом з тим, зазначаючи у позові, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надано суду жодних доказів, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, як і не додано жодних довідок про розмір отримуваної пенсії, що не дозволяє визначити дійсний майновий стан позивача для цілей вирішення заявленого клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, для вирішення питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2019 рік.

Враховуючи викладені позивачем обставини, для з`ясування майнового стану позивача та вирішення питання відстрочення сплати судового збору, суд пропонує подати довідку про розмір пенсії протягом 2019 року та перше півріччя 2020 року.

За таких обставин суд констатує відсутність належних та достатніх документів, які підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Судом встановлено, що позовну заяву підписано із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача, адвокатом - Гончар М.С.

Так, згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 ( із змінами від 14.02.2020)).

Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому Законом - ордером, тобто його оригіналом.

Разом з тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 по справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19) Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому ВП ВС зробила висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

Тобто, адвокат має право на представництво інтересів у суді на підставі, зокрема, копії ордера, за умови посвідчення копії такого ордеру у визначеного законом порядку та при наявності правомочності на його посвідчення. При цьому, така правомочність може бути підтверджена особою - адвокатом виключно за умови наявності оригіналу такого ордеру, як єдиного джерела (першоджерела) надання таких правомочностей.

В той же час, суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви адвокатом Гончар М.С. не надано суду оригіналу ордеру, з огляду на що у суду відсутня можливість перевірити справжнє волевиявлення позивача, наявність у даної особи правомочності на засвідчення копії документів від ОСОБА_1 , у тому числі, на посвідчення копії наданого ордеру, а також перевірити наявність у ОСОБА_2 , адвоката Гурик М.Й. права на підписання позовної заяви.

Відтак, з метою належного підтвердження наявності у Гончара М.С. правомочності на посвідчення копій документів, у тому числі посвідчення копії ордеру та права підписання позовної заяви позивачу (представнику позивача) від імені позивача, для з`ясування дійсної волі позивача та уникнення сумнівів щодо наявності у адвоката відповідних повноважень, слід надати суду оригінал ордеру, виписаного на ім`я Гончара М.С., про представництво інтересів клієнта - ОСОБА_1 в Рівненському окружному адміністративному суді.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків із зазначенням номера справи, до якої долучити:

оригінал документа про сплату судового збору у сумі 840,80 грн або довідку про розмір пенсії за 2019 рік та перше півріччя 2020 року;

оригінал ордеру про підтвердження правомочності адвоката - Гончара Миколи Святославовича на вчинення дій в інтересах ОСОБА_1 в Рівненському окружному адміністративному суді.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.П. Зозуля