Рішення № 93924643, 29.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11298/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 04.05.2020 № 247 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 20.05.2020 № 324 о/с в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 21.05.2020 по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , в період з 07.11.2015 по 20.05.2020 проходив службу у патрульній поліції України та на момент звільнення перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. 13.05.2020 року на поштову адресу ОСОБА_1 , надійшов лист з УПП в Одеській області, а саме копія наказу начальника Департаменту патрульної поліції від «Про застосування до працівника УПП в Одеській області дисциплінарного стягнення» у вигляді звільнення зі служби в поліції. 20.05,2020 року ОСОБА_1 , у приміщенні УПП в Одеській області отримав витяг з наказу ДПП від 20.05.2020 № 324-о/с про виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.12.2020 року за вх.. № ЕП/23046/20 та за вх. № 51502/20 від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно з частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Таким чином, відповідач вважає, що за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, в зв`язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

04.12.2020 року за вх. № 51704/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

17.12.2020 року за вх. № ЕП/24845/20 від Департаменту патрульної поліції надійшли заперечення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , в період з 07.11.2015 р. по 20.05.2020 р. проходив службу у патрульній поліції України на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

25.12.2019 року поліцейським взводу № 1 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Оскером Б. та інспектором взводу № 1 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом Пузоновим Р. складено рапорт на ім`я Начальника управління патрульної поліції в Одеській області ДПП капітану поліції Олександру Гостіщеву щодо неналежного виконання службових обов`язків екіпажем «Океан - 305» у складі інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 , а саме прийняття або отримання неправомірної вигоди службовою особою (а.с. 87-88).

Рапортом т.в.о. командира роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП Сергія Калініченка на ім`я Начальника управління патрульної поліції в Одеській області ДПП капітану поліції ОСОБА_3 повідомлено, що 25.12.2019 року екіпажем «Океан - 305» у складі інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Скалацького Ярослава Володимировича та інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Божинської Юлії Ігорівни здійснено порушення, яке полягало у прийнятті або отриманні неправомірної вигоди службовою особою (а.с.89).

25.12.2019 року у інспектора взводу №1 роти №7 батальойону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Скалацького Ярослава Володимировича та інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Божинської Юлії Ігорівни були відібрані пояснення (а.с.93-94).

25.12.2019 року заступником командира батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Кузннєцовим Вадимом подано рапорт на ім`я Начальника управління патрульної поліції в Одеській області ДПП капітану поліції Олександру Гостіщеву про проведення службової перевірки стосовно інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.95).

27.12.2019 року начальником УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції Олександром Гостіщевим на ім`я Начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції Євгена Жукова складено доповідну записку про факт можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Скалацьким Ярославом Володимировичем та інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Божинською Юлією Ігорівною, що стало відомо з рапорту поліцейського взводу № 1 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_4 та виразилось у можливому отриманні неправомірної вигоди, а також вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (а.с.98-100).

Наказом Департаменту патрульної поліції № 24 від 08.01.2020 року призначено службове розслідування, з метою встановлення причин та обстави можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Скалацьким Ярославом Володимировичем та інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Божинською Юлією Ігорівною (а.с. 101-102).

05.01.2020 року надано журнал обліку видачі нагрудних камер на рапорт від 09.01.2020 про надання інформації щодо отримання інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Скалацьким Ярославом Володимировичем та інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 нагрудних камер, а також вказати їх номери та надати фотокопію журналу обліку видачі, повернення технічних засобів. Крім цього, просили надати дозвіл на отримання відео з нагрудних камер інспекторів, які здійснювали несення служби 25.12.2019 року. Із вказаного журналу вбачається, що 25.12.2019 року інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Божинською Юлією Ігорівною отримано камеру № 444 (а.с.106-107).

29.01.2020 року т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Станіславом Узюма направлено начальнику УПП в Одеській області ДПП капітану поліції ОСОБА_3 рапорт щодо надання інформації стосовно відсутності звуку та зображення на відеозаписі з нагрудної відеокамери яка використовувалася на службі лейтенантом поліції ОСОБА_2 в рапорті зазначено, що відеореєстратор ZM 0444 знаходиться в справному стані, відсутність зображення та звуку пояснюється навмисним створенням перешкод. Звук вимкнений навмисно, що помітно на відеозаписі, а об`єктив закритий рукою (а.с. 108-109).

13.01.2020 року Рапортом т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Станіславом Узюма направлено начальникові УПП в Одеській області ДПП капітану поліції ОСОБА_3 повідомлено, що службовий автомобіль, який станом на 25.12.2019 року та на теперішній час знаходиться у справному стані та технічних несправностей немає. Відеореєстратор укомплектований картою пам`яті, яка опломбована в такій спосіб, що унеможливлює її видалення. Відсутність відеозаписів під час перевірки 25.12.2019 року пояснюється тим, що відеореєстратор вимкнений поліцейським екіпажем «Океан 305» власноруч або тим, що карта пам`яті була відформатована та всі відеозаписи були знищені власноруч (а.с.110-111).

07.02.2020 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП майором поліції Артюшенко Наталією Євгенівною відібрано пояснення у ОСОБА_5 , відповідно до яких 25.12.2019 року близько 16:00-17:00 годин ОСОБА_5 рухався по вулиці Старосінній м. Одеси у бік вулиці Старопортофранківської, де його було зупинено нарядом патрульної поліції. Під час зупинки до ОСОБА_5 підійшов поліцейський, представившись старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та повідомив про порушення правил ПДР, а саме не уступив дорогу під час кругового руху. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 запропонував вирішити питання шляхом переказу грошових коштів у розмірі 2500,00 грн. на його банківську картку. Так, 25.12.2019 року ОСОБА_5 здійснено переказ грошових коштів у сумі 2500 грн. на рахунок ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією від 25.12.2019 року (а.с.118-121).

Також встановлено, що у період з 31.12.2019 року по 11.03.2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні. Однак ОСОБА_1 не подавався рапорт про тимчасову непрацездатність протягом трьох місяців та не повідомив про лікарняні свого безпосереднього командира роти.

На адресу ОСОБА_1 неодноразово направлялись запрошення про необхідність з`явитися до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП з метою надання пояснень, а саме 31.01.2020 року, 26.02.2020 року, 05.03.2020 року, 11.03.2020 року, які не були вручені під час доставки та повернуті на адресу відправника. Також було здійснено телефонні дзвінки на номер телефону адвоката ОСОБА_7 , який не відповів на телефоні дзвінки, про що також, складені відповідний акт телефонного дзвінка. Під час телефонної розмови 13.03.2020 року т.в.о. командира роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , останній повідомив, що він перебуває на лікарняному, однак, в якому саме медичному закладі та з якої дати повідомити відмовився. Також, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибуття до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП на що він відповів відмовою, також ОСОБА_1 відмовся повідомити про місце свого перебування.

За результатом проведення службового розслідування Департаментом патрульної поліції було складено висновок від 02.04.2020 року відповідно до якого дисциплінарна комісія за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»; частини першої статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 статті 3, частини першої статті 12, частин дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої статті 15, частин першої, другої, третьої, сьомої, восьмої статті 17, частин сьомої, восьмої, дев`ятої, десятої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 та 2 частини 3 статті 61 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893; абзацу першого, другого, п`ятого пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179; частини другої розділу І, частин четвертої, п`ятої, шостої розділу II, пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026; пункту 5 розділу 3 Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого наказом МВС від 12 травня 2016 року № 377; підпунктів 1, 2, 4, 6, 7, 10, 11, 13 пункт 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13 листопада 2018 року № 5112; пунктів 1, 3 доручення УПП в Одеській області ДПП від 12.08.2019 № 15100 «Про додаткові заходи щодо впорядкування звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність особового складу» до інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.181-211).

04.05.2020 року Наказом Департаменту патрульної поліції № 247 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції № 324 о/с від 20.05.2020 року, лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Відтак, законодавець встановив підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським зазначених вище вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського : 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»).

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»).

Порядок проведення службових розслідувань визначений Порядоком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1 розділу 7 Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Отже, з огляду на викладене вище, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Ці вимоги відображені у ст. 5 Закону України «Про державну службу», Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ (працівника поліції а даному випадку), необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені поліцейським у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та безпосередньо органи патрульної .

Судом встановлено, що оскаржуваному наказу передувало повне дослідження всіх обставин справи.

Відтак, на переконання суду, факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме отримання неправомірної вигоди та дій, що підривають авторитет поліції, який полягає у порушенні вимог статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»; частини першої статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 статті 3, частини першої статті 12, частин дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої статті 15, частин першої, другої, третьої, сьомої, восьмої статті 17, частин сьомої, восьмої, дев`ятої, десятої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 та 2 частини 3 статті 61 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893; абзацу першого, другого, п`ятого пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179; частини другої розділу І, частин четвертої, п`ятої, шостої розділу II, пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026; пункту 5 розділу 3 Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого наказом МВС від 12 травня 2016 року № 377; підпунктів 1, 2, 4, 6, 7, 10, 11, 13 пункт 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13 листопада 2018 року № 5112; пунктів 1, 3 доручення УПП в Одеській області ДПП від 12.08.2019 № 15100 «Про додаткові заходи щодо впорядкування звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність особового складу» є доведеним.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, а тому відсутні підстави для скасування наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч. І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3)

Суддя П.П. Марин

.