Рішення № 93924621, 30.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4463/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Військової частини А1376 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов`язку,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А1376 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов`язку у розмірі 16648,55 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в період проходження військової служби у військовій частині А1376, перебуваючи на посаді сержанта з матеріально-технічного забезпечення роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту, 18.04.2017 року по роздавальній відомості № 340/17-В на речовому складі отримав речове майно роти РХБЗ, а саме: 15 комплектів костюмів водозахисних; 15 комплектів костюмів робочих; 15 комплектів рукавиці зимові; 15 комплектів шкарпетки літні. Однак роздавальну відомість командиру роти РХБЗ не передав для внесення в книгу обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі, вищевказане майно по роздавальній відомості не роздав особовому складу роти. Під час проведення звірки по речовій службі старшиною РХБЗ була виявлена роздавальна відомість № 340/17-В та нестача вказаного речового майна. Вказані обставини встановлені службовим розслідуванням, проведеним 04.03.2018 року. Згідно довідки-розрахунку № 14 від 22.03.2018 року сума нестачі речового майна з урахуванням кратності становить 16648,55 грн. Посилаючись на пункти 2, 3, 4, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою ВР України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР, ст.ст.22, 1166 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача, з вини якого ця шкода заподіяна, майнову шкоду у розмірі 16648,55 грн.

29.10.2020 року до суду від Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою від 02.11.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням першого судового засідання для розгляду справи по суті на 02 грудня 2020 року об 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 02.12.2020 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення, які наявні в матеріалах справи (а.с.53, 54).

27.11.2020 року позивач надіслав до суду заяву від 26.11.2020 року № 2203 про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.55).

Відповідач про причини неявки суд не сповістив.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, неповідомлення відповідачем суду про причини неявки до суду, відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України суд продовжив розгляд справи за відсутності сторін та згідно приписів ч.9 ст.205 КАС України, у зв`язку з відсутністю потреби заслуховувати свідка чи експерта, наявністю підстав для розгляду справи в даному судовому засіданні, продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання 02.12.2020 року технічними засобами не здійснювалося.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні у справі письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини – польова пошта В0425 (по стройовій частині) від 04.09.2016 року № 269 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України № 183-РС від 06.08.2016 року на посаду сержанта з матеріального забезпечення роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини - польова пошта В0425, зараховано в списки особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення, вважається таким, що з 04.09.2016 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.22).

Під час перебування на вказаній посаді сержант ОСОБА_1 18.04.2017 року отримав по роздавальній відомості № 340/17-В на речовому складі речове майно на роту РХБЗ, а саме: 15 комплектів - костюмів водозахисних; 15 комплектів - костюмів робочих; 15 комплектів - рукавиці зимові; 15 комплектів - шкарпетки літні, що підтверджується копією вказаної відомості, в якій відповідач власноручно розписався за отримання цього майна ( а.с.13 зворотний бік).

У березні 2018 року було проведене службове розслідування за фактом нестачі речового майна, отриманого ОСОБА_1 , сержантом з матеріального забезпечення роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту, на речовому складі по роздавальній відомості № 340/17-В.

19.03.2018 року ОСОБА_1 від давання пояснень з приводу нестачі речового майна відмовився (а.с.15).

Згідно довідки-розрахунку № 14 від 22.03.2018 року сума нестачі з урахуванням зносу складає 5549,55 грн, а сума до утримання з урахуванням кратності складає 16648,55 грн. (а.с.16).

За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування від 04.04.2018 року, який затверджено командиром військової частини А1376 (а.с.11-12).

Наказом командира військової частини А 1376 від 04.04.2018 року № 212 "Про результати службового розслідування" сержанта ОСОБА_1 за недбале ставлення до службових обов`язків, порушення статей 11,12, 16 та 121 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст.4 Дисциплінарного статуту ЗС України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана». Пунктом 2 даного наказу наказано помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1376 відповідно до п.13 Постанови ВР України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР стягнути 16648,55 грн. з сержанта ОСОБА_1 на користь держави (а.с.10).

Відповідно до наказу командира військової частини А1376 (по стройовій частині) від 19.07.2018 року № 305 старшину ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини А1376 від 18.07.2018 року № 93-РС звільнено з військової служби в запас з 19.07.2018 року, виключені зі списків особового складу частини, знято зі всіх видів забезпечення, зараховано до оперативного резерву першої черги військової частини А1376 та направлено для зарахування на військовий облік до Іллічівського МВК Одеської області (а.с.8).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами

законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, на момент заподіяння шкоди державі визначалися Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою ВР України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР.

Згідно абз.2 п.1 Положення № 243/95-ВР за шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов`язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Відповідно до п.2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Згідно п.3 Положення № 243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори

військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Пунктом 4 Положення № 243/95-ВР передбачено, що відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію

(бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Під час службового розслідування було встановлено, що шкоду завдано з вини ОСОБА_1 через його недбале ставлення до виконання своїх посадових обов`язків.

Відповідно до п.13 Положення № 243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: зокрема, недостачі військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Згідно п.14 Положення № 243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 02.11.1995 року № 880 було затверджено Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, який був чинним на момент заподіяння шкоди відповідачем.

Відповідно до вказаного Переліку вартість костюмів (15 шт.) з урахуванням зносу 50% та п`ятикратного розміру відшкодування становить: 15 шт.*369,96 грн.*50%*5= 13873,50 грн.

Решта предметів речового майна відшкодовується без застосування кратності з урахуванням 50% зносу.

Таким чином, загальний розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню згідно довідки-розрахунку № 14 від 22.03.2018 року, складає 16648,55 грн. (а.с.16).

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов військової частини А1376 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно приписів ч.2 ст.139 КАС України сплачений позивачем – суб`єктом владних повноважень, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72-74, 77, 90, ч.2 ст.139, ст.ст. 205, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Військової частини А1376 (адреса: вул.Деповська, 101, м.Конотоп, Сумська область, 41600, код 26614840) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А1376 на відшкодування майнової шкоди 16648,55 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень 55 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.В.Андрухів

.