Рішення № 93924570, 30.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 р. № 400/2192/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:стягнення податкового боргу у розмірі 43241,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 43241,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 42966,14 грн та з єдиного податку в сумі 275,00 грн, визначений у поданих ним податкових деклараціях та в податкових повідомленнях-рішеннях.

14.09.2020 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 49), в якому визнав позовні вимоги частково. Зазначив, що припинив підприємницьку діяльність, але тривалий час не міг закрити підприємництво, а позивач продовжував нараховувати єдиний податок. Відповідач визнав факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість, але порушення податкового законодавства свідчить не про умисел, а про невміння вести облік і контроль своєї роботи. При розгляді справи просив врахувати ступінь провини в утворенні податкового боргу, наявність на утриманні трьох дітей та складне матеріальне становище.

За клопотанням сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 08.08.2014 р., а 14.06.2018 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення його підприємницької діяльності, однак з обліку податкового органу не знято у зв`язку з наявністю податкового боргу (а. с. 5).

02.05.2018 р. відповідач подав податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2018 року, в якій самостійно визначив грошове зобов`язання в розмірі 275,00 грн (а. с. 8).

Таким чином, відповідач помилково вважає, що єдиний податок позивач продовжував нараховувати після припинення підприємницької діяльності. Податкова декларація подана відповідачем самостійно, в період реєстрації фізичною особою-підприємцем.

Заборгованість з єдиного податку відповідач не сплатив у сумі 275,00 грн.

У червні 2018 року контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., результати якої оформлені актом від 12.06.2018 р. № 1458/14-29-13-06/ НОМЕР_1 (а. с. 9-10). Акт перевірки відповідач отримав 27.06.2018 р. (а. с. 11).

За наслідками перевірки позивачем 23.06.2018 р. винесено податкові повідомлення-рішення № 00050461306 на суму 15462,02 грн, № 00050471306 на суму 16914,12 грн і № 00050481306 на суму 10590,00 грн (а. с. 12-14). Рішення отримані відповідачем 27.06.2018 р. та не оскаржені (а. с. 15).

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 42966,14 грн.

Відсутність умислу в діях відповідача, що призвели до порушення податкового законодавства, та невміння вести податковий облік не є підставою для звільнення його від відповідальності.

Статтею 68 Конституції України закріплено принцип, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, підтвердженим належними доказами є податковий борг відповідача в сумі 43241,14 грн.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.

Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога була направлена відповідачу 02.11.2017 р. за № 8572-17 на суму 57198,10 грн та отримана ним 20.11.2017 р. (а. с. 16).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

ПК України не надає суду право зменшувати податковий борг платника податків з урахуванням майнового стану чи наявності дітей на утриманні. Таким чином, позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суб`єкту владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 43241,14 грн – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 43241,14 грн (сорок три тисячі двісті сорок одна грн 14 коп.) на користь Державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.12.2020 р.

Суддя Н. В. Лісовська