Ухвала суду № 93924268, 29.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12353/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дроговизької сільської ради, з такими вимогами:

- визнати бездіяльність депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Яріша Ростислава Романовича протиправною;

- зобов`язати Дроговизьку сільську раду (правонаступницю Миколаївську ОТГ Львівської області, архів) надати для ознайомлення ОСОБА_1 рішення Дроговизької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність в с.Дроговиж, урочище "Біля Стадіону" , ("Стрільбищез", "Біля печер", "На Матецькім").

Крім того, просить відшкодувати за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та вказує докази, що підтверджують вказані обставини.

Суддя зазначає, що ОСОБА_1 вказує відповідачем Дроговизьку сільську раду, водночас позовні вимоги звертає також до депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області ОСОБА_2 .

Крім того, суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Яріша Р.Р., однак не конкретизує в чому, на думку позивача, полягає протиправна бездіяльність вказаної особи.

Таким чином, позивачу потрібно уточнити позовну заяву в частині відповідачів відповідно до заявлених позовних вимог та надати суду уточнену позовну заяву для суду та відповідну кількість копій позовної заяви для відповідача/відповідачів у справі.

Щодо сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині позовної заяви позивач вказав дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 840,80 грн.

Отже, судовий збір за подання позову, який містить дві вимоги немайнового характеру становить 1681,60 грн. (840,80 грн. помножити на 2 вимоги).

Суддя зазначає, що позивач до матеріалів позову доказів сплати судового збору не надав, однак просив звільнити його від сплати судового збору з огляду на важке матеріальне становище.

На підтвердження важкого матеріального становища ОСОБА_1 долучив довідку про доходи №7374 4138 7553 0317 від 14.12.2020, видану Миколаївським об`єднаним управління Пенсійного фонду України у Львівській області за 2020 рік.

Аналізуючи надані позивачем документи на підтвердження важкого майнового стану, суддя зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналогічні положення містить ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові №2 від 23.01.2015 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, а її положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, з метою підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору у зв`язку з важким матеріальним становищем, позивачу потрібно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів позивача за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у поставної від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.

У іншому випадку, надати докази сплати судового збору в сумі 1681,60 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: “84” Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, вимоги до оформлення письмових доказів, які визначені у ст. 94 КАС України. Так, відповідно до вказаної статті, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Суддя зазначає, що копії документів, які додані позивачем до позовної заяви для суду та відповідача не засвідчені позивачем належним чином.

Тому, на виконання вимог ч.5 ст. 94 КАС України, позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії додатків до позовної заяви для суду, відповідачів та третьої особи.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и л а:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Потабенко В.А.