Рішення № 93924238, 24.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9859/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) до Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, винесену старшим державним виконавцем Полянською О.М. від 12.10.2020 року, про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн у провадженні №63269704.

Ухвалою судді від 25.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Посилається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року у справі №380/2498/20 видано виконавчий лист, згідно якого зобов`язано Мостиський прикордонний загін (військова частина 1494) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016 року з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди. Втім, відсутність банківських реквізитів громадянина ОСОБА_1 унеможливила своєчасне виконання рішення суду; лише 15.10.2020 року, на звернення позивача, ним було надано реквізити карткового рахунку. У зв`язку із цим, військовою частиною подано платіжне доручення від 15.10.2020 року №2213 до органу Казначейства та здійснено виплату, підтвердженням чого є відомості-зарахування від 16.10.2020 року. Зазначив, що, приймаючи оскаржуване рішення, державний виконавець не врахувала всіх обставин справи та не надала їм жодної оцінки. Крім того, вважає, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору за невиконання судового рішення не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та вимогам п.2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 12.10.2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Згідно акта державного виконавця від 28.10.2020 року вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, а саме згідно платіжного доручення №2213 від 15.10.2020 року стягувачу ОСОБА_1 нараховано та виплачено 11273,85 грн. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду. Спірну постанову про стягнення виконавчого збору від 12.10.2020 року ВП №63269704 виведено в окреме провадження. За таких обставин, вважає, що дії та рішення державного виконавця були вчинені в межах та в спосіб, визначені Законом, а наведені позивачем доводи та міркування не відповідають дійсності та спростовуються наявними матеріалами виконавчого провадження. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21.09.2020 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/2498/20, згідно якого зобов`язано Мостиський прикордонний загін (військова частина 1494) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016 року з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із урахуванням раніше виплаченої суми грошової допомоги на оздоровлення.

12.10.2020 року постановою старшого державного виконавця Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полянської Олени Михайлівни відкрито виконавче провадження ВП №63269704 з виконання виконавчого листа №380/2498/20, виданого 21.09.2020 року Львівським окружним адміністративним судом.

12.10.2020 року постановою старшого державного виконавця Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полянської Олени Михайлівни стягнуто з боржника – Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) виконавчий збір у розмірі 18892,00 грн.

Згідно акта державного виконавця від 28.10.2020 року вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі. Зокрема, як підтверджено платіжним дорученням №2213 від 15.10.2020 року, стягувачу громадянину ОСОБА_1 нараховано та виплачено кошти в сумі 11273,85 грн.

29.10.2020 року постановою старшого державного виконавця Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полянської Олени Михайлівни закінчено виконавче провадження ВП №63269704 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанову про стягнення виконавчого збору від 12.10.2020 року ВП №63269704 виведено в окреме провадження.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність постанови Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення виконавчого збору від 12.10.2020 року ВП №63269704.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.5 Закону № 1404-VIII, встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3, ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.ч.3, 4 цієї ж статті, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У ч.ч.5-9 ст.27 Закону №1404-VIII, визначено випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Зокрема, відповідно до ч.9 вказаної статті, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону (у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд встановив, що після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2020 року, а саме – 15.10.2020 року, позивач у повному обсязі виконав рішення згідно з виконавчим листом №380/2498/20, виданим 21.09.2020 року Львівським окружним адміністративним судом. Несвоєчасність виконання рішення позивач пояснює відсутністю банківських реквізитів стягувача у виконавчому провадженні ВП №63269704 (громадянина ОСОБА_1 ). Зокрема, зазначив, що при внесенні наявних даних до програми для проведення фінансової операції (виплати вищезазначеної суми коштів) система виявила недійсність карткового рахунку стягувача. У зв`язку із чим, вважає, що Мостиський прикордонний загін не виконав добровільно рішення суду до відкриття виконавчого провадження з поважних та незалежних від нього причин.

Однак суд не враховує такі доводи позивача, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Тобто особа стягувача ідентифікується за її ідентифікаційним кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо це юридична особа, та реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта, якщо це фізична особа-платник податку. Реквізити рахунків стягувача і боржника можуть зазначатися лише у випадку, якщо вони відомі суду.

Відтак, безпідставними та такими, що не відповідають положенням Закону №1404-VIII, є посилання позивача на відсутність дійсних реквізитів рахунку громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, позивач у позовній заяві посилається також на недотримання відповідачем вимог п.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, відповідно до якої у заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості, зокрема: спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів).

Втім, у спірному випадку не виконувалось рішення про стягнення коштів, а про зобов`язання відповідача вчинити певні дії – здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, тому й підстави для зазначення способу перерахування стягнутих з боржника грошових сум відсутні.

До всього, предметом даного спору є правомірність постанови Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення виконавчого збору від 12.10.2020 року ВП №63269704, відтак і твердження позивача про невідповідність виконавчого документу вимогам ст.4 Закону №1404-VIII та п.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень судом не враховуються, оскільки таким оцінка має надаватись при вирішенні спору про неправомірність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63269704, а не про стягнення виконавчого збору.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що відповідач, прийнявши рішення про стягнення виконавчого збору від 12.10.2020 року ВП №63269704, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, вірно застосувавши положення ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», та дотримуючись вимог, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконала покладений на неї ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довела правомірність своїх дій та рішення, чим спростувала твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) до Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови – слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення суду буде складено до 29.12.2020 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 29.12.2020 року.