Рішення № 93924159, 21.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4774/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Чепурової К.В.,

представника позивача - Фільченкової А.Г., ордер серії ДН № 076258 від 25.11.19, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5354 від 30.01.19,

представник відповідача – Анохіної Г.О., самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «РИСК» до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкових – повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов фермерського господарства «РИСК» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00001171406 від 12 червня 2019 року, згідно якого нараховані штрафні санкції у розмірі 304744,03 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002661305 від 12 червня 2019 року, згідно якого донараховано 245114,11 грн (ПДФО у розмірі 128361,24 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 96 206,83 грн, пеня у розмірі 20546,04 грн);

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002671305 від 12 червня 2019 року, згідно якого донараховано 16749,50 грн (військовий збір у розмірі 8771,37 грн, та застосовані штрафні санкції 6574,15 грн та пені у розмірі 1403,98 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001181406 від 12 червня 2019 року, згідно якого зафіксовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002651305 від 12 червня 2019 року, згідно якого застосовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській проведено документальну планову невиїзну перевірку Фермерського господарства «РИСК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт № 238/12-32-14-12/13411093 від 24 квітня 2019 року.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 12 червня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення.

Щодо порушення касової дисципліни позивач зазначив, що 17 липня 2018 року між ФГ «РИСК» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу № 4441/2018/1027952 транспортного засобу, відповідно до умов якого ФГ «РИСК» (Продавець) зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 26000,00 грн.

11 березня 2018 року директором Позивача ОСОБА_2 укладено договір поворотної фінансової допомоги від ФГ «РИСК», відповідно до умов якого, після продажу транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , видати поворотну фінансову допомогу. А тому ОСОБА_2 видано поворотну фінансову допомогу у день продажу зазначеного транспортного засобу, яку директор ФГ «РИСК» повинен повернути до 10 березня 2019 року.

У зв`язку з чим Позивачем не порушено п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, оскільки Позивач не повинен був нараховувати умовні проценти, так як ОСОБА_2 є засновником ФГ «РИСК» та з моменту отримання допомоги не сплило 365 днів.

В частині несвоєчасного звітування за одержані під звіт готівкові кошти, а саме: 11 квітня 2019 року знято під звіт 146545,12 грн, та 19 листопада 2019 року знято під звіт 400 000, 00 грн без звітування підзвітною особою позивач посилається на те, що 11 квітня 2018 року дійсно відбулось зняття готівкових коштів у розмірі 146545,12 грн. Проте, 10 квітня 2018 року між ФГ «РИСК» та ТОВ «Вегаторг 2017» мали місце господарські відносини згідно договору купівлі-продажу № 10/04/2018 від 10 квітня 2018 року, відповідно до якого ТОВ «Вегаторг 2017» (Постачальник) зобов`язується передати у власність ФГ «РИСК» (Покупець) транспортне обладнання та запчастини у кількості, якості, строках, цінах, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, наведеними в Специфікації до даного Договору. Кошти у сумі 146545,12 грн використано на придбання запчастин у ТОВ «Вегаторг 2017».

Позивач не заперечує факт зняття готівки 19 листопада 2018 року у розмірі 400000,00 грн, однак, вказує на те, що 15 листопада 2018 року між ФГ «РИСК» та «Новатек Агро» мали місце господарські відносини, згідно укладеного договору поставки № 15/11/2018, відповідно до якого Позивач придбав за готівку 52 тони ячменю, вартістю 182000,00 грн, та пшениці 4 класу, у кількості 68,125 тон, вартістю 218000,00 грн.

З приводу правомірності третьої частини ППР № 00001171406 згідно якого контролюючим органом встановлено порушення п. 19 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року, а саме надання звітів про використання коштів на відрядження або під звіт без надання документів, що засвідчують вартість понесених витрат у сумі 38107,75 грн, зазначає, що під час перевірки позивачем надано всі необхідні документи, а відповідач невірно трактує поняття первинних документів. Вважає, що первинними документами є будь - який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може і не бути в розумінні бухгалтерського обліку.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00001171406, зазначив, що нарахування штрафних санкцій визначено на підставі Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року. Однак, відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, а тому Указ Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року не підлягає застосуванню.

У зв`язку з тим, що контролюючим органом розцінено використання грошових коштів у розмірі 546545,10 грн (146545,12 грн- 11.04.2018; 400000,00 грн- 19.11.2018) та 38107,75 грн як не для господарських потреб підприємства, оцінено як прибуток чи додаткове благо, а тому контролюючий орган на ці суми донараховує ПДФО, що відображає в податковому повідомленні-рішенні № 0002661305, та донараховує військовий збір, що відображає в податковому повідомленні-рішенні № 0002671305.

Також вказаними ППР відповідач застосовує штрафні санкції та пеню на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України. З огляду на те, що Позивачем надано документи, які спростовують висновки викладені в Акті, підтверджено використання грошових коштів в цілях підприємства, позивачем не отримано додаткового блага чи доходу, а тому донарахування ПДФО та військового збору на ці суми вважає неприпустимим.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0002651305 від 12 червня 2019 року, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн за відсутність відображення у Податковому розрахунку за формою № 1-ДФ нарахованих та виплачених сум доходів суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за надану послугу з ознакою доходу «157» у відповідності до Довідника ознак доходів за II квартал 2017 року, І квартал 2018 року, зазначив, що Позивачем вчасно надавалися документи, які були відображені у Податковому розрахунку за формою № 1-ДФ, проте з невідомих підстав залишені поза увагою та не враховані контролюючим органом.

З посиланням на норми Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Положення про форму та зміст розрахункових документів, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №00001171406 від 12 червня 2019 року, № 0002661305 від 12 червня 2019 року, № 0002671305 від 12 червня 2019 року, 0000111406 від 12 червня 2019 року, № 0002651305 від 12 червня 2019 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

12.12.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (том 2 арк. спр. 19-35), у якому відповідач зазначив, що проведеною невиїзною плановою документальною перевіркою ФГ «РИСК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено ряд порушень податкового законодавства. За результатом перевірки ГУ ДПС у Луганській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 №00001171406 про застосування штрафних (фінансових) санкції на загальну суму 304744,03 грн відповідач зазначив, що на ім`я керівника ФГ «РИСК» ОСОБА_2 неодноразово направлялись запити про надання засвідчених належним чином копій документів, складених при оформленні господарської операції з продажу легкового автомобіля VOLKSWAGEN GOLF PLUS реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008. На вказані запити до контролюючого органу надано засвідчені належним чином копії податкової накладної від 17.07.2018 № 71, договору купівлі-продажу від 17.07.2018 № 17-07/2018, рахунку-фактури від 17.07.2018 №68/1, видаткової накладної від 17.07.2018 № 174, акту приймання-передачі автомобіля від 17.07.2018 б/н, згідно з якими ФГ «РИСК» продає, а ОСОБА_1 купує вказаний легковий автомобіль за 26000,00 грн. Договором було передбачено оплата вартості автомобіля шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, однак, дані банківських виписок по рахунку ФГ «РИСК» не підтверджують надходження коштів на рахунок. З урахуванням наданих документів зроблено висновок про оплату вартості автомобілю в готівковій формі, що не заперечувалось платником, однак, вказані кошти (26000.00 грн) у касі господарства не обліковувались. За вказане порушення позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у п`ятикратному розмірі – 130000,00 грн.

Також, під час перевірки виявлено порушення ФГ «РИСК» пункту 19 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в частині видачі підзвітній особі готівки під звіт без звітування нею у встановленому порядку за раніше отриману під звіт готівку в загальній сумі 546545,10 грн, а саме 11.04.2018 ОСОБА_2 видано підзвіт 145545,10 грн, а 19.11.2018 – 400000,00 грн. Звіти про використання вказаних сум до перевірки не надано.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» санкція за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів становить 25 відсотків виданих під звіт сум, тобто 25% від суми 546545, 10 грн = 136636,28 грн.

Також, контролюючим органом встановлено порушення вимог пункту 19 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в частині звітування за одержані під звіт готівкові кошти без подання документів, що засвідчують вартість понесених витрат всього на суму 38107,75 грн. За вказане порушення застосовано штраф у сумі 38107,75 грн на підставі абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 № 0002661305 про збільшення податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 245114,11 грн відповідач зазначив, що надміру витрачені кошти, отримані платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (на загальну суму 546545,12грн, в т.ч., у квітні 2018 року - 146545,12 грн, у листопаді 2018 року - 400000,00 грн), надміру витрачені кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт та не повернуті у встановлені законодавством строки, є додатковим благом та підлягають оподаткуванню податком на дохорди фізичних осіб.

Крім того, встановлено, що позивачем сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень, а саме: в березні 2016 року на суму 310,00 грн, в квітні 2016 року на суму 104,00 грн, загальна сума перерахованих коштів за фізичних осіб становить 414,00 грн. Оплату за послуги з підготовки пакету документів для оформлення договорів оренди здійснено ФГ «РИСК» за фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сплата адміністративного збору також є наданням фізичним особам додаткового блага, за що донараховано ПДФО в загальній сумі 90,88 грн, у тому числі в березні 2016 року на суму 68,05 грн, в квітні 2016 року на суму 22,83 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 №0002671305 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму відповідач зазначив, що військовий збір донараховано на суми наданих додаткових благ аналогічно нарахуванню податку на доходи фізичних осіб.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 № 0002651305 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн зазначив, що під час перевірки встановлено, шо в порушення б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України ФГ «РИСК» не відображено у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за І квартал 2018 року дохід, виплачений самозайнятій особі за ознакою доходу 157 наступним підприємцям: ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ) у сумі 5200,00 грн за зап.частини; ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ) у сумі 5347,00 грн за зап.частини та ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_4 ) за послуги у сумі 500,00 грн.

Стосовно прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 № 00001181406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн, зазначив, що під час перевірки позивачу неодноразово спрямовувались запити про надання документів, які в більшій частині залишились невиконаними, про що складено акти про ненадання до перевірки окремих документів.

На підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України до ФГ «РИСК» застосована фінансова санкція в сумі 510,00 грн у зв`язку з незабезпеченняи зберігання первинних документів.

З огляду на вказане просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Процесуальні дії, здійснені судом під час розгляду справи:

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху .

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 20 грудня 2020 року за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 360/4671/19 за позовом Фермерського господарства «РИСК» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалами суду від 17 вересня 2020 року поновлено провадження у справі, замінено первісного відповідача - Головне управління ДФС у Луганській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року зупинено провадження у справі за позовом Фермерського господарства «РИСК» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових – повідомлень рішень до одужання представника позивача.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов Фермерського господарства «РИСК» до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкових – повідомлень рішень залишено без руху, позивачу запропоновано надати до суду докази дотримання строку звернення до суду з цим позовом або надати заяву про поновлення строку звернення до суду з поданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року визначено, що строк звернення Фермерського господарства «РИСК» до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкових – повідомлень рішень від 12 червня 2019 року не пропущено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог, суд встановив таке.

Фермерське господарство «РИСК», код ЄДРПОУ 13411093, зареєстровано як юридична особа 23.07.1992, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, місцезнаходженням юридичної особи є: 92917, Луганська область, Кремінський район, с. Невське, вул. Центральна, буд. 7, керівником господарства є ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зареєстроване платником податку на додану вартість з 16.07.1997 (том 1 арк.спр. 108-114).

ГУ ДФС у Луганській області 06.03.2019 на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та згідно із планом – графіком документальних перевірок на 2019 рік, прийнято наказ № 211 “Про проведення документальної планової невиїзної перевірки”, яким визначено провести документальну планову невиїзну перевірку ФГ «РИСК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за періолд з 01.01.2016 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; перевіру розпочати з 21.03.2019, тривалістю 20 робочих днів (том 1 арк. спр. 159).

Наказ № 211 від 06.03.2019 та повідомлення № 34 від 06.03.2019 направлені на адресу позивача рекомендованим листом та отримані ОСОБА_8 11.03.2019 (том 1 арк. спр. 160-161).

Підстави проведення перевірки та порядок її проведення позивачем не оскаржуються, а тому судом не перевіряються.

За наслідками проведеної планової невиїзної перевірки ФГ «РИСК» у період з 21.03.2019 по 17.04.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Луганській області 24.04.2019 складено Акт № 238/12-32-14-12/13411093 “Про результати документальної планової невиїзної перевірки Фермерського господарства «РИСК» (код за ЄДРПОУ 13411093) (том 1 арк. спр. 12-140, 192-261).

На підставі акта перевірки від 24.04.2019 № 238/12-32-14-12/13411093 ГУ ДПС у Луганській області 12.06.2019 винесено податкові повідомлення – рішення, зокрема:

- податкове повідомлення рішення № 0001181406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання (том 2 арк. спр. 3);

- податкове повідомлення рішення № 0001171406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 304744,03 грн на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 3, 5, 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 (том 2 арк. спр. 4);

- податкове повідомлення рішення № 0002661305 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 245114,11 грн, з яких податковим зобов`язанням - 128361,24 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 96206,83 грн, пеня у розмірі 20546,04 грн, на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, сум ПДФО (том 2 арк. спр. 5-9);

- податкове повідомлення рішення № 0002671305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 16749,50 грн, з яких за основним зобов`язанням у сумі 8771,37 грн, штрафні санкції 6574,15 грн та пеня у розмірі 1403,98 грн (том 2 арк. спр. 10-13);

- податкове повідомлення рішення № 0002651305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн на підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків (том 2 арк. спр. 14-15).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 19.07.2019 подано на них скаргу до ДПС України (том 1 арк. спр. 83-86).

За результатами розгляду скарги ДПС України 16.09.2019 прийнято рішення № 2042/6/99-00-08-05-04, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.06.2019 залишено без змін, а скаргу ФГ «РИСК» залишено без задоволення (том 1 арк. спр. 87-91).

Суд зазначає, що з урахуванням рішення ДФС України від 02.08.2019 про продовження строку розгляду скарги ФГ «РИСК» (том 1 арк. спр. 87), рішення про результати розгляду скарги прийнято у строку, встановлені ст. 56 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення рішення від 12.06.2019 № 0001181406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн суд виходить з такого.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Судом встановлено, що після винесення наказу № 211 від 06.03.2019 про призначення документальної планової невиїзної перевірки ФГ «РИСК» Головним управлінням ДФС у Луганській області направлено до ФГ “РИСК” запит № 1959/10/12-32-14-12-13 від 11.03.2019 про надання документів для проведення документальної планової невиїзної перевірки з відповідним переліком та встановлено строк до 21.03.2019. Вказаний запит позивачем отримано 15.03.2019 (том 1 арк. спр. 162-164).

21.03.2019 позивачем надано документи згідно з описом (том 1 арк. спр. 165), однак, податковим органом встановлено факт надання певних документів не в повному обсязі, у зв`язку з чим 22.03.2019 до ФГ “РИСК” направлено запит № 10/12-32-14-12-05, який останнім отримано 22.03.2019 (том 1 арк. спр. 165-167).

Позивачем додатково в період з 22.03.2019 по 26.03.2019 надавались до податкового органу документи за описами (том 1 арк. спр. 168, 169, 172), однак, надані первинні документи не охоплювали весь період перевірки з 01.01.2016 по 31.11.2018, у зв`язку з чим посадовими особами відповідача спрямовувались на адресу позивача повторні запити з конкретизацією необхідних документів (том 1 арк. спр. 174, 176, 180, 183).

Дослідженням вказаних запитів та відповідей на них судом встановлено, що позивачем до перевірки не надано головні книги за 2016-2018, оборотно-сальдові відомості по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» за період, який перевіряється, касові книги за 2016-2017, звітів касира та первинних касових документів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відомості нарахування та виплати орендної плати за земельні паї за 2016 рік, інщих документів про що складено акти ненадання документів від 22.03.2019 № 280/12-32-14-12- 05/13411093, від 29.03.2019 № 324/12-32-14-06/13411093, від 05.04.2019 № 346/12-32-14-06/13411093, від 11.04.2019 № 370/12-32-14-06/13411093, від 17.04.2019 № 392/12-32-14-12/13411093 (том 1 арк. спр. 170-171, 173, 178, 181, 184-185).

Крім того, відповідаючи на запити про надання документів голова ФГ “РИСК” зазначав про неможливість надання до перевірки касових документів за 2016-2017 року, надання авансових звітів та документів по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» через те, що 02.04.2018 померла головний бухгалтер ФГ “РИСК” ОСОБА_9 , яка займалась оформленням документів, і документи знаходяться в стадії відновлення (том 1 арк. спр. 175, 177, 179, 182).

Доказів надання на перевірку всіх витребуваних первинних документів позивачем суду не надано.

Згідно з пунктом 121.1. статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення рішення від 12.06.2019 № 0001181406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн.

Щодо законності податкового повідомлення-рішення № 0001171406 від 12.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 304744,03 грн на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 3, 5, 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 суд зазначає таке.

З аналізу розрахунку до вказаного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що воно охоплює три самостійні податкові порушення, а саме:

- не забезпечено оприбуткування готівки в касі в день її одержання в сумі 26000,00 грн (п`ятикратний розмір від суми неоприбуткування – 130000,00 грн);

- видачі підзвітній особі готівки під звіт без звітування нею у встановленому порядку за раніше отриману під звіт готівку в загальній сумі 546545,10 грн – штраф у розмірі 25 відсотків виданих підзвіт сум – 136636,28 грн;

- надання звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт без подання документів, що засвідчують вартість понесених витрат у сумі 38107,75 грн – застосовано штраф у розмірі сплачених коштів, а саме 38107,75 грн.

Так, під час перевірки встановлено, що у липні 2018 року ФГ «РИСК» здійснено господарську операцію з продажу легкового автомобіля (хетчбек) VOLKSWAGEN GOLF PLUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, номер шасі V1N- НОМЕР_5 .

На підтвердження зазначеної операції позивачем надано до суду копію договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4441/2018/1027952 від 17.07.2018, згідно з яким ФГ “РИСК” продало, а фізична особа ОСОБА_1 купив автомобіль VOLKSWAGEN GOLF PLUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, номер шасі V1N- НОМЕР_5 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 26000,00 грн (п. 3.1). Договір містить відмітку про те, що він оформлений та підписаний сторонами в сервісному центрі № 4441 в присутності адміністратора (том 1 арк. спр. 102).

До податкового органу на перевірку позивачем надавався договір від 17.07.2018 № 17-07/2018, укладений між ФГ «РИСК» (продавець), та ОСОБА_1 (покупець), згідно з яким продавець продає, а покупець купує легковий автомобіль (хетчбек) VOLKSWAGEN GOLF PLUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, номер шасі НОМЕР_5 . Загальна ціна легкового автомобілю 26000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4333,33 грн. Попередня оплата в розмірі 100% від ціни договору має бути перерахована Продавцю протягом 1 дня. Покупець здійснює оплату на умовах перерахування коштів на рахунок Продавця (п. 4.3, 4.4 Договору) (том 2 арк. спр. 232).

Також до перевірки було надано податкову накладну від 17.07.2018 № 71, рахунок-фактуру від 17.07.2018 № 68/1, видаткову накладну від 17.07.2018 № 174, акт приймання-передачі автомобіля від 17.07.2018 б/н. (том 2 арк. спр. 231, 233-235).

В акті перевірки від 24.04.2019 заначено, що згідно з даними банківських виписок по рахунку НОМЕР_6 (UAH) ФГ «РИСК», відкритого в ф-я ЛУГАНСЬКЕ ОУ AT «ОЩАДБАНК» МФО 304665 у період з 17.07.2018 по 31.07.2018, у період з 01.08.2018 по 31.08.2018, у період з 01.09.2018 по 30.09.2018 кошти в сумі 26000,00 грн. від продажу легкового автомобіля (хетчбек) VOLKSWAGEN GOLF PLUS, номерний знак НОМЕР_1 , на рахунок 26004301011384 ФГ «РИСК», не надходили. Також встановлено, що дебіторська заборгованість в сумі 26000,00 грн від продажу легкового автомобіля (хетчбек) VOLKSWAGEN GOLF PLUS, номерний знак НОМЕР_1 , станом на 01.07.2018, на 01.08.2018 та на 01.01.2019 по ФГ «РИСК» не обліковувалась (том 2 арк. спр. 245-249), з чого було зроблено висновок, що розрахунок за продаж автомобіля здійснено в готівковій формі.

Однак, дослідженням касової книги за 2018 рік встановлено відсутність даних щодо оприбуткування до каси господарства 26000,00 грн від ОСОБА_1 , про що також зазначено в акті перевірки (том 2 арк. спр. 252).

Під час розгляду справи судом представник позивача надав пояснення, що автомобіль VOLKSWAGEN GOLF PLUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно було продано за 26000,00 грн, які покупець спалатив готівкою. До каси господарства вказані кошти не надходили, оскільки були отримані головою ФГ «РИСК» у якості поворотної фінансової допомоги.

На підтвердження зазначеного представником позивача надано суду копію договору № Д-17/07/18-02 від 11.03.2018 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між ФГ «РИСК» , надалі – Підприємство, та ОСОБА_2 , надалі – Засновник (том 2 арк. спр. 198).

За умовами вказаного договору Засновник надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1). Згідно з пунктом 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України після укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF PLUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах дійсної вартості ТЗ, про що буде складено додаткову угоду до договору.

Тобто, за змістом вказаного Договору ОСОБА_2 повинен був надати фінансову допомогу ФГ «РИСК», а не навпаки, як стверджував представник позивача.

Крім того, вказаний договір до перевірки не надавався, а у відповіді на запит податкового органу від 03.04.2019 головою ФГ «РИСК» зазначено, що фінансові поворотні/неповоротні допомоги/займи фізичним особам за період, який перевіряється в господарстві не надавались (том 1 арк. спр. 177).

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Відповідно пункту 11 розділу II Положення № 148 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно підпункту 18 пункту 11 розділу 1 Положення № 148 оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Згідно з пунктом 23 розділу II Положення № 148 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, інщими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Відповідно пункту 25 розділу II Положення № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Пунктом 40 розділу II Положення № 148 передбачено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2018 ФГ «РИСК» здійснено продаж легкового автомобіля (хетчбек) VOLKSWAGEN GOLF PLUS, номерний знак НОМЕР_1 , за 26000,00 грн готівкових коштів, які у касі підприємства не оприбутковано, що підтверджено також поясненнями представника позивача.

Тобто, судом встановлено, що в порушення пункту 11 розділу II Положення № 148 ФГ «РИСК» не забезпечено оприбуткування готівки в сумі 26000,00 грн в день її одержання від продажу автомобіля.

На час проведення перевірки ФГ «РИСК» та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001171406 від 12.06.2019 діяв Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до абз. З ст. 1 Указу № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, відповідачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки у п`ятикратному розмірі від не оприбуткованої суми, тобто 26000 X 5 = 130000 грн.

Згідно з банківською випискою по рахунку ФГ «РИСК» за 11.04.2018 встановлено зняття готівкових коштів у сумі 200000,00 грн на придбання запасних частин, а 19.11.2018 знято кошти у сумі 400000,00 грн на придбання посівного матеріалу (том 2 арк. спр. 178, 162).

В акті перевірки зазначено, що в ході вибіркового дослідження касових документів встановлено видачу ОСОБА_2 під звіт 11.04.2018 кошти у сумі 160613,80 грн, з яких 13.04.2018 повернуто до каси 14068,70 грн, 19.11.2018 ОСОБА_2 видано під звіт 400000,00 грн.

Дослідженням звітів про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, на час проведення перевірки, встановлено відсутність звітів за одержані під звіт готівкові кошти 11.04.2018 у сумі 146545,10 грн та 19.11.2018 у сумі 400000,00 грн.

Представником позивача надано до суду копію договору купівлі-продажу № 10/04/2018 від 10 квітня 2018 року, укладеного між ФГ «РИСК» та ТОВ «Вегаторг 2017», відповідно до якого ТОВ «Вегаторг 2017» (Постачальник) зобов`язується передати у власність ФГ «РИСК» (Покупець) транспортне обладнання та запчастини у кількості, якості, строках, цінах, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, наведеними в Специфікації до даного Договору (том 2 арк. спр. 179-180).

На підтверджується виконання вказаного договору надано копію специфікації № 1 до Договору купівлі-продажу № 10/04/2018 від 10 квітня 2018 року з переліком запчастин та обладнання на суму 146545,12 грн; рахунок-фактуру № 11 / 04 від 11 квітня 2018 року; видаткову накладну № 11/04 від 11 квітня 2018 року на суму 146545,12 грн; прибутковий касовий ордер № 1 від 11 квітня 2018 року про внесення до каси ТОВ «Вегаторг 2017» грошових коштів у сумі 146545,12 грн; товарно-транспортну накладну № 11/04-1 від 11 квітня 2018 року; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від квітня 2018 року (том 2 арк. спр. 182-188).

Крім того, представником позивача надано до суду договір поставки № 15/11/2018 від 15 листопада 2018 року, укладений між ФГ «РИСК» та ТОВ «Новатек Агро», предметом якого є продаж ФГ «РИСК» зерна українського виробника відповідно до спеціфікації (том 2 арк. спр. 163- 164).

Згідно зі специфікацією № 1 до Договору поставки № 15/11/2018 від 15 листопада 2018 року ТОВ «Новатек Агро» повинно продати ФГ «РИСК» 70,0 тон пшениці 4 класу на суму 224000,00 грн, відповідно до рахунку на оплату № 5 від 19 листопада 2018 року, видаткової накладної № 5 від 19 листопада 2018 року ФГ «РИСК» придбано 68,125 т пшениці на суму 218000,00 грн (том 2 арк. спр. 165, 175).

Згідно зі специфікацією № 2 до Договору поставки № 15/11/2018 від 15 листопада 2018 року ТОВ «Новатек Агро» повинно продати ФГ «РИСК» ячмінь 50,0 тон на суму 175000,00 грн, відповідно до рахунку на оплату № 6 від 19 листопада 2018 року, видаткової накладної № 6 від 19 листопада 2018 року ФГ «РИСК» придбано 52 т ячменю на суму 182000,00 грн (том 2 арк. спр. 170, 166).

Оплата здійснена шляхом внесення готівкових коштів до каси ТОВ «Новатек Агро» згідно з прибутковим касовим ордером № 1 від 19 листопада 2018 року на суму 218000,00 грн та прибутковим касовим ордером № 2 від 19 листопада 2018 року на суму 182000,00 грн (том 2 арк. спр. 168).

Також позивачем надано звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від листопада 2018 року на суму 182000,00 грн та 218000,00 грн відповідно (том 2 арк. спр. 169, 167).

Суд зазначає, що вищевказані документи до перевірки не надавались.

В додатку 1.1 до акта перевірки відображено реєстр суб`єктів господарювання, з якими ФГ «РИСК» перебувало в господарських відносинах (в розрізі) договорів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, серед яких відсутні дані щодо наявності договірних відносин позивача з ТОВ «Вегаторг 2017» та ТОВ «Новатек Агро» (том 3 арк. спр. 12-15).

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).

Абзацом першим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, що протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

У зв`язку з цим, подані позивачем до суду первинні документи, які не були надані на вимогу контролюючого органу, відповідно до положень пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України та статей 73, 74 КАС України є неналежними і недопустимими доказами.

Таким чином, суд погоджується з позицією податкового органу про виявлення факту видачі підзвітній особі готівки під звіт без звітування нею у встановленому порядку за раніше отриману під звіт готівку в загальній сумі 546545,10 грн.

Відповідно до пункту 19 розділу II Положення № 148 готівка під звіт або на відрядження видається суб`єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до абз.5 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Тобто, відповідачем правомірно визначено штрафну санкцію у сумі 136636,28 грн (25% від суми 546545,10 грн).

Пунктом 19 Положення № 148 передбачено, що готівка під звіт або на відрядження видається суб`єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.1 Положення № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, інщими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових кощтів.

Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грощей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інщі прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання кощтів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (п. 1.2 глави 1 Положення № 637).

Під розрахунковим документом розуміють документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення кощтів), купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (п. 1.2 глави 1 Положення № 637).

Вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

Установленими в цьому Положенні вимогами до змісту розрахункових документів визначено обов`язкові реквізити розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. З розділу І вказаного Положення).

Під час перевірки встановлено, що в окремих випадках до звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт додані видаткові накладні від 24.01.2018 № К-00000182 на суму 960,00 грн, від 23.02.2018 № К/00000493 на суму 1858 грн, від 11.07.2018 № СВК-000734 на суму 181,74 грн, накладні від 16.02.2018 № 1/16 на суму 23817 грн, товарний чек від 23.03.2018 на суму 1992 грн, не фіскальний чек від 24.06.2018 № СПД049346 на суму 2013 грн, тощо, які не дозволяють ідентифікувати юридичну або фізичну особу, що його виписала (відсутні адреса, код, юридична назва), всього на суму 38107,75 грн (том 2 арк. спр. 37-45).

Детальний опис вказаних операцій по періодам наведено на сторінках 131-133 Акта перевірки (том 1 арк. спр. 257-258).

На підставі абз.6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 податковим органом правомірно визначено санкції за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі сплачених коштів, тобто в сумі 38107,75 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про провомірність податкового повідомлення-рішення № 0001171406 від 12.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 304744,03 грн.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про неможливість застосування Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» з огляду на таке.

08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Статтею 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» прийнятий в період дії Конституційного Договору, а отже такий має юридичну силу Закону.

З прийняттям Конституції України 1996 року Указ № 436/95 не було скасовано. На час виникнення спірних правовідностн законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких охоплювала би відносини, регламентовані Указом № 436/95.

Правова позиція про правомірність застосування до суб`єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі Указу № 436/95 викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 803/780/17, від 12.06.2018 у справі № 826/8121/16.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення рішення № 0002661305 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 245114,11 грн, з яких податковим зобов`язанням - 128361,24 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 96206,83 грн, пеня у розмірі 20546,04 грн, на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, сум ПДФО суд зазначає таке.

Відповідно до Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу та сплатити його до бюджету до або під час виплати доходу. У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, ПДФО необхідно перерахувати до бюджету в місячний термін, наступний за останнім днем місяця, у якому відбулося таке нарахування (п.п. 168.1.2, 168.1.5 Податкового кодексу України).

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п.14.1.180 Податкового кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1 ст.115 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, приписами статті 127 Податкового кодексу України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Відповідно до статті 127 Податкового кодексу України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Отже, суд вважає вірним кваліфікацію встановленого правопорушення, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету самостійно нарахованих та утриманих сум податку на доходи фізичних осіб, за статтею 127 Податкового кодексу України, а не за ст. 126 Податкового кодексу України.

Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, також викладено в рішенні Колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15.

Під час перевірки ФГ «РИСК» встановлено випадки заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб внаслідок видачі коштів під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки на загальну суму 546545,12грн., в т.ч. у квітні 2018 року - 146545,12 грн, у листопаді 2018 року - 400000,00 грн.

Згідно з підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

За приписами підпункту 170.9.1 підпункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму.

Відповідно до п.п.170.9.2 п.170.9 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, в даному випадку ФГ «РИСК» є податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої останньому під звіт та не повернутої ним у визначений підпунктом 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України строк, наявність цього порушення встановлено вище.

Отже, ФГ «РИСК» порушено вимоги пп. 164.2.11 та абз. е) пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 170.9.1, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, у частині заниження оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, в результаті чого не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 119973,30 грн., в т.ч. у квітні 2018 року - 32168,44 грн., у листопаді 2018 року - 87804,86 грн.

Крім цього, на підставі виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_6 (відкритого в Філії Луганського ОУ АТ «ОЩАДБАНК» МФО 304665) за перевіряємий період встановлено перерахування коштів за фізичних осіб для підготовки пакета документів на оформлення договорів оренди земельних ділянок з підприємством ФГ «РИСК» в 2016 році.

При проведені перевірки перерахувань коштів згідно виписок банку за 01.01.2016-31.12.2018 встановлено перерахування коштів до установи за фізичних осіб - адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень на розрахунковий рахунок 31316300733151 МФО 804013 (УДКС у Кремінському районі), а саме: в березні 2016 року на суму 310,00 грн, у квітні 2016 року на суму 104,00 грн загальна сума перерахованих коштів за фізичних осіб становить 414,00 грн.

Оплату за послуги з підготовки пакету документів для оформлення договорів оренди здійснено ФГ «РИСК» за фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивачем не надано суду документи, які б спростовували висновок податкового органу щодо того, що ФГ «РИСК» здійснювалась сплата адміністративного збору за фізичних осіб за оформлення ними договорів оренди.

В статті 165 Податкового кодексу України визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Зазначений вид доходу не входить до цього переліку. Таким чином, у разі якщо підприємство за власний рахунок оплачує послуги з підготовки пакету документів для оформлення договорів оренди з фізичними особами, то вартість наданих послуг включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу таких осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

З урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України суд вважає, що податковим органом вірно визначено, що ФГ "РИСК" не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб при наданні доходу на користь фізичних осіб у не грошовій формі як додаткове благо, в загальній сумі 90,88 грн, у тому числі в березні 2016 року на суму 68,05 грн, у квітні 2016 року на суму 22,83 грн.

Як зазначалось вище при вибірковій перевірці звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за 2018 рік, встановлено авансові звіти без підтверджуючих розрахункових документів про використання коштів.

Під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені ФГ "РИСК" кошти видавалися з каси підприємства голові фермерського господарства ОСОБА_2 .

Перевіркою встановлено, що ФГ «РИСК» порушено вимоги пп. 164.2.11 та абз. е) пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 170.9.1, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, в результаті чого не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8365,11 грн, в т.ч. у січні 2018 року - 210,73 грн, у лютому 2018 року - 5635,97,00 грн, у березні 2018 року - 491,49 грн, у квітні 2018 року - 1048,39 грн, у травні 2018 року - 208,54 грн, у червні 2018 року - 664,24 грн, у липні 2018 року - 39,89 грн, у вересні 2018 року - 65,85 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0002661305 від 12.06.2019 на загальну суму 245114,11 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0002671305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 16749,50 грн, з яких за основним зобов`язанням у сумі 8771,37 грн, штрафні санкції 6574,15 грн та пеня у розмірі 1403,98 грн суд виходить з того, що порушення у визначенні податку на доходи фізичних осіб є суміжним для визначення бази оподаткування військовим збором.

Відповідно до вимог п. 16-1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

На порушення вимог пп. 1.6 п. 161 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України ФГ «РИСК», не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету суму військового збору:

- при виплаті доходу на користь найманих працівників за кошти, надані на відрядження або під звіт без підтверджуючих розрахункових документів в загальній сумі 571,63 грн, в т.ч. у січні 2018 року - 14,40 грн, у лютому 2018 року - 385,13 грн, у березні 2018 року - 33,59 грн, у квітні 2018 року - 71,64 грн, у травні 2018 року - 14,25 грн, у червні 2018 року - 45,39 грн, у липні 2018 року - 2,73 грн, у вересні 2018 року - 4,50 грн;

- з надмірно витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки у розмірі 8198,18 грн, в т.ч., у квітні 2018 року - 2198,18 грн, у листопаді 2018 року - 6000,00 грн;

- із доходу наданого на користь фізичним особам у негрошовій формі як додаткове благо, в загальній сумі 6,21 грн, у тому числі: в березні 2016 року на суму 4,65 грн, у квітні 2016 року на суму 1,56 грн.

З урахуванням зазначеного у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2019 № 0002671305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 16749,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002651305 від 12.06.2019 до ФГ «РИСК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн на підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.

Так, матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням від 17.01.2018 № 618 ФГ «РИСК» перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ) 5200,00 грн за зап. частини згідно рахунку № Б/№ від 04.01.2018, платіжним дорученням від 18.01.2018 № 625 ФГ «РИСК» перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ) 5347,00 грн за зап.частини згідно рахунку № 01 від 04.01.2018, платіжним дорученням від 20.06.2018. № 857 ФГ «РИСК» перераховано ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_4 ) 5347,00 грн за послуги згідно з рахунком № 151 від 18.06.2018 (том 2 арк. спр. 189-192).

При цьому, виплата зазначених сум на користь самозайнятих осіб не відображено позивачем у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за І квартал 2018 року (том 2 арк. спр. 46-47).

Відповідно до 1.2. розділу 1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 13.01.2015 № 4 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556) податковий агент: - юридичні осіби (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційноправового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ вищевказного Порядку у графі 3 «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів.

Згідно з п. 3.3 розділу ІІІ Порядку у графі З «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Відповідно до п. 3.6 розділу III Порядку у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

У відповідності до вимог абзацу б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено подання у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

В порушення вимог п. 51.1 ст. 51 розділу II, абзацу б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п.1.2, п.1.3, п.3.2,.п.3.3, п.3.6 розділу III Порядку, ФГ «РИСК» не відображено у формі № 1 -ДФ за І квартал 2018 року та за II квартал 2017 року дохід, виплачений самозайнятим особам за ознакою доходу 157.

Посилання позивача на те, що ним вчасно надавалися документи, які були відображені у Податковому розрахунку за формою № 1-ДФ не спростовують встановлених судом обставин та відсутність у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за І квартал 2018 року даних про виплату ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ) 5200,00 грн, ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ) 5347,00 грн та ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_4 ) 5347,00 грн, а тому у задоволенні вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002651305 від 12.06.2019 суд також вважає за необхідне відмовити.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства «РИСК» до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкових – повідомлень рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 30 грудня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива