Рішення № 93924150, 23.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3221/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Борзаниця С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Печегіної Є.Є.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі також – позивач, ПРАТ «ЛИНІК») до Державної казначейської служби України (далі також – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – Головне управління ДПС у Луганській області (далі також – третя особа, ГУ ДПС у Луганській області), в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану за час затримки відшкодування з ПДВ пеню у розмірі 14 108389,48 грн. за деклараціями січня- квітня 2015 року.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2015 Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9020603484 від 21.02.2015). У відповідності до Додатку 4 Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 8 899 512,00 грн. Після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.01.2015 - 31.01.2015, про що було складено довідку від 17.04.2015 № 8/28-05-17/32292929. Відповідно за вказаний період податкові повідомлення-рішення не складались і не спрямовувались на адресу ПРАТ «ЛИНІК» у зв`язку із підтвердженням задекларованих сум.

Складений Висновок № 411-20 від 22.04.2015 був спрямований до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів ще 24.04.2015, але в подальшому він був повернутий контролюючому органу (відповідно до листа СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД № 2288/10/28-05-20 від 18.11.2015 всупереч діючим на той час приписам ст. 200 ПК) без виконання і до цього часу сума не повернута позивачеві, що дало підстави для звернення до суду за її примусовим стягненням.

Рішенням Луганського окружного суду від 18.06.2019 у адміністративній справі № 1240/2663/18 позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» задоволений частково. Стягнуто з Державного бюджету України узгоджені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за січень 2015 року у розмірі 8 899 512,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 за наслідками перегляду за апеляційними скаргами відповідачів та постановою ВС у складі Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 за касаційними скаргами відповідачів залишено без змін.

За заявою ПРАТ «ЛИНІК» від 17.01.2020 № 130000/100000-0002 здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) Державною казначейською службою України, втім, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а, отже, триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ, починаючи з листопада 2015 року.

19.03.2015 Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9043674605 від 19.03.2015). У відповідності до Додатку 4 Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 3 915 688,00 грн. В подальшому, 30.04.2015 Позивач подав уточнюючу податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9083427011 від 30.04.2015) з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування в сумі 1 676 641,00грн., що утворилась у лютому 2015 року, та в сумі 9 273 348,00 грн., що утворилась до 01.02.2015.

Після проведення камеральної перевірки зазначених податкових декларацій СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року (з урахуванням уточнюючої декларації), про що було складено довідку від 20.05.2015 №11/28-05- 17/32292929. Відповідно, за вказаний період податкові повідомлення-рішення не складались і не спрямовувались на адресу ПРАТ «ЛИНІК» у зв`язку із підтвердженням задекларованих сум.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Отже, підставою для підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість лютого 2015 року за результатами перевірки платника є наведена вище довідка № 11/28-05-17/32292929 від 20.05.2015.

Складений контролюючим органом Висновок № 662-20 від 22.04.2015 року на суму 1 676 641,00 грн та Висновок № 661-20 від 22.04.2015 в сумі 9 273 348,00 грн. були спрямовані до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів ще 24.04.2015, але в подальшому повернуті без виконання контролюючому органу (відповідно до листа СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД № 2288/10/28-05-20 від 18.11.2015) всупереч діючим на той час приписам статті 200 ПК і до цього часу сума не повернута позивачеві, що дало підстави для звернення до суду за її примусовим стягненням.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у адміністративній справі № 1240/2664/18 позов про визнання протиправною бездіяльності та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не направлення органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та щодо невнесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року в розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. залишена без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. у справі № 1240/2664/18 - без змін.

З 05.06.2020 (за повторною заявою позивача від 05.06.2020 № 130000/100000-0018) здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) Головним управлінням ДКСУ в Луганській області, втім, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а отже триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ починаючи з листопада 2015 року.

20.04.2015 Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9073518900 від 20.04.2015) податкового періоду березня 2015 року. У відповідності з Додатком 4 Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 4 199 758,00 грн. В подальшому, 30.04.2015 Позивач подав дві уточнюючі податкові декларації з ПДВ березня 2015 року (реєстраційний № 9083497324 від 30.04.2015 та реєстраційний № 9126204736 від 17.06.2015) з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування в сумі 4 797 893,00 грн., що утворилась у березні 2015 року. Після проведення камеральної перевірки зазначених податкових декларацій СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС (далі Відповідач) призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2015 року (з урахуванням уточнюючої декларації), про що було складено довідку від 16.06.2015 №16/28-05- 17/32292929. Відповідно, за вказаний період податкові повідомлення-рішення не складались і не спрямовувались на адресу ПРАТ «ЛИНІК» у зв`язку із підтвердженням задекларованих сум.

Крім того, 20.05.2015 Позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ квітня 2015 року (реєстраційний № 9101046103 від 20.05.2015). У відповідності з Додатком 4 до Декларації платником була заявлена до бюджетного відшкодування сума 1 818 127,00грн. Після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року, про що було складено довідку від 09.07.2015 №1/28-05-17/32292929. Відповідно, за вказаний період податкові повідомлення-рішення не складались і не спрямовувались на адресу ПРАТ «ЛИНІК» у зв`язку із підтвердженням задекларованих сум.

Отже, підставою для підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість березня і квітня 2015 року за результатами перевірки платника є наведені вище довідки від 16.06.2015 №16/28-05-17/32292929 і від 09.07.2015 №1/28-05-17/32292929.

Складені контролюючим органом і спрямовані до казначейської служби Висновки № 811-20 та 812-20 від 17.06.2015 на загальну суму 4 797893,00 грн. бюджетного відшкодування березня 2015 року були спрямовані до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів ще 18.06.2015 року, але в подальшому повернуті без виконання контролюючому органу.

Висновок № 984-20 від 10.07.2015 на суму 1 818 127,00 грн. був спрямований до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів ще 14.07.2015, але в подальшому повернутий без виконання контролюючому органу.

Наведені обставини дали підстави позивачеві для звернення до суду за примусовим стягненням суми бюджетного відшкодування в зазначений періодах.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у адміністративній справі № 1240/2981/18 визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за період березень - квітень 2015 року в загальному розмірі 6616020,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПРАТ «ЛИНІК» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період: березень - квітень 2015 року в розмірі 6616020,00 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційні скарги Головного управління ДФС у Луганській області та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі № 1240/2981/18 - залишені без задоволення, рішення Луганського окружного адміністративного суду - без змін.

З 28.10.2019 за заявою позивача № 130000/100000-0048 здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) ДКС України , втім, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а отже триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ починаючи з листопада 2015 р.

На думку позивача, днем виникнення права на нарахування пені у цій справі позивач визначив останні три роки, починаючи з 01.09.2017 до 01.09.2020 для всіх податкових періодів. Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома вважає, що позивач має право сам визначати період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України.

Отже, загальна сума пені нарахованої на заборгованість бюджету за три роки (з 01.09.2017 до 01.09.2020) в податкових періодах січня-квітня 2015 року буде складати 14 108389,48 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30.09.2020 (т. 1 арк. спр. 167-170).

Ухвалою від 30.09.2020 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДФС у Луганській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (т. 1 арк. спр. 214-215).

30.09.2020 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 21.10.2020 (т.1 арк. спр. 216).

У період з 20.10.2020 по 06.11.2020 головуючий – суддя Борзаниця С.В. перебував на лікарняному. Підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

Ухвалою від 04.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті (т. 2 арк. спр. 63).

Державна казначейська служба України позов не визнала, про що подала відзив на позовну заяву, в яких у задоволенні позову просить відмовити повністю (т. 1 арк. спр. 177-181).

На думку відповідача, при розгляді даної справи відповідачем у справі повинна виступати не Державна казначейська служба України як юридична особа, а Держава в особі Державної казначейської служби України, оскільки Державна казначейська служба України не повинна відповідати коштами, передбаченими на утримання установи, за дії або бездіяльність органів державної влади.

Згідно пункту 23 Порядку виконання рішень стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.

Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби є Головне управління ДПС у Луганській області.

За таких обставин, Казначейством було перенаправлені до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Головне управління) (за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби) вищезазначені документи, які було отримано останнім 03.08.2020.

Згідно пункту 8 Порядку виконання рішень органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Так, під час попереднього розгляду отриманих документів було встановлено, що у виконавчому листі та в резолютивній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 по справі № 1240/2981/18 було зазначено про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період: березень-квітень 2015 року в розмірі 6 616 020,00 грн (шість мільйонів шістсот шістнадцять тисяч сто двадцять гривень).

Згідно підпункту 2 пункту 11 Порядку виконання рішень відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувана додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Оскільки у виконавчому листі та в рішенні суду сума коштів прописом не відповідала суму коштів цифрами, Головне управління, керуючись підпунктом 2 пункту 11 Порядку виконання рішень, звернулось до стягувача з листом від 07.08.2020 № 04-11/2853 про необхідність виправити у виконавчому листі та в рішенні суду помилку/описку в сумі коштів та надати копію ухвали суду про виправлення помилки/описки (засвідчену судом), яка є невід`ємною від виконавчого документа.

ПрАТ «ЛИНІК» листом від 31.08.2020 № 130000/100000-0037 було направлено ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 1240/2981/18, згідно якої було виправлено описку в третьому абзаці резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 по справі № 1240/2981/18, при цьому описку у виконавчому листі виправлено не було.

У зв`язку з чим Головне управління повторно звернулось до стягувача з листом від 02.09.2020 № 04-11-10/3189 про необхідність виправлення помилки у виконавчому листі.

Станом на 25.09.2020 Головним управлінням від ПрАТ «ЛИНІК» не було отримано ухвали суду про виправлення помилки/описки у виконавчому листі, тому виконання рішення суду перебуває у відкладенні.

Із зазначеного вбачається, що ствердження у позовній заяві ПрАТ «ЛИНІК» «з 28.10.2019 за заявою позивача № 130000/100000-0048 здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) ДКС України» є такими, що не відповідають дійсності.

Також звертаємо увагу, що порядок взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343 (із змінами) (далі - Порядок № 343).

Отже, після усунення стягувачем зазначених недоліків, Головним управлінням на виконання вимог пунктів 1-3 розділу III Порядку № 343 будуть здійснені відповідні заходи та у строки, визначені пунктом 4 Порядку № 343 буде направлено документи по справі № 1240/2981/18 до Державної казначейської служби України (Казначейства).

Таким чином, станом на сьогодні виконання рішення суду по справі № 1240/2981/18 про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період березень-квітень 2015 року в розмірі 6 616 020,00 грн перебуває у відкладенні (не на виконанні), а тому відсутні будь-які підстави для нарахування пені за невідшкодоване ПДВ за вказаний позивачем період.

19.06.2020 Головним управлінням на виконання вимог Порядку № 343 до Казначейства було направлено документи по справі № 1240/2663/18 та 25.08.2020 по справі № 1240/2664/18.

Слід зазначити, що власником акцій та вигодонабувачем ПрАТ «ЛИНІК» виступає ПАТ «НК «Роснефть» (м. Москва, Софійська набережна, 26/1), яке згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018 (зі змінами), включено в перелік юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Так, згідно з додатком 2 до цього рішення, застосовано до ПАТ «НК «Роснефть» наступні види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України «Про санкції»): 1) запобігання виведенню капіталів за межі України; 2) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.

Також, відповідно до приписів постанови Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», забороняється проведення операцій, які: 1) мають на меті, сприяють або можуть сприяти уникненню обмежень установлених спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями); 2) порушують, сприяють або можуть сприяти порушенню обмежень установлених спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями).

Викладене свідчить про те, що перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та пені на користь ПРАТ «ЛИНІК» може сприяти подальшому виведенню капіталу ПАТ «НК «Роснефть» за межі України, що призведе до порушення вищезазначених обмежень, у зв`язку з чим зазначені документи перебувають у зупиненні.

Крім того, застосування позивачем норм п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України при визначенні позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь ПрАТ «ЛИНІК» пені, нарахованої за час затримки відшкодування ПДВ є помилковим та необґрунтованим, оскільки Казначейством здійснюється безспірне списання (виконання рішення суду) про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до норм Порядку виконання рішень, та не здійснюється бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідності до норм Податкового кодексу України, що не є тотожним.

Просить відмовити ПрАТ «ЛИНІК» у задоволенні позовної заяви від 31.08.2020 № б/н в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Луганській області надало пояснення щодо позову та додаткові пояснення, в яких у задоволенні позову просить відмовити повністю (т. 1 арк. спр. 226-233, т. 2 арк. спр. 36-43).

ПрАТ «ЛИНІК» зареєстровано з 16.12.2002 як юридична особа, код за ЄДРПОУ 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А, є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідно до інформаційних баз даних до 16.09.2016 ПрАТ «ЛИНІК» перебувало на обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську, з 16.09.2016 передано на облік до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ДФС) (Запорізьке управління). З 02.01.2018 ПрАТ «ЛИНІК» є платником за основним місцем обліку в Головному управлінні ДФС у Луганській області (ДПІ у м. Лисичанську).

Жодних контрольно - перевірочних заходів за період з січня 2015 року по квітень 2015 року стосовно платника ПрАТ «ЛИНІК» ГУ ДПС у Луганській області не здійснювало.

Також, ГУ ДПС у Луганській області за період з січня 2018 року по теперішній час не здійснювало стосовно платника ПрАТ «ЛИНІК» відшкодування ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ за періоди: січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року та квітень 2015 року.

Щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період січень 2015 року.

19.02.2015 ПрАТ «ЛИНІК» подано податкову декларацію з ПДВ реєстраційний № 9020603484 від 21.02.2015 за січень 2015 року. У відповідності до додатку 4 декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 8 899 512,00 грн. Після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року, про що складено довідку від 17.04.2015 № 8/28-05-17/32292929.

Позивач вказує, що складений контролюючим органом висновок № 411-20 від 22.04.2015 був спрямований до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів 24.04.2015, але був повернутий без виконання контролюючому органу (відповідно до листа СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД № 2288/10/28-05-20 від 18.11.2015), на думку позивача, всупереч діючим на той час приписам статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), і до цього часу сума не повернута позивачеві, що дало підстави для звернення до суду за її примусовим стягненням.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі № 1240/2663/18 позов ПрАТ «ЛИНІК» задоволений частково, стягнуто з Державного бюджету України узгоджені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за січень 2015 року у розмірі 8 899 512,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 1240/2663/18 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 1240/2663/18 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 залишено без змін.

Верховний Суд у справі № 1240/2663/18 погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з моменту взяття платника на облік Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС (16.09.2016), саме за цим податковим органом виник обов`язок щодо надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації за січень 2015 року у розмірі 8 899 512,00 грн. Оскільки на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює, а законодавством не передбачений механізм відшкодування сум ПДВ, включених до цього Тимчасового реєстру, обраний позивачем спосіб захисту не призведе до ефективного відновлення права платника податків та відновлення прав позивача можливе у разі стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ за січень 2015 року у розмірі 8 899 512,00 грн.

Позивач зазначає, що за його заявою від 17.01.2020 № 130000/100000-0002 здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) Державною казначейською службою України, втім, як зазначає позивач, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а отже триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ, починаючи з листопада 2015 року.

ГУ ДПС у Луганській області щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період січень 2015 року звертає увагу суду на таке. Відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний період січень 2015 року №9020603484 від 21.02.2015, копію якої надано платником до позовної заяви, у рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» суми до відшкодування відсутні.

Відповідно до інформації ITC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника залишок бюджетної заборгованості з ПДВ за період січень 2015 року становить 8899,512 тис. грн.

Таким чином, позивачем необґрунтовано та безпідставно розраховано пеню за січень 2015 року з суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 8 899 512,00 грн.

Щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період лютий 2015 року.

19.03.2015 ПрАТ «ЛИНІК» подано податкову декларацію з ПДВ реєстраційний № 9043674605 від 19.03.2015 за лютий 2015 року. У відповідності до додатку 4 декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 3 915 688,00 грн.

30.04.2015 платник ПрАТ «ЛИНІК» подав уточнюючу податкову декларацію з ПДВ реєстраційний № 9083427011 від 30.04.2015 з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування в сумі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015.

Після проведення камеральної перевірки зазначених податкових декларацій СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2015 року (з урахуванням уточнюючої декларації), про що складено довідку від 20.05.2015 № 11/28-05-17/32292929.

Позивач вказує, що складений контролюючим органом висновок № 662-20 від 22.04.2015 на суму 1 676 641,00 грн та висновок № 661-20 від 22.04.2015 на суму 9 273 348,00 грн були спрямовані до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів 24.04.2015, але в подальшому повернуті без виконання контролюючому органу (відповідно до листа СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД № 2288/10/28-05-20 від 18.11.2015), на думку позивача, всупереч діючим на той час приписам статті 200 ПК України, і до цього часу сума не повернута позивачеві, що дало підстави для звернення до суду за ії примусовим стягненням.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 1240/2664/18 позов ПрАТ «ЛИНІК» про визнання протиправною бездіяльність та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування задоволений, визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не направлення органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та щодо невнесення в Єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року у розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь ПрАТ «ЛИНІК» заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі № 1240/2664/18 апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 залишена без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 - залишено без змін.

Позивач зазначає, що з 05.06.2020 за його повторною заявою від 05.06.2020 №130000/100000-0018 Головним управлінням ДКСУ в Луганській області здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету), втім, як зазначає позивач, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а отже триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ, починаючи з листопада 2015 року.

ГУ ДПС у Луганській області щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період січень 2015 року звертає увагу суду на таке.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний період лютий 2015 року від 19.03.2015 № 9043674605 в сумі 3 915 688 грн та уточнюючої податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року від 30.04.2015 № 9083427011 з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування в сумі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015, копії яких надано платником до позовної заяви, у рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» суми до відшкодування відсутні.

Відповідно до інформації ITC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника залишок бюджетної заборгованості з ПДВ за період лютий 2015 року становить 10949,989 тис. грн.

Таким чином, позивачем необґрунтовано та безпідставно розраховано пеню за лютий 2015 року з суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 10 949 989,00 грн.

Щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період березень 2015 року.

20.04.2015 ПрАТ «ЛИНІК» подано податкову декларацію з ПДВ реєстраційний № 9073518900 від 20.04.2015 за березень 2015 року. У відповідності до додатку 4 декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 4 199 758,00 грн.

30.04.2015 платник ПрАТ «ЛИНІК» подав уточнюючу податкову декларацію з ПДВ за період березень 2015 року реєстраційний № 9083497324 від 30.04.2015 з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування, що утворилась у березні 2015 року у сумі 598 135 грн. Тобто, платником ПрАТ «ЛИНІК» за період березень 2015 року заявлена до бюджетного відшкодування загальна сума 4 797 893,00 грн.

Після проведення камеральної перевірки зазначених податкових декларацій СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2015 року (з урахуванням уточнюючої декларації), про що складено довідку від 16.06.2015 № 16/28-05-17/32292929.

Як вказує позивач, що складені контролюючим органом висновки № 811-20 від 17.06.2015 та № 812-20 від 17.06.2015 на загальну суму 4 797 893,00 грн спрямовані до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів 18.06.2015, але в подальшому повернуті без виконання контролюючому органу.

ГУ ДПС у Луганській області щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період березень 2015 року звертає увагу суду на таке.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний період березень 2015 року від 20.04.2015 № 9073518900 в сумі 4 199 758 грн та уточнюючої податкової декларації з ПДВ від 30.04.2015 № 9083497324 з новим розрахунком суми бюджетного відшкодування в сумі 598 135,00 грн, копії яких надано платником до позовної заяви, у рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» суми до відшкодування відсутні.

Відповідно до інформації ITC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника залишок бюджетної заборгованості з ПДВ за період березень 2015 року становить 4797,893 тис. грн.

Таким чином, позивачем необґрунтовано та безпідставно розраховано пеню за березень 2015 року з суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 4 797 893 грн.

Щодо вимог позивача в частині нарахування пені у зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період квітень 2015 року.

20.05.2015 ПрАТ «ЛИНІК» подано податкову декларацію з ПДВ реєстраційний № 9101046103 від 20.05.2015 за квітень 2015 року. У відповідності до додатку декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 1818 127,00 грн.

Після проведення камеральної перевірки зазначених податкових декларацій СДПІ по роботі з великими платниками податків в Луганській області Офісу великих платників податку ДФС призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2015 року, про що складено довідку від 09.07.2015 № 1/2 05-17/32292929.

Як вказує позивач, складений контролюючим органом висновок № 984-20 від 10.07.2015 за квітень 2015 року на суму 1 818 127,00 грн спрямований до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів 14.07.2015, але в подальшому повернутий без виконання контролюючому органу.

ГУ ДПС у Луганській області щодо вимог позивача в частині нарахування пені зв`язку з невідшкодуванням сум бюджетної заборгованості з ПДВ за період квітень 20 року звертає увагу суду на таке.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний період квітень 2015 року від 20.05.2015 № 9101046103 в сумі 1 818 127 грн, копію якої надано платником до позовної заяви, у рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» суми до відшкодування відсутні. Відповідно до інформації ITC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника залишок бюджетної заборгованості з ПДВ за період квітень 2015 року становить 1818,127 тис. грн.

Таким чином, позивачем необґрунтовано та безпідставно розраховано пеню за квітень 2015 року з суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 1 818 127,00 грн.

Сума бюджетного відшкодування ПрАТ «ЛИНІК» за період березень - квітень 2015 року в загальному розмірі 6 616 020,00 грн внесена до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, станом на 01.01.2017 не відшкодовано з бюджету.

Позивач зазначає, що з 28.10.2019 за його заявою № 130000/100000-0048 здійснюється стягнення (безспірне списання коштів Державного бюджету) ДКСУ, втім, до цього часу сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, а отже триває нарахування пені на суму своєчасно не відшкодованого ПДВ, починаючи з листопада 2015 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі № 1240/2981/18 позов ПрАТ «ЛИНІК» задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС, що полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за період березня-квітня 2015 року в загальному розмірі 6 616 020,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ за період березня-квітня 2015 року в розмірі 6 616 020,00 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 1240/2981/18 апеляційні скарги Офісу великих платників податків ДФС та Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 залишені без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 1240/2981/18 за касаційною скаргою ТУ ДФС у Луганській області рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019, та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 - залишено без змін.

У справі № 1240/2981/18 Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, та зазначає, що «...дії чи бездіяльність відповідача 2 (прим. - ГУ ДФС у Луганській області) стосовно виконання своїх обов`язків щодо адміністрування податків і зборів позивача та здійснення інших повноважень, не знаходиться в причиннослідчому зв`язку із порушенням прав позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування за березень-квітень 2015 року. Також цей податковий орган не має повноважень відповідно до вимог чинного законодавства та судової практики для відновлення порушених прав позивача. Разом з тим, на час розгляду адміністративної справи, чинним законодавством не передбачений механізм відшкодування сум податку на додану вартість, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Отже на час розгляду адміністративної справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює...».

ГУ ДПС у Луганській області не погоджується з твердженням позивача про те, що днем виникнення права на нарахування пені у цій справі є останні три роки, починаючи з 01.09.2017 до 01.09.2020 для всіх податкових періодів, оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 ПК України, наразі не відома, позивач вважає, що має право сам визначити період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень статті 102 ПК України.

Крім того, ГУ ДПС у Луганській області не може погодитись та заперечує проти вимог позивача про те, що загальна сума пені нарахованої на заборгованість бюджету за три роки, з 01.09.2017 по 01.09.2020, в податкових періодах січня 2015 року - квітня 2015 року складає 14 283 323,74 грн.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Порядок нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізм її виплати платнику податку законодавчо не визначені, діючими на даний час законодавчими актами не визначено коло осіб, що повинні нараховувати таку пеню. Крім того, для розрахунку пені є обов`язковими умовами як день початку відліку, так і день закінчення відліку. Оскільки бюджетна заборгованість не сплачена, не визначений день погашення заборгованості, а тому вважаємо, що вимоги про стягнення з Державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість заявлені передчасно.

Зазначена позиція, щодо передчасності нарахування пені до сплати бюджетного відшкодування, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 16.04.2019 у справі № П/808/182/14 та від 14.05.2019 у справі №К/9901/26911/18.

Так, Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі № К/9901/26911/18 зазначає «...щодо вимоги позивача про стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки пеня розраховується за певний період, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості, а день ухвалення судом рішення не є днем погашення бюджетної заборгованості...».

На підставі викладеного, дата, по яку розраховано позивачем в позовній заяві пеню - 01.09.2020, не є днем погашення бюджетної заборгованості, а, отже, вимоги позивача не можливо визнати обґрунтованими.

Таким чином, нарахування пені позивачем згідно наведеного у позові розрахунку не включає в себе день погашення такої заборгованості, у зв`язку з чим таке нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам пункту 200.23 статті 200 ПК України, оскільки основними умовами для нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ЛИНІК» у повному обсязі.

Представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Головного управління ДПС у Луганській області проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судове засідання представник Державної казначейської служби України не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

Дослідивши пояснення представників сторін, матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ПрАТ «ЛИНІК» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 371, офіс 1-А) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі статуту, як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанське управління, ДПІ у м. Лисичанську (м. Лисичанськ), про що свідчать Статут ПрАТ «ЛИНІК», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805 (т. 1 арк. спр. 17-18, 19, 20).

Позивачем подавалися податкові декларації з ПДВ за період січень-квітень 2015 року з відповідними розшифровками (т. 1 арк. спр. 21-121).

Наявність заборгованості, на яку позивачем нарахована пеня, підтверджується чинними рішеннями суду (т. 1 арк. спр. 122-159).

Рішенням Луганського окружного суду від 18.06.2019 у адміністративній справі № 1240/2663/18 стягнуто з Державного бюджету України узгоджені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за січень 2015 року у розмірі 8 899 512,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у адміністративній справі № 1240/2664/18 стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у адміністративній справі № 1240/2981/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період: березень - квітень 2015 року в розмірі 6616020,00 грн.

Таким чином, наявність заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період січень - квітень 2015 року підтверджується відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Судом перевірений розрахунок пені з урахуванням облікової ставки НБУ та кількості днів прострочки та визнається вірним в розмірі 14108389,48 грн.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, право позивача на відшкодування йому бюджетної заборгованості з податку на додану вартість з нарахуванням на зазначену суму пені прямо передбачено чинним законодавством.

Позиція щодо наявності у платника податку на додану вартість права на отримання пені у разі несвоєчасного повернення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість висловлена Верховним Судом України в постанові від 03 червня 2014 року у справі № 21-131а14.

Право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, підтверджено правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 березня 2019 року у справі № 810/1928/16, від 20 червня 2019 року у справі № 820/1750/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 812/103/15.

Щодо строку, за який платник податку має право на нарахування пені на заборгованість з ПДВ, суд виходить з того, що статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено певні процедури перевірки правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування та узгодження заборгованості бюджету.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Зі змісту пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що узгоджені суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та на зазначені суми нараховується пеня протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.

Порядок узгодження заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість також визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Дата, з якої розпочинається нарахування пені, залежить від дати закінчення перевірки, та включає в себе 5 операційних днів на перерахування коштів.

Днем виникнення права на нарахування пені у цій справі позивач визначив останні три роки, починаючи з 01.09.2017 до 01.09.2020 для всіх податкових періодів за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року. Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома, суд вважає, що позивач має право самостійно визначити період нарахування пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України.

По даній справі встановлено, що за період січень-квітень 2015 року за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, контролюючий орган не приймав рішень про зменшення заявлених сум, а платник податку – позивач не розпочинав процедуру адміністративного або судового оскарження.

Як наслідок, за спірних правовідносин відсутні підстави для застосування положень п. 200.15. ст. 200 ПК України. У зв`язку з цим посилання представника третьої особи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 803/1149/18, є безпідставним, оскільки по даній адміністративній справі відмінні правовідносини від тих, які були предметом розгляду Верховного Суду.

Посилання представника третьої особи на дати набрання чинності судових рішень, згідно яких стягувалася заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, як на дати початку нарахування пені є помилковим, оскільки вказані судові рішення стосувалися виключно стягнення «вже узгоджених» сум заборгованості, спору стосовно сум, які необхідно відшкодовувати, не заявлялося. Крім того, самими судовими рішеннями встановлювалися факти наявності узгоджених сум, що і було підставами для задоволення вимог про їх стягнення.

Посилання представника третьої особи на інформацію ITC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника є незмістовним, оскільки така інформація є службою, податковий орган сам формує та контролює показники, які наявні в інтегрованій картці. Стосовно спірних періодів суми заборгованості із відшкодування податку на додану вартість та періоди їх узгодження перевірялися судами, що підтверджується копіями чинних судових рішень, доданими до матеріалів справи.

Як встановлено із наданих доказів, до 01.09.2017 усі суми заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за заявлений період (січень-квітень 2015 року) вже були узгодженими, що і є підставою для розрахунку сум пені.

Отже, загальна сума пені, що належить до стягнення на користь позивача, становить 14108389,48 грн.

Щодо доводів представника третьої особи про те, що частина суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість вже внесена до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, суд зазначає, що саме по собі внесення до Тимчасового реєстру певної суми не свідчить про відшкодування заявлених сум. Жодних доказів, які б свідчили про часткове відшкодування суми ПДВ позивачеві, до суду надано не було.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідачем у справі має бути Держава в особі ДКС України, суд зазначає, що частиною четвертою статті 55 КАС України, на яку посилається і ДКС України, визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

В даному випадку належним відповідачем у справі є ДКС України як відповідний орган державної влади, що відповідає положенням частини четвертої статті 55 КАС України.

Також відповідачем зазначено, що застосування позивачем норм пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки Казначейством здійснюється безспірне списання (виконання рішення суду) про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до норм Порядку виконання рішень, та не здійснюється бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідності до норм Податкового кодексу України, що не є тотожним.

З цього приводу суд зауважує, що предметом спору є стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, порядок якого регламентовано саме статтею 200 Податкового кодексу України.

Посилання представника відповідача як на підстави для відмови у задоволенні позову на обставини виконання рішень суду про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року є безпідставним, оскільки стосуються вже примусового стягнення узгодженої заборгованості.

Посилання представника відповідача як на підстави для відмови у задоволенні позову на ті обставини, що перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та пені на користь ПРАТ «ЛИНІК» може сприяти подальшому виведенню капіталу ПАТ «НК «Роснефть» за межі України є незмістовними, оскільки не підтверджені жодним належним доказом. Як встановлено, позивач зареєстрований у встановленому порядку як платник податків відповідно до норм чинного законодавства та здійснював відповідні сплати ПДВ, у зв`язку з чим має право на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 21020,00 грн (т.1 арк. спр. 13).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 371, офіс 1-А) до Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд. 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року за період з 01.09.2017 по 01.09.2020 в сумі 14 108 389,48 (чотирнадцять мільйонів сто вісім тисяч триста вімдесят дев`ять грн 48 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020,00 грн (двадцять одна тисяча двадцять грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 грудня 2020 року.

Суддя С.В. Борзаниця