Рішення № 93922893, 30.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/16351/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком та зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 24.07.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи в кооперативі “Агробуд” з 17.11.1988 по 28.02.1996.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач листом від 30.09.2020 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного 27-річного страхового стажу. Відповідно до листа відповідача, період роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996 не зараховано, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР.

Однак, позивач з такими твердженнями не погоджується та зазначає, що трудова книжка містить усі необхідні записи, будь-які помарки, неточності чи виправлення у ній відсутні. При цьому зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки несе негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої такі порушення були вчинені.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 22 роки 06 місяців 10 днів. Період роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996 не можливо зараховано, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР в порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, в редакції наказу Мінпраці та Мінсоцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, тобто запис про вказаний період роботи завірено печаткою старого зразка. У зв`язку з чим прийнято рішення № 033050004114 від 14.09.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії по віку.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.09.2020 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення йому пенсії за віком та подав необхідні документи.

14.09.2020 ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення № 033050004114 про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю зарахувати до загального страхового стажу періоду роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР.

Листом від 30.09.2020 № 0300-0315-8/31480 відповідач повідомив позивача, що 14.09.2020 управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії по віку.

Позивач, не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ у Волинській області у призначенні пенсії по віку, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач 17.11.1988 прийнятий на роботу каменщиком 4-го розряду в кооператив «Агробуд» та 28.02.1996 звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що наданими документами підтверджено факт роботи ОСОБА_1 в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

На думку суду, записи в трудовій книжці про роботу позивача в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд» відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільненні з роботи. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.

Відтак, суд дійшов висновку, що вказаний період роботи ОСОБА_1 у кооперативі «Агробуд» підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Проте, з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 30.09.2020 № 0300-0315-8/31480, а також відзиву відповідача вбачається, що позивачу до його страхового стажу не зараховано період роботи з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд», у зв`язку з тим, що записи у трудовій книжці завірені печаткою кооперативу, яка містить в собі абревіатуру «УРСР».

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає про те, що Україну проголошено незалежною демократичною державою 24.08.1991. До цього часу, на печатках підприємств, установ та організацій могла містити напис «УРСР». В подальшому зміна печаток відбувалась поступово і протягом значного часу.

Та обставина, що роботодавець своєчасно не замінив печатку не може бути підставою для відмови у зарахуванні до загального трудового стажу періодів роботи з 17.11.1988 по 28.02.1996.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про ці періоди роботи.

Разом з тим, окрім наведеної обставини, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період і на переконання суду є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Також суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_1 в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 працював у кооперативі «Агробуд», а тому страховий стаж його роботи становить понад 27 років і підтверджується належними і достатніми доказами, що дає йому право на призначення пенсії за віком.

Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В даному випадку позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Проте, судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням органу Пенсійного фонду від 14.09.2020 № 033050004114, яке не є предметом розгляду даної справи. Відтак, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 033050004114 (без зазначення дати його винесення) та зобов`язання відповідача призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.07.2020, зарахувавши у страховий стаж роботу за період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд».

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин зазначений спосіб захисту є найбільш ефективним щодо захисту порушених прав позивача.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 23.11.2020 № 0.0.1918051151.1.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (без зазначення дати його винесення).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24 липня 2020 року, зарахувавши у страховий стаж роботу за період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк