Ухвала суду № 93922721, 29.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

29 грудня 2020 р. Справа № 120/5441/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро" (код ЄДРПОУ - 30836486, місце реєстрації: вул. Литвиненко-Вольгемут, 27/25, м. Вінниця, 21018) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 08.10.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29.10.2020 представником відповідача подано клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Мотивуючи клопотання, відповідач зазначив, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, а отже Головне управління ДПС у Вінницькій області позбавлене можливості спростувати обставини справи та приймати участь у судовому засіданні.

Також відповідач зіслався на те, що віднесення справи до справ незначної складності, позбавить його можливості касаційного оскарження рішення.

Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі “Axen v. Germani” заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Щодо аргументу клопотання відповідача про позбавлення його можливості спростувати обставини по суті справи та прийняти участь в судовому засіданні, то такі не є підставою для постановлення ухвали про продовження розгляду справи у судовому засіданні із повідомлення (викликом) учасників справи.

Так, згідно ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 1 ст. 162 КАС України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Ухвалою від 08.10.2020 відповідачу роз`яснено його право на подання відзиву на позовну заяву, заперечень та встановлено строк на їх подання. Тому відповідач у процесуальній формі передбаченій для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у спосіб подання відзиву та заперечень може висловлювати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у позовній заяві аргументів та мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Відтак, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін учасники справи жодним чином не обмежені у правах наводити ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, викладаючи такі у заявах по суті справи.

Щодо аргументів відповідача про те, що віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності, позбавить можливості сторін на касаційне оскарження рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Предметом розгляду у цій справі є спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 06.03.2020 №0002530515 про сплату штрафу на суму 54385,50 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми ст. 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності. З огляду на суму штрафу нарахованого на підставі спірного податкового повідомлення - рішення, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, така справа є справою незначної складності.

Крім того, відповідач у клопотанні просить розглянути справу у судовому засіданні, не зазначаючи про наявність підстав для продовження її розгляду у порядку загального позовного провадження. Відтак, сам факт продовження розгляду цієї справи як справи незначної складності у судовому засіданні не вплине на право відповідача на оскарження прийнятого у ній рішення у касаційному порядку. Проте, у випадку незгоди відповідача із кваліфікацією судом першої інстанції справи як справи незначної складності та незгоди із судовими рішеннями у цій справі, він вправі у касаційній скарзі обґрунтовувати наявність передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України підстав для перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.

Підсумовуючи, суд зазначає, що аргументи клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи оцінені судом, однак такі не вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 262, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна