Рішення № 93920741, 24.12.2020, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/772/20

Провадження № 2/745/307/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Савченко Д.І., за участю представника відповідача Матроса І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовною заявою до суду, мотивуючи тим, що 18.02.2013 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно тарифів обслуговування кредитних карт. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за ним в установлені в ньому терміни і порядку та сплачувати банку нараховані проценти та комісію в розмірах, визначених у договорі. Позивач звертався до Сосницького районного суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача. Рішенням суду від 12.10.2016 року була стягнута заборгованість розмірі 43120 грн., що не свідчить про припинення, договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань, та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Оскільки з відповідача було стягнута заборгованість за кредитним договором за період з 18.02.2013 року по 22.10.2014 року, то за період після подання позовної заяви від 04.12.2014 року - з 12.12.2014 по 01.09.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 69735.43 грн., яка складається, з: 56384,93 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 13350,50 грн. - 3 % річних від простроченої суми, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, та – судові витрати.

У відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки, заявлений розмір заборгованості є необґрунтованим та незрозумілим. Так, в позові не визначена сума заборгованості. Анкета-заява, яка була підписана відповідачем не містить чіткого зазначення банківських послуг, не містить в собі номера платіжної картки, не містить в собі даних, які б вказували на прохання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, домовленість сторін про розмір кредитного ліміту та розмір відсотків за користування кредитом, строк його повернення, терміну дії договору, тощо. Рішенням суду від 12.10.2016 року з відповідача стягнута не заборгованість за кредитним договором, а – безпідставно набуті кошти, разом з тим, рішення суду виконано, заборгованість сплачена відповідачем.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову повністю, в поясненнях посилався на відзив.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.02.2013 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент-Банк» (а.с. 35).

У тексті заяви відсутня позначка, яку картку бажає оформити відповідач, разом з тим, зазначено, що відповідач погодився із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Зазначено, що відповідач ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послу, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись із їхніми змінами на сайті А-Банку у www.а-bank.ua.

Рішенням Сосницького районного суду № 745/475/16-ц від 12.10.2016 року (а.с. 6-7) з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» були стягнуті безпідставно набуті кошти в розмірі 43 120 грн.

Станом на 25.02.2020 року ОСОБА_1 погасив заборгованість за виконавчим листом № 745/475/16-ц у сумі 44090,82 грн. (а.с. 101 – копія постанови про закінчення виконавчого провадження).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 8-13) загальна заборгованість за період прострочення грошового зобов`язання - 3272 дня складає 69 735,43 грн. (56 384,93 грн. – інфляційне збільшення; 13 350,5 грн. – штрафні санкції).

ОСОБА_1 за кредитним договором б/н були видано кредитні картки: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 33 – копія довідки АТ КБ «Приватбанку).

Старт карткового рахунку по карті НОМЕР_1 відбувся 20.06.2013 року кредитний ліміт змінювався. 20.11.2013 року кредитний ліміт збільшено до 5 000 грн., та 15.01.2020 року - зменшений до 0,00 грн. (а.с. 33).

З виписки за договором №б/н станом на 03.09.2020 року (а.с. 14-32) вбачається, що відповідач користувався банківською карткою. Станом на 31.03.2020 року заборгованість становила 4 852 789 (чотири мільйони вісімсот п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 74 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, при цьому Умови та Правила надання банківських послуг, є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Однак, анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку від 18.02.2013, надана позивачем на підтвердження своїх вимог про стягнення кредитної заборгованості, не містить наміру відповідача отримати кредитну картку в АТ КБ «Приватбанку». У цій заяві не йдеться про встановлення кредитного ліміту на картку, та не зазначено вид картки, яку бажав отримати відповідач, останній звертався з заявою до ПАТ «Акцент-Банк». Будь-яких доказів на підтвердження відступлення права вимоги ПАТ «Акцент-Банк» до позивача суду не надано.

Також, наданий позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не містить підпису відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з підстав звернення з позовом до суду, із встановлених обставин справи, наданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, оцінених судом в сукупності згідно з приписами процесуального закону, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, у зв`язку з чим у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» належить відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 625, 626, 628, 633, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення кредитної заборгованості, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного судучерез Сосницький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 28.12.2020 року.

Суддя А.П. Стельмах