Ухвала суду № 93916463, 18.11.2020, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрала чинності "___"____20____р.

Справа № 665/1583/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Березнікова О.В.

за участю секретаря судового засідання – Собчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016230250000877 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Фурдас І.О.,

захисника обвинуваченого адвоката Мельниченка А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Юрченко А.С.

потерпілого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2018 року до Чаплинського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016230250000877 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чаплинського районного суду Херсонської області.

В ході судового розгляду справи, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 подано клопотання про виключення з числа доказів протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 року та план-схеми до нього, а також постанови про призначення авто технічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 03.08.2017 року та висновку експерта №542 АТ від 03.09.2017 року.

В обґрунтування поданого клопотання захисник обвинуваченого вказував на те, що протокол огляду місця події має суперечності щодо місця проведення огляду, оскільки в ньому у вступній частині зазначено, що місцем його проведення є смт. Чаплинка, тоді як відповідно до матеріалів кримінального провадження місцем дорожньо-транспортної події є 39 км. +50 м. автодороги Т-22-02. Крім того описова частина вказаного протоколу містить відомості про здійснення огляду місця події на 39 км. +50 м. автодороги, а відповідно до додатку до цього протоколу, місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на відстані 84.5 м. від кілометрового покажчика 39 кілометра. Вказані обставини свідчать про невідповідність протоколу вимогам п.1 ч.3 ст. 104 КПК України.

Крім того протокол огляду місця події містить відомості про учасника ОСОБА_4 , однак він не містить його підпису, що на думку захисника свідчить про невідповідність його також вимогам ч.ч4, 5 ст. 104 КПК України.

Також захисник посилається на ту обставину, що в протоколі огляду місця події від 28.12.2016 року наявні розбіжності щодо ширини проїзної частини, даним вказаним у план-схемі до цього протоколу, що має суттєве значення при розгляді даного кримінального правопорушення, так як вказаний злочин пов`язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху.

Крім того вказує, що в описовій частині протоколу ОМП від 28.12.2016 року в графі «координати місця пригоди» зазначено особу ОСОБА_2 , однак жодних відомостей про те, хто є цією особою протокол не містить. У свою чергу потерпілий ОСОБА_2 в ході судового розгляду вказував що в проведенні огляду він участі не приймав, оскільки був доставлений до закладу охорони здоров`я, тому невідомо як було встановлено координати місця дорожньо-транспортної пригоди, які відповідно до протоколу було встановлені зі слів ОСОБА_2 , який не був присутнім на місці проведення огляду.

Крім того Захисник обвинуваченого вказує й на ту обставину, що протокол огляду місця події не містить підпису понятих, що були залучені до проведення огляду, на кожному з аркушів цього протоколу та підписи вказаних осіб є лише в наявності на першому та останньому аркушах протоколу.

Також вказує на те, що протокол огляду місця події не містить вимірів що стосується положення транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди, а лише їх напрямок; не містить також протокол огляду та план схема до нього слідової інформації, її розмірних характеристик та розташування відносно меж проїзної частини, що ставить під сумнів визначення слідчим місця зіткнення транспортних засобів. А наявність у протоколі запису «розташована на відстані близько 1 м…, біля автомобіля… та біля автомобілів» ставить під сумнів здійснення конкретних вимірів під час огляду місця події та достовірність даних внесених до протоколу та план-схеми до нього, що свідчить про порушення п.4 ч.2 ст. 105 КПК України.

Щодо виключення з числа доказів план-схеми до протоколу огляду місця події від 28.12.2016 року, захисник обвинуваченого вказує на те, що план схема та протокол огляду не містять відомостей про дорожню розмітку, відомостей у план-схемі щодо кінцевого розташування транспортних засобів та їх виміри вказують, що зіткнення відбулося у смузі руху автомобіля «ВАЗ», натомість зіставляючи дані щодо відстані від країв проїзної частини до автомобіля «ВАЗ» вбачається що зіткнення відбулося у смузі руху автомобіля «Renault». Тобто співвставляючи дані щодо ширини проїзної частини яка зафіксована у план-схемі та фактичною шириною, виявлено різницю між двома значеннями у 1.9 м., що свідчить про неможливість достовірно та об`єктивно стверджувати про загальну ширину проїзної частини та визначити місце зіткнення транспортних засобів.

Крім того з протоколу огляду місця події від 28.12.2016 року та план-схеми до нього вбачається, що до протоколу огляду місця події, після відкриття його стороні захисту було внесено зміни, а саме у протоколі доповнено час та дата закінчення слідчої дії, що не було внесено на момент відкриття доказів захисту. Також у зв`язку з проведенням службової перевірки «ВФ Україна» з розслідування нещасного випадку та аварії на виробництві, Чаплинським відділом поліції було витребувано копію план-схеми місця ДТП, зміст якої є відмінним від план-схеми, що наявна в матеріалах кримінального провадження, що також підтверджує внесення змін до план-схеми органом досудового розслідування та викликає сумнів у достовірності наданих доказів.

Що стосується виключення з числа доказів постанови про призначення судової авто технічної експертизи від 03.08.2017 року та висновку експерта №542 АТ від 08.09.2017 року, захисником Мельниченко А.В. вказано, що вимогами ст. 101 КПК України встановлено що висновок експерта надається в письмовій формі стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза, натомість в матеріалах кримінального провадження наявна лише його копія, що суперечить вимогам ст. 84 ч.2 КПК України. У свою чергу в основу постанови про призначення експертизи покладено вихідні дані, що отриманні під час проведення слідчих дій з порушеннями норм КПК України ( протокол огляду місця події від 28.12.2016 року та план-схеми до нього). Прим цьому питання поставлені на вирішення експерту в постанові від 03.08.2017 року є відмінними від питання на які експертом надано відповідь у висновку №542-АТ від 08.09.2017 року. Тобто питання викладені у постанові про призначення експертизи експертом не досліджувалися, що викликає сумнів у відповідності постанови про призначення експертизи від 03.08.2017 року.

Крім того захисник вказує, що вихідні дані, що вказані у постанові слідчого про призначення експертизи від 03.08.2017 року взагалі не відповідають матеріалам кримінального провадження, показам свідків, потерпілих та суперечать їм, зокрема щодо кількості осіб, що перебували в салоні автомобіля «ВАЗ», ширини проїзної частини, стану дорожнього покриття, швидкості руху автомобіля «ВАЗ», застосування водіями гальм з метою уникнення зіткнення, розташування місця зіткнення транспортних засобів, а також не конкретизовано дії кожного з учасників ДТП, невірно визначено момент виникнення небезпеки, в тому числі й до транспортного засобу марки «BMW» д.з НОМЕР_1 , який не був учасником цієї пригоди.

Тобто вихідні дані, зазначені у постанові слідчого про призначення судової авто технічної експертизи від 03.08.2017 року не відповідають об`єму, характеру та формулюванню вихідних даних, які зазначені судовим експертом у його висновку від 08.09.2017 року. Крім того з висновку експерта вбачається, що ним взято дані які не зазначені у постанові слідчого про призначення експертизи, а також взято до уваги покази ОСОБА_1 , що суперечить ч.3 ст. 87 КПК України.

При цьому допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 стверджував, що наявна в матеріалах постанова про призначення експертизи ним не отримувалася та своє дослідження ним було здійснено на підставі постанови про призначення експертизи, яка в матеріалах кримінального провадження відсутня та стороні захисту не надавалася.

Вважає, що різниця між фактично викладеними вихідними даними та питаннями, що поставлені на вирішення експертизи перед експертом у постанові слідчого про призначення експертизи від 03.08.2017 року та вихідними даними та питаннями, що викладені у висновку експерта 542АТ від 08.09.2017 року порушують вимоги ст. 69 ч.4 КПК України.

Посилаючись на положення ч.3 ст. 358 КПК України та ч.3 ст. 62 Конституції України, ОСОБА_3 просив суд виключити протокол огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 року, план-схему до нього, постанову про призначення судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 03.08.2017 року та висновок експерта №542 АТ від 08.09.2017 року з числа доказів та вирішувати справу на підставі інших доказів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Мельниченко А.В. повністю підтримали подані клопотання та просили суд їх задовольнити, з підстав, вказаних у цих клопотаннях.

Прокурор Фурдас І.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника та вказувала, що доводи зазначені у поданих клопотаннях не відповідають дійсності.

Потерпілий ОСОБА_2 та його адвокат в судовому за сіданні також просили суд в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановлюється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ч.3 ст. 358 КПК України якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зміст доказів - фактичні дані, отриманні з належних джерел, а їх матеріальною основою слугує вже не саме джерело, а штучно створений відповідний носій.

Процесуальними носіями фактичних даних є об`єкти, які можуть служити засобом фіксації, збереження та перенесення доказової інформації у справі для суб`єктів кримінального процесу та його учасників на будь-яких стадіях процесу.

Фактичні дані отримують статус доказів, а це можливо лише за наявності ряду умов: вони повинні мати відношення до предмета доказування, а саме, знімати інформаційну визначеність за фактами, які підлягають встановленню, тобто мати ознаки належності до справи; фактичні дані, що належать до справи, мають бути зібрані та закріплені в передбаченому законом порядку, тобто мати допустимість до справи; закон обмежує використання фактичних даних як доказів рядом умов, що ставляться як до самих фактичних даних, так і до їх джерел.

Пов`язуючи допустимість доказів з процесуальним порядком їх одержання, закон не тільки має на меті захист громадян від безпідставного вторгнення в їхні законні права та інтереси, але й виходить з того, що цей порядок містить гарантії одержання достовірної доказової інформації.

Щодо перевірки судом доказів, то відповідно до вимог закону всі зібрані у справі докази підлягають ретельній, всебічній та об`єктивній перевірці.

Мета перевірки - з`ясування доброякісності, придатності зібраних доказів для встановлення фактів, що належать до предмета доказування.

Відповідно до правил оцінки доказів: суд вільний в оцінці доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Свобода в оцінці доказів гарантується законом (незалежність судді, додержання таємниці наради суддів під час винесення вироку тощо); оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду. Суд під час оцінки доказів не пов`язаний з висновками, зробленими в обвинувальному акті слідчого і прокурора; оцінка доказів має ґрунтуватися на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності; під час оцінки доказів суд керується законом та правосвідомістю.

Всебічна оцінка доказів завершується побудовою висновків у справі та обґрунтуванням рішень, які приймаються щодо використання доказів.

Відповідно до положень ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Допустимість доказів означає правову придатність їх для використання у кримінальному процесі як аргументів у доказуванні.

У статті 62 Конституції України стверджується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому законом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).

Допустимість доказів означає, що: 1) фактичні дані як докази одержані уповноваженим на те суб`єктом; 2) фактичні дані одержані у встановленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав та законних інтересів громадян; 3) фактичні дані та сам процес їх одержанні належним чином закріплені та засвідчені; 4) зібрані докази та інші матеріали кримінальної справи загалом дозволяють здійснити перевірку достовірності та законності одержання фактичних даних.

Згідно ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Відповідно до ч.3 та ч.6 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, яка виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Під час дослідження в судовому засіданні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 року та план-схеми до нього, а також матеріалів кримінального провадження встановлено, що такий протокол та план-схема не відповідають вимогам ст. 104 КПК України з підстав наведених захисником у поданому ним клопотанні.

Так відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що дорожньо-транспортна подія відбулась за межами населеного пункту, а саме на 39 кілометрі + 50 метрів автодороги Т-22-02 сполученням «Нова Каховка-Армянськ». Однак у вступній частині протоколу зазначено, що місцем проведення огляду є смт. Чаплинка, що свідчить про невідповідність вимогам п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України так як вступна частина протоколу повинна містити відомості про місце проведення процесуальної дії, що є відмінною від місця, яке зазначено у протоколі.

Також, описова частини відповідного протоколу містить відомості про здійснення огляду та місця дорожньо-транспортної пригоди на 39 кілометрі + 50 метрів автодороги Т-22-02 сполученням «Нова Каховка-Армянськ», але з додатку до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події вбачається, що місце дорожньо-транспортної події розташоване на відстані 84,5 метрів від кілометрового стовпчика 39 кілометр, що також свідчить про невідповідність вищевказаного протоколу вимогам п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України, оскільки відлік кілометражу починається з м. Нова Каховка у напрямку м. Армянськ Автономної республіки Крим, то й місце проведення огляду та місце дорожньо-транспортної пригоди, що зазначені у протоколі огляду місця пригоди, повинні відповідати здійсненим вимірам.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 містить відомості про присутність під час проведення відповідної слідчої дії учасника - ОСОБА_4 , але вказаний документ не містить підписів зазначеного учасника, що суперечить вимогам ч.ч. 4 та 5 ст. 104 КПК, та ставить під сумнів достовірності відомостей, внесених у протокол та додаток до нього (план-схему).

Крім цього, в описовій частині протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016, у графі «Координати місця пригоди» зазначено особу ОСОБА_2 . Будь-який відомостей про те, хто є цією особою, протокол не містить. Потерпілий - ОСОБА_2 , відповідно до його пояснень, що були надані під час допиту у судовому засіданні, участі у проведенні огляду не приймав, оскільки був доставлений до лікарняного закладу, та у його автомобілі знаходився в якості пасажира ОСОБА_6 , що свідчить про порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, так як вступна частина протоколу повинна містити відомості про: всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання, а також про порушення вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 104 КПК, відповідно до яких, перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу, а також протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії, вказаний документ не містить підписів зазначеного учасника, що ставить під сумнів достовірності відомостей, внесених у протокол та додаток до нього (план-схему), а також факт роз`яснення учаснику право бути присутнім при усіх діях, які проводились в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, якою передбачені вимоги до проведення (слідчих) розшукових дій, якщо слідчий, прокурор вважатиме за доцільне, то поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях. З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 та план-схеми до нього вбачається, що слідчим до проведення огляду було залучено двох осіб в якості понятих, але підписи вказаних осіб наявні лише на першому та останньому аркушах протоколу, а також на план-схемі до нього, що свідчить про можливість органу досудового розслідування вносити відомості про хід та результати слідчої дії не під час здійснення самої слідчої дії.

Крім суд бере до уваги той факт, що протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 не містить вимірів, що стосуються положення транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди, а лише їх напрямок. В графі «Наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об`єктів (крил, коліс, уламків кузова, частинок фарби, осколків скла, осипання землі, вантажу, що перевозився, слідів рідини та інше)» зазначено розташування уламків транспортних засобів та уламки скла, а у графі «Інші негативні обставини» зазначено, що під автомобілем «ВАЗ» виявлено охолоджуючу рідину, а під автомобілем «Renault» - моторне мастило. Натомість, ні сам протокол огляду, ні додаток до нього у вигляді план-схеми, не містить зазначеної слідової інформації, її розмірних характеристик та розташування відносно меж проїзної частини, що свідчить про самовільне визначення слідчим місця зіткнення транспортних засобів та унеможливлює його встановлення експертним шляхом, а наявність у протоколі записів «розташована на відстані близько 1 м..., біля автомобіля... та біля автомобілів» також свідчить про здійснення приблизних вимірів під час проведення огляду місця події та викликає сумнів у достовірності внесених у протокол та план-схему до нього, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 104 КПК України, відповідно до якого, описова частина протоколу повинна містити відомості про: послідовність дій та отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.

Крім того, вказані обставини свідчать про порушення п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК України, відповідно до якої, додатками до протоколу можуть бути: фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. В порушення вимог ч. 7 ст. 237 КПК, та ст. 104 КПК України, протокол огляду місця події від 28.12.2016 року не містить відомостей про те, яким вимірювальним приладом здійснювались виміри, умови та порядок його використання та характеристики (ціна ділення, загальна довжина вимірювального приладу, тощо).

У свою чергу з план-схеми доданого до протоколу огляду місця події від 28.12.2016 року вбачається, що ширина проїзної частини становить 14,35 м, та кожна смуга руху для транспортних засобів у обох напрямках становить 7,175 м (14,35/2=7,175), тобто на вказаній відстані знаходиться середина проїзної частини.

Огляд місця події, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016, проводився від смт. Чаплинка у напрямку м. Нова Каховка Херсонської області.

Враховуючи схематичне зображення на план-схемі, та кінцеве розташування транспортних засобів, а також виміри, що зазначені на схемі, вбачається, відстань від правого краю проїзної частини до переднього правого колеса автомобіля «Renault» становить 5,80 м, а відстань від зазначеного колеса до умовно визначеного місця зіткнення становить 2,70 м. Зіставляючи дані величини, 5,80+2,70=8,5м. можна дійти висновку, що зіткнення транспортних засобів відбулось у смузі руху автомобіля «ВАЗ».

Однак, відстань від лівого краю проїзної частини до переднього лівого колеса автомобіля «ВАЗ» відстань складає 7,15 м, а відстань від вказаного колеса до умовно визначеного місця зіткнення складає 0,60 м. Зіставляючи дані величини, 7,15+0,6=7,75 м, вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на відстані 7,75 м від лівого краю проїзної частини, тобто у смузі руху автомобіля «Renault».

При цьому, складаючи вказані величини, а саме 8,5+7,75 вбачається, що ширина проїзної частини складає 16,25 м. що вказує на те, що фактична різниця між зазначеною шириною проїзної частини та шириною, що зафіксована у схемі має розбіжності у 1,9 м.

Вказані обставини свідчить про не встановлення органом досудового розслідування загальної ширини проїзної частини в місці дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлення місця зіткнення транспортних засобів.

При цьому з наданих захисником обвинуваченого документів, зокрема протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 та план-схеми до нього також вбачається, що під час досудового розслідування у вказані документи вносились зміни зокрема у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у його вступній частині дописано час закінчення слідчої дії, тоді як в наданому захисником примірнику дана графа не заповнена.

Крім цього, з копії план-схеми місця дорожньо-транспортної події, що долучена захисником до поданого клопотання та співставленні план-схеми, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, вбачається, що ці документи містять різний зміст та підтверджує факт, що органом досудового розслідування також вносились зміни, що викликає сумнів у їх достовірності та суперечить ч. 3 ст. 105 КПК України.

Що стосується поданого клопотання в частині виключення з числа доказів постанови про призначення судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 03.08.2017 року та висновку експерта №542 АТ від 08.09.2017 року, то в даному випадку суд також погоджується з доводами захисника, викладеними у поданому клопотанні, так як вказані документи викликають сумнів у їх достовірності, тому відповідно до ч. 3 ст. 358 КПК України, вказані докази слід виключити з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.

Як вбачається з супровідного листа № 563/38.1 від 03.08.2017 до Херсонського НДЕКЦ МВС України, для організації виконання постанови про призначення автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП було спрямовано відповідну копію постанови про призначення експертизи та матеріали кримінального провадження № 12016230250000877, а 17.05.2018 за № 19/122-6536 на вихідний № 1538/38.1 від 10.05.2018, до Чаплинського відділення поліції надіслано завірену копію висновку експерта № 542-АТ від 08.09.2017 без матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК України, висновок експерта надається в письмовій формі, а відповідно до ч. 9 цієї ж статті, висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза. Зазначені норми свідчать про те, що висновком експерта є відповідний письмовий документ, а не його копія. З урахуванням викладеного, а саме того, що в матеріалах кримінального провадження знаходиться копія висновку автотехнічної експертизи № 542-АТ від 08.09.2017, такий документ суперечить вимогам ч. 2 ст. 84 КПК України, відповідно до якої, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів, а не їх копії.

Крім того в основу постанови про призначення судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 03.08.2017 було покладено вихідні данні, що отримані під час проведення слідчих дій з порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 та план-схема до нього.

Крім цього, з постанови про призначення експертизи від 03.08.2017 вбачається, що на вирішення експерту поставлено три питання, а саме: «як, з технічної точки зору, повинен був діяти водій автомобілю «Renault LOGAN» д.н. НОМЕР_2 в дорожній ситуації, що склалась, якими пунктами правил керуватись?» «чи мав водій автомобіля ((Renault LOGAN» д.н. НОМЕР_2 , в дорожній ситуації, що склалась, технічну можливість уникнути ДТП?» «дії кого з водіїв перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з подією, що розглядається?»

Тобто, слідчим на вирішення експерта ставились питання лише відносно дій водія автомобіля «Renault Logan».

Натомість, у вступній частині висновку експерта № 542-АТ від 08.09.2017 зазначено: «На вирішення судової експертизи поставлені питання: Як слід було діяти в даній ситуації водієві автомобіля ((Renault LOGAN» д.н. НОМЕР_2 , та чи мав він технічну можливість не допустити настання даної події, виконуючи Правила дорожнього руху України? Як слід було діяти в даній ситуації водієві автомобіля «ВА321061» д.н. НОМЕР_3 , та чи мав він технічну можливість не допустити настання даної події, виконуючи Правила дорожнього руху України?».

У заключній частині висновку, судовий експерт дає відповіді на два запитання, які були викладені ним у вступній частині, а питання поставлені слідчим у відповідній постанові про призначення взагалі не досліджувались. З урахуванням викладеного, постанова про призначення автотехнічної експертизи від 03.08.2017, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, викликає сумнів у відповідності її з копією постанови, яку було направлено до Херсонського НДЕКЦ МВС України для її виконання.

Крім цього, досліджуючи відповідну постанову слідчого про призначення експертизи від 03.08.2017 року вбачається, що вихідні данні, що вказані у постанові слідчого про призначення автотехнічної експертизи від 03.08.2017 не відповідають матеріалам кримінального провадження, показам свідків, потерпілих та суперечать їм.

Так у п. 1 вихідних даних постанови зазначено, що завантаженість автомобіля «ВАЗ» складалась лише з 1 водія. Натомість, під час досудового розслідування та судового розгляду було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної події у салоні вказаного автомобіля перебував в якості пасажира ОСОБА_6 , що має суттєве значення для вирішення питання під час проведення автотехнічної експертизи, оскільки при здійсненні розрахунку зупинкового шляху транспортних засобів, експертами враховується ступінь завантаження кожного з транспортних засобів-учасників дорожньо-транспортної події і кожному випадку приймається відповідне конкретне значення.

У п. 2 вихідних даних постанови зазначено, що ширина проїзної частини становить 14,35 м, але з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, вбачається, що ширина проїзної частини становить 14,37 м, а з урахуванням прив`язок, зазначених у план-схемі в частині розташування ймовірного місця зіткнення та кінцевого положення транспортних засобів, взагалі вбачається, що ширина проїзної частини становить 16,25 м.

У п. 3 вихідних даних постанови зазначено, що дорожнє покриття було обледенілим, що також не відповідає дійсності, так як під час судового розгляду та допиту потерпілого та свідків, було встановлено на момент дорожньо-транспортної події проїзна частина знаходилась у сухому стані. При цьому як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, під час огляду слідчим зазначено, що проїзна частина перебуває у обледенілому стані, але відповідно до матеріалів кримінального провадження сама пригода відбулась близько 16.00 годин, а огляд слідчим розпочато о 18.26 годин, що враховуючи зимовий час також має значення для врахування як вихідні дані при проведенні експертизи.

Пунктом 11 вихідних даних постанови про призначення експертизи зазначено, що швидкість руху автомобіля «ВАЗ» складала 90 км/год, однак під час судового розгляду та допиту потерпілого ОСОБА_2 , було встановлено, що швидкість руху керованого ним транспортного засобу складала 60 км/год. Вказаний пункт вихідних даних також має суттєве значення, оскільки враховується експертом при аналізі механізму дорожньо-транспортної пригоди та наданні відповідного висновку.

У п. 12 вихідних даних постанови зазначено, що зіткнення транспортних засобів відбулось без гальмування, але дані обставини є суперечливими з огляду на те, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 повідомляв слідчого про застосування ним гальмування, а потерпілий ОСОБА_2 під час судового розгляду та його допиту у судовому засіданні також повідомив, що ним застосовувалось гальмування з метою уникнення зіткнення. Тоді як наведені слідчим вихідні дані не місять вказівки на вжиття сторонами заходів щодо зниження швидкості руху, керованих ними транспортних засобів, що також є необхідним для врахування експертом при проведенні авто технічної експертизи.

Пункт 13 вихідних даних, що стосується розташування місця зіткнення транспортних засобів також суперечить матеріалам кримінального провадження та не узгоджується з ними. Слідчим зазначено, що місце зіткнення розташоване на відстані 9,9 м від правого краю проїзної частини та на відстані 7,75 м від лівого краю проїзної частини. З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригода таких значень не вбачається, а відповідно до план-схеми, яка відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК України, виконана в якості додатку та повинна пояснювати зміст протоколу, вбачається, що зазначені розміри у вихідних даних постанови також відсутні.

У п.п. 14 та 15 вихідних даних постанови про призначення експертизи слідчим не конкретизовані дії кожного з учасників дорожньо-транспортної події, невірно визначено момент виникнення небезпеки, та з незрозумілих причин зазначено про можливість використання як даних відомостей щодо моменту небезпеки автомобіля «BMW М5» д.з. НОМЕР_1 , - транспортного засобу, який взагалі не є учасником даної дорожньо-транспортної події.

При цьому, як вказує захисник Мельниченко А.В. у своїх доводах, вихідні данні, зазначені у постанови слідчого про призначення судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 03.08.2017 не відповідають об`єму, характеру та формулюванню вихідних даних, які зазначені судовим експертом у його висновку експерта № 542-АТ від 08.09.2017, хоча у цьому ж висновку експерт вказує, що йому надано вихідні дані, які він викладає з постанови слідчого про призначення експертизи.

Так, у пункті 1 вихідних даних висновку експерта, окрім відмінності викладу вихідних даних вбачається доповнення їх об`єму, а саме експерт зазначає, що розглянута ним подія відбулась за межами населеного пункту, у темну пору доби, без опадів, покриття з вибоїнами та посилається на протокол огляду місця ДТП. Таких вихідних даних у постанові про призначення експертизи слідчим не надано.

У пункті 2 вихідних даних висновку експерта, окрім відмінності викладу вихідних даних вбачається доповнення їх об`єму, а саме експерт зазначає, що проїзна частина призначена для руху в двох напрямках, дорожня розмітка відсутня та визначає наявність дорожніх знаків по ходу руху обох транспортних засобів. Таких вихідних даних у постанові про призначення експертизи слідчим не надано.

У пункті 3 вихідних даних висновку експерта, останній відображає данні, які відсутні у відповідній постанові і посилаючись на огляд місця події, експерт зазначає, що будь-яких перешкод, або небезпеки для руху не було.

У пункті 4 вихідних даних висновку експерта, експерт знову посилається на протокол огляду місця дорожньо-транспортної події та відповідно план-схеми до нього, а не вихідних даних, зазначених у постанові слідчого, та вказує про відсутність слідів гальмування транспортних засобів.

У 5 пункті вихідних даних, експерт робить посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_7 , які в силу п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України взагалі є недопустимим доказом, так як вказаний свідок в подальшому був визнаний обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Пунктом 6 вихідних даних у висновку експерта, останній зазначає, що автомобіль «ВА321061» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди перебував у технічно справному стані, рухався по автодорозі м. Нова Каховка-Армянськ зі сторони м. Нова Каховка у напрямку смт Чаплинка, у своїй смузі руху зі швидкістю 90 км/год із включеним світлом фар, з одним пасажиром без вантажу. Однак постанова слідчого про призначення автотехнічної експертизи вихідних даних про увімкнене світло фар на автомобілі «ВАЗ» взагалі не містила, а про завантаження транспортного засобу у постанові вказано лише про наявність одного водія без пасажирів.

У 7 пункті вихідних даних, експерт також робить посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_4 , незважаючи на те, що у постанові слідчого про призначення автотехнічної експертизи, про покази вказаного свідка не йдеться і посилань на протокол допиту цього свідка немає.

Пункт 8 вихідних даних у висновку експерта, включає в себе покази потерпілого ОСОБА_2 , які у вихідних даних відповідної постанови також не зазначені.

Дев`ятим пунктом вихідних даних, експерт робить посилання на висновок транспортно-трасологічної експертизи № 125АТ від 29.03.2017, але у постанові слідчого такі вихідні данні відсутні.

У п. 10 вихідних даних висновку експерта вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться в смузі руху автомобіля «ВАЗ» та робить посилання на план-схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Однак у вихідних даних постанови слідчого про призначення автотехнічної експертизи відображені значення вимірів розташування місця зіткнення які не відповідають даним вказаним у протоколі огляду місця ДТП та у план-схем до нього. Крім того, вказано, що зіткнення відбулось у смузі руху автомобіля «ВАЗ», але відповідно до розрахунків наведених при аналізі план-схеми місця ДТП вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось у смузі руху автомобіля «Renault».

Пунктом 11, вихідних даних експерт зазначає, що момент небезпеки для водія автомобіля « НОМЕР_4 » виник в момент виявлення автомобіля «Renault» у своїй смузі руху. Вказаний пункт та сам момент небезпеки не відповідає моменту небезпеки, який було задано у відповідній постанові слідчим, де зазначалась навіть відстань момент виникнення небезпеки, яка на думку слідчого складала 10-15 метрів.

Крім того, з допиту судового експерта ОСОБА_5 , який здійснював виконання автотехнічної експертизи за обставинами дорожньо-транспортної події, встановлено, що постанову про призначення автотехнічної експертизи, яка міститься в матеріалах кримінального провадження і на яку прокурор посилається як доказ, він не отримував та експертне дослідження по ній не проводив, а висновок ним було надано на підставі постанови, яка в матеріалах кримінального провадження не знаходиться, та відповідно стороні захисту ні під час ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України, ні в порядку ст. 290 КПК України не надавалась.

Тобто встановлена різниця між фактично викладеними вихідними даними та питаннями, що поставлені на вирішення перед експертом у постанові слідчого про призначення експертизи від 03.08.2017 та вихідними даними та питаннями, що викладені у висновку експерта 542АТ від 08.09.2017, свідчать про порушення ч. 4 ст. 69 КПК України, відповідно до якої, експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи,.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.89 КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. За ч.3 ст.89 КПК сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висловленої в п.66 Рішення у справі «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 30.07.2015 року та у справі «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, було застосоване поняття «плоди отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним судом США для опису доказів, здобутих за допомогою незаконно отриманих відомостей. Вона має на увазі, що якщо джерело доказів «дерево» є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою «плоди», будуть такими ж неналежними.

І таким чином, ЄСПЛ визнавав порушення ст.6 Конвенції у випадках, коли суди брали як докази відомості, які були отримані з незаконно здобутих джерел доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що протокол огляду місця події від 28.12.2016 року, план-схема до нього, постанова про призначення судової авто технічної експертизи по дослідженню обставини ДТП від 03.08.2017 року та висновок експерта №542АТ від 08.09.2017 року містять ряд порушень норм КПК України, а тому є очевидно недопустимим доказом.

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено невідповідність наданих доказів фактичним обставинам справи, а також враховуючи численні порушення під час оформлення, зазначених захисником, письмових доказів, то вказані обставини тягнуть за собою визнання висновку призначеної експертизи, як і зазначених процесуальних документів недопустимими доказами по справі.

Керуючись ст.ст. 89, 104, 110, 358, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Протокол огляду місця події від 28.12.2016 року, план-схему до нього, постанову про призначення судової авто технічної експертизи по дослідженню обставини ДТП від 03.08.2017 року та висновок експерта №542АТ від 08.09.2017 року виключити з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Березніков