Рішення № 93915269, 01.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2020 Справа №607/5203/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.

з участю секретаря Шаталюка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (правонаступник – ОСОБА_3 ), треті особи Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру, Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить: визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31.07.2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935; у випадку виготовлення правонаступником та новим відповідачем - ОСОБА_2 нового документа про право власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935 на своє ім`я - визнати недійсним вказаний документ про право власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки — 6125286900:01:001:2935, власником якої як правонаступник померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що станом на день видачі відповідачу Державного акта на право власності на земельну ділянку (тобто, 31.07.2012 року) рішення органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідної документації відповідачу відсутнє. Отже, у 2003 році Підгороднянська сільська рада безкоштовно надаючи земельну ділянку відповідачу у рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому в порядку відведення. Окрім того, відповідно до витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 21.01.2010 року станом на 31.07.2012 року, тобто момент здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 та видачі йому документа, що посвідчує таке право, інформація про земельну ділянку ОСОБА_1 була внесена до Державного реєстру земель. Таким чином, оформляючи ОСОБА_3 у 2012 році Державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоюючи кадастровий номер, відділ Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області мав можливість і зобов`язаний був перевірити інформацію про суміжні земельні ділянки на предмет наявності чи відсутності перетинів земельних ділянок згідно діючих на той час положень Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року за № 174. Позивач вважає, що процедура державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виготовлення документів, видачі та реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427 від 31.07.2012 року ОСОБА_3 проведена з грубим порушенням чинного законодавства, а саме: при відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, недотримання відповідальними особами структурних підрозділів центру ДЗК вимог Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, порядку ведення Поземельної книги, інших положень чинного законодавства, а тому слід визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31.07.2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0959 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Підгороднянська сільська рада про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №927427, виданого 31 липня 2012 року ОСОБА_3 до залучення до участі у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 судом залучено до участі в справі в якості відповідача, як правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відзиву на позов ОСОБА_2 не подавала.

23 листопада 2018 року у даній справі призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

29 жовтня 2020 року уданій справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Представник Тернопільської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності їх представника, також зазначають, що Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК не є розробником землевпорядної документації на спірну земельну ділянку, у них відсутні повноваження та можливість надання інформації та вчинення будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки. Із 01.01.2011 р., у зв`язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», повноваження щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок та правовстановлюючих документів на них були передані від Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Представник Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, подавши клопотання відповідно до якого просять справу розглядати у відсутності їх представника.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, встановив.

Рішенням Підгороднянської сільської ради 23 скликання восьмої сесії №105 від 15 вересня 1999 року затверджено проект організації території земельних часток (паїв) СГ ТОВ «Драганівка» Тернопільського району та передано у приватну власність земельні частки (паї) членам товариства, в тому числі ОСОБА_1 . Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю.

ОСОБА_1 , як колишній член колгоспу, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ТР №010515, виданого 29.12.1999 р. Підгороднянською сільською Радою народних депутатів. Технічна документація по перенесенню земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) щодо земельної частки (паю) № НОМЕР_1 , належній ОСОБА_1 була виготовлена у 2008 році спільним малим підприємством «Геодезія».

Реєстрація земельної ділянки ОСОБА_1 у державному земельному кадастрі проведена у 2009 році, що стверджується довідкою №4814, виданої 15.12.1999 року Управлінням Держкомзему у Тернопільському районі.

Як вбачається із довідки №4814 від 15.12.2009 року про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки та розподіл земель серед землевласників і землекористувачів, виданої Державним Комітетом України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Тернопільській області Управління Держкомзему у Тернопільському районі, земельна ділянка площею 3,38 га, кадастровий номер 6125286900:01:001:0394 знаходиться у власності та користуванні ОСОБА_1 , земельна ділянка розташована на території Підгороднянської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням першої сесії Підгороднянської сільської ради 4 скликання від 19 червня 2002 року затверджено генплан забудови кварталу між міським ДАІ і психлікарнею в розмірі 7,5 га.

Рішенням 4 сесії 4 скликання Підгороднянської сільської ради №53 від 17.04.2003 року, передано безкоштовно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0959 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), без зазначення її місця розташування.

На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, ОСОБА_3 31 липня 2012 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №927427, площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею, 0,0959 га. на території с.Підгороднє Підгорднянської сільської ради виготовлена у 2012 році спільним малим підприємством «Артікс» на підставі рішення Підгороднянської сільської ради №53 від 17.04.2003 року ОСОБА_3 став власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:01:001:2935 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого управлінням Держкомзему у Тернопільському районі серії ЯМ №927427 від 31 липня 2012 року.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне правило закріплено в частині 1 статті 153 ЗК України, за якою власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.

Згідно положень частин 1, 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

За нормою статті 125 ЗК України, відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 10 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Згідно положень частини 1 статті 126 ЗК України в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначеної цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.6, 7, ст.118 ЗК України, громадяни зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача ( у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм Земельного кодексу України свідчить про те, що у випадку передачі земельної ділянки у власність особі, в якої ця земельна ділянка не перебувала у користуванні, така передача здійснюється на підставі погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що не було дотримано ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) при оформленні своїх прав на земельну ділянку, а суб`єктами землеустрою порушена процедура виготовлення, видача йому державного акту та проведення реєстрації спірної земельної ділянки.

Порядок надання дозволу на розробку проекту відведення, його погодження та затвердження встановлено частинами шостою-одинадцятою статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

В матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідної документації ОСОБА_3 .

Таким чином, як встановлено із матеріалів справи, у 2003 році Підгороднянська сільська рада надаючи безкоштовно земельну ділянку ОСОБА_3 в рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому в порядку відведення. Дану обставину упустило СМП «Артікс» при виготовленні документації із землеустрою. Оформляючи ОСОБА_3 у 2012 році державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоюючи кадастровий номер, управління Держкомзему у Тернопільському районі не звернуло уваги, що документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0959 га на ім`я ОСОБА_3 не відповідала вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та діючого на той час Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України №174 від 02 липня 2003 року, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку…, затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах №43 від 04 травня 1999 року.

Суд, враховуючи вимоги ЗК України, вважає, що спірна земельна ділянка могла бути передана у власність ОСОБА_3 лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації.

Вказані обставини підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року по справі №876/124/15, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року, за позовом ОСОБА_1 до відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області, треті особи, у тому числі ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, якою скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року про відмову у задоволенні позову та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії відділу Держземагенства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 6125286900:01:001:2935.

При цьому, суд дійшов висновку, що відділом Держземагенства у Тернопільському районі (управління Держкомзему) в повній мірі не встановлено, чи накладаються земельні ділянки, чи були погоджені межі та проведено державну реєстрацію земельних ділянок, а також вказав, що відділ Держземагенства у Тернопільському районі в межах своїх повноважень не перевірив наявність чи відсутність перетинів суміжних земельних ділянок, знаходження в межах земельних ділянок, що реєструються частини іншої земельної ділянки відповідно до ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_3 при виготовленні документів, що дають право на виготовлення та реєстрацію державного акту проведено з грубим порушенням чинного законодавства, а саме: у відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та не дотримання з боку структурних підрозділів центру ДЗК Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Порядку ведення Поземельної книги, дають підстави суду для визнання державного акту на право власності на землю серія ЯМ №927427, виданого ОСОБА_3 31.07.2012 року не дійсним.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту частин першої, п`ятої, шостої та сьомої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У відповідності до ст.ст. 76 - 83 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі договору на замовлення ОСОБА_1 ДП "Тернопільгеодезцентр" у 2016 році склало технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_1 .

Із пояснювальної записки до техдокументації, вбачається, що земельна ділянка фактично має площу 3,0154 га, яка представлена сільськогосподарськими угіддями рілля, яка протягом останніх років використовується за призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Рештою площі 0,3603 га користуватися землевласником для заданих цілей не вбачається можливим, оскільки внаслідок перекриття відображеного у Публічній кадастровій Карті України, з рядом земельних ділянок наданих громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, використовується забудівниками для цих цілей: споруджено капітальні будівлі житлових будинків, а ще влаштовано дорогу на площі 0,1435 га.

На підставі договору на розроблення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі від 24 жовтня 2008 року, на замовлення ОСОБА_1 , СМП «Геодезія» складено технічну документацію по перенесенню земельних часток (паїв) в натуру (на місцевості) с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, зокрема земельної частки (паю) №492 ОСОБА_1 .

Згідно пояснювальної записки до техдокументації, площа земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_1 , становить ріллі - 3,38 га.Місцеположення кутів зовнішніх меж: земельних ділянок детально досліджено і встановлено в натурі згідно проекту організації земельних часток (паїв). Перенесення в натуру меж земельних часток (паю) виконано точок теодолітних ходів, закріплених на місцевості, електронним тахеометром SET 5W, методом перенесення на місцевість точок заданими координатами. При винесенні земельної ділянки в натуру виявлено, що на земельній ділянці (приблизно 20 м. з північно-східної сторони) ведеться будівництво, а саме, вирито котлован, та складовані будматеріали. А також виявлено, що через ділянку проходить наїзджена польова дорога (точки 5,6,9,10) площею 0,0779 га., а земельна ділянка площею 0,299 га. (точки 6,7,8,9) в даний час використовується під будівництво приватних житлових будинків.

Рішенням №ВР-6100041422014 від 27.03.2014 року, підписаного державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагенства у Тернопільській області відмовлено представнику ОСОБА_1 – ОСОБА_5 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв`язку із тим, що земельна ділянка ОСОБА_1 накладається (співпадає площа) із іншими сусідніми земельними ділянками, в тому числі із земельною ділянкою ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформації викладеній у листі Першої Тернопільської державної нотаріальної контори №2222/01-16 від 26.11.2020 року встановлено, що станом на 04 листопада 2020 року, свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125286900:01:001:2935, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , не видавались.

Як вбачається із копії спадкової справи, заведеною Першою тернопільської державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , поданою 09 вересня 2016 року звернулась його дружина ОСОБА_2 24 жовтня 2016 року державним нотаріусом Першої тернопільської нотаріальної контори Труш Т.О. видано свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме на: квартиру АДРЕСА_2 ; садового будинку АДРЕСА_3 , що знаходиться на території міської громадської організації садівників-любителів «Тернопільське» у місті Тернопіль; земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 0,0612 га, переданої для індивідуального садівництва, що розташована на території міської громадської організації садівників-любителів «Тернопільське», кадастровий номер 6110100000:17:001:0749; легкового автомобіля марки «SSang Yong», модель «Action А200 XDI», тип легковий універсал – В, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належало померлому ОСОБА_3 .

Як вбачається із копії довідки, виданої ПП «Загребелля» 08.09.2019 року №795, наявної у матеріалах спадкової справи, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 30.05.1995 року по даний час, у тому числі на момент смерті ОСОБА_3 .

В силу вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, враховуючи наведене, спадкоємцем усього спадкового майна у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 є відповідач у справі ОСОБА_2 , оскільки остання проживала на момент смерті із спадкодавцем, звернулась із письмовою заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи №240/20-22 від 30.04.2020 року встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою площею 3,38 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Підгороднянської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 6125286900:01:001:0394, яка належить ОСОБА_1 , Державному акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ТР №010515 від 29.12.1999 р. та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2008 рік не відповідає. Фактичний порядок користування земельною ділянкою площею 0,0959 га., розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6125286900:01:001:2935, яка належить ОСОБА_2 , як правонаступнику ОСОБА_3 , Державному акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №927427 від 31.07.2012 р. та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2012 рік не відповідає. Накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки має місце. Площа накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 становить - 0,0313 га.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до положень статей 91, 103 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 лютого 2013 р. у справі № 6-169цс12, яка посилається на статтю 155 Земельного кодексу України, саме від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт, який є правовстановлюючим документом, що видається лише на підставі відповідного рішення такого органу, тобто є похідним від нього, залежить вимога про скасування державного акта на право власності на конкретну земельну ділянку.

Таким чином, можуть визнаватись недійсними як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності земельні ділянки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6125286900010010394, розташованої на території Підгороднянської сільради, на підставі державного акту IV-ТЗ №010515 на право приватної власності на землю, виданого 29.12.1999 р., та зареєстрованого 15.12.2009 р. в Управлінні Держкомзему у Тернопільському районі (чинному на той час). 31.07.2012 року при проведенні державної реєстрації державного акту на землю ОСОБА_3 було порушено права ОСОБА_1 , як первинно зареєстрованого 29.12.1999 р. власника, тому суд вважає, що слід задовольнити її позовні вимоги, визнавши недійсним державний акт на землю, виданий ОСОБА_3 та скасувати його реєстрацію.

Таким чином, враховуючи те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року визнано протиправними дії Відділу Держземагенства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 з підстав непроведення перевірки згідно чинного законодавства щодо наявності чи відсутності накладки (перетину) вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1 та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 82 ЦПК України, а також те, що ОСОБА_3 допущено порушення норм земельного законодавства при проведенні оформлення прав власності на свою земельну ділянку, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в частині скасування державного акту, виданого ОСОБА_3 .

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, у тому числі, витрати пов`язані із проведення експертизи.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 740, 00 грн., а також витрати, пов`язані із проведенням земельно-технічної експертизи у розмірі 4 004,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31.07.2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 6125286900:01:001:2935.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 6125286900:01:001:2935, власником якої є ОСОБА_3 .

Стягнути ізОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 740 (сімсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого позивачем судового збору, а також витрати, пов`язані із проведенням земельно-технічної експертизи у розмірі 4 004 (чотири тисячі чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан