
Справа № 645/2380/20
Провадження № 2/645/1282/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Мартинової О.М.,
секретар судових засідань – Букач М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.11.2011 року в розмірі 10990 грн. 74 коп., судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп..
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 30.11.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 11000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 10990,74 грн. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 листопада 2017 року. Спадкоємцем за законом після його смерті є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки останні проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України, 24.05.2018 року позивачем направлена претензія кредитора до Дванадцятої харкіської державної нотаріальної контори. 08.06.2018 року позивачем було отримано відповідь з нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої, у тому числі, входять кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені законодавством строки. Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 30.11.2011 року у розмірі 10990,74 грн.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2020 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з територіального підрозділу Центру надання адміністративних послуг Немишлянського району довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано з Дванадцятої державної нотаріальної контори належним чином засвідчені матеріали спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, проте разом з позовом надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також з урахуванням постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року (у справі №201/6092/17, провадження №61-48215св18), відзиву на позовну заяву не надавали, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Як встановлено з матеріалів справи, що 30.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, що складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами договору ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 11000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Як вбачається з Довідки наданої позивачем, ОСОБА_3 було надано кредитні картки, а саме: дата відкриття 07.12.2009 року, термін дії 12/13, остання дата відкриття 26.08.2014 року, термін дії 03/18.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_3 вбачається, що 26.08.2014 року кредитний ліміт збільшено до 11000,00 грн.
Позичальник - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Сума заборгованості за кредитом станом на 10.11.2019 року складає 10990,74 грн., з яких: 10990,74 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 10990,74 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту. Вказана заборгованість не сплачена.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
При цьому за правилами ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно листа Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 29.10.2020 року, зазначено, що дана установа не є розпорядником щодо надання довідки про склад сімї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки реєстр територіальної громади м. Харкова – автоматизована база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території міста Харкова, розпорядником якої є Департамент реєстрації Харківської міської ради.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи АТ КБ «Приватбанк», дізнавшись про смерть позичальника, 07.04.2018 року направив до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора з проханням повідомити спадкоємців про наявність заборгованості спадкодавця перед банком у розмірі 10990,74 грн. та включити ці вимоги до спадкової маси.
У зв`язку з наявною у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором б/н від 30.11.2011 року, позивачем 08.10.2018 була направлена претензія кредитора до Дванадцятої державної нотаріальної контори, та отримано відповідь, відповідно до якої встановлюється, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 399/2018 на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла на адресу нотаріальної контори та зареєстрована по книзі обліку та реєстрації спадкових справ 25 травня 2018 року.
Крім того, 19.09.2019 року Банком на адресу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направлено лист-претензію про наявність заборгованості у ОСОБА_3 за кредитним договором укладеним з АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 10990,74 гривень, і вимогою про необхідність сплати вказаної суми заборгованості.
Відповідно до копії спадкової справи № 399/2018 заведеної 25 травня 2018 року, встановлено, що 25.05.2018 року до нотаріальної контори надійшла претензія кредитора ПАТ «Приватбанк» від 07.04.2018 року, на підставі якої і було заведено спадкову справу, інші заяви про прийняття спадщини або про відмову у прийнятті спадщини спадкоємці померлого ОСОБА_3 не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавались.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ "Приватбанк" на підставі ст.ст. 1281, 1282ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена ст. ст. 1258, 1261-1255 ЦК України.
Згідно ч.1 , ч.2 ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За ст. ст. 1261, 1263, 1264, 1265ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України ).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позивач, АТ КБ "Приватбанк", зобов`язаний довести, що саме відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , прийняли після нього спадщину, а вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину, є такою що відповідає сумі боргу або перевищує її.
Позивач зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_3 у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
На підтвердження даної обставини позивач посилається лише на копію паспорта позичальника та відповідачів, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання.
При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо обставин появи у нього такого доказу, як паспорт відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які не були стороною при укладені кредитного договору.
Суд зазначає, що сам по собі факт реєстрації місця проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину.
Суд вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано та не надано відповідних доказів того, що відповідачі по справі взагалі є спадкоємцями в розумінні приписів ст. 1222 ЦК України, тобто є спадкоємцями за законом, або визначений таким на підставі заповіту. Доказів на підтвердження того, що відповідач по справі належить до кола спадкоємців, визначених ст.ст. 1261-1265 ЦК України, тобто входять до однієї з п`яти черг спадкування, позивачем суду не надано. Також не надано відповідного заповіту, яким би відповідачі були визначені як спадкоємці.
Сам по собі той факт, що відповідач був зареєстрований за однією адресою із спадкодавцем не є безумовною підставою вважати, що ця особа є спадкоємцем померлого.
Обґрунтовуючи позовні вимоги обов`язком спадкоємця сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 лютого 2019 року у цивільній справі № 336/5443/16 та від 13 березня 2019 року у цивільній справі № 360/1568/16-ц, що відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судами нижчих інстанцій.
Крім того суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження ані того, що відповідач є спадкоємцем, ані того, що спадкодавець залишив після своєї смерті взагалі будь-яке майно у спадщину.
Не надано позивачем і відомостей про існування перешкод для отримання Банком доказів про коло спадкоємців та обсягу отриманого ними у спадщину майна.
При розгляді справи позивачем не зазначено яке майно перейшло до спадкоємців, не надано доказів спорідненості відповідача зі спадкодавцем, хоча для покладення на будь-яку особу обов`язків спадкодавця необхідно встановити юридичний склад, до якого входить не лише факт спільного проживання зі спадкодавцем, а й підстави для визнання особи спадкоємцем, факт отримання буд-якої спадщини, її вартість тощо.
Щодо дотримання строків, передбачених для пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника, суд вважає, що позивачем такий строк не пропущений з таких підстав.
За змістом статті 1281 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) на час смерті позичальника, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.
Проте за положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Таким чином, за змістом наведених норм кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутися до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відмова спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Банк вперше звернувся до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора 07.04.2018 року, у якій зазначено про те, що Банку стало відомо про смерть Боржника на теперішній час, тобто на дату складання претензії, і відомостей, які б спростовували цю обставину, суду не надано, таким чином Банк дотримався встановлених законодавством строків пред`явлення своїх вимог як кредитора до спадкоємців боржника.
Як вбачається з листа заступника завідувача відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 30.10.2020 року ОСОБА_5 , Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, яка є правонаступником Дванадцятої Харківської нотаріальної контори, повідомляє, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 399/2018, яка містить: претензію кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» від 07.04.2018 року, на підставі якої заведено спадкову справу; та претензію кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2018 року. Інші заяви про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори надходили, свідоцтва про право власності не видавалися.
Суд, дотримуючись принципу диспозитивності розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, що позбавляє його за власною ініціативою збирати докази.
Обов`язок доведення обставин на які особа посилається, як на підставу своїх вимог покладається саме на цю особу.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позову, а тому суд відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір у зв`язку з відмовою у позові позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 612,1048-1050, 1054, 1281-1282 ЦК України, суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач – акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року.
Суддя -
Судове рішення № 93914868, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 14.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/2380/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: