Рішення № 93914509, 08.12.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/907/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,

Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

про скасування арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до Овідіопольського районного суду Одеської звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування арешту, а саме просить скасувати обтяження у вигляді арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 633/29 від 15.06.2010 року (реєстраційний номер обтяження 9947799), зокрема з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданому Виконкомом міської Ради народних депутатів міста Дніпропетровська 11 травня 1994 року №6/13-12-94 та квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі довідки №19/2-100, виданим 05.12.2014 року ТОВ «Руніком».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою про відкриття виконавчого провадження 633/29 державного виконавця Малий І. В. від 15.06.2010 року накладений арешт на все моє невизначене майно, реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 . Вказане виконавче провадження було відкрито за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» і на даний час виконавче провадження закрито, паперові матеріали виконавчого провадження було знищено у зв`язку з закінченням терм іну зберігання, у зв`язку з чим позивач не має можливості захистити свої права як власника майна у інший спосіб ніж шляхом звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.10.2020 року замінено неналежного відповідача Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на належного відповідача Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову та будь-яких клопотань суду не надав

Представник відповідача Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в судове засідання не з`явився, але надав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Малий І. В. Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження №633/29 від 15.06.2010 року накладений арешт на все невизначене майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження №994779.

Відповідно до договору дарування від 07.06.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Нестеренко І. В. та зареєстрованого в реєстрі за №4-339, 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі довідки №19/2-100, виданим 05.12.2014 року ТОВ «Руніком».

При цьому виконавче провадження, за яким боржником був ОСОБА_1 закрито, але в порушення вимог ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження» арешт скасовано не було.

З відповіді Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вбачається, що в провадженні вказаної виконавчої служби дійсно знаходились виконавчі провадження про стягнення з мене 7149,48 гривень та 17169,15 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк» проте станом на теперішній час виконавчі провадження закриті та знищені відповідно до інструкції.

Однак, станом на момент звернення до суду вказане виконавче провадження знищене, а тому зняти арешт з вказаного майна немає можливості.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно приписів 4.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку Верховного суду України викладеного у справі №6-26цс 13 від 15 травня 2013 року вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ч.1ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно п.п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки.

Як визначено п.9.10 вказаного Порядку, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позов є законним і обґрунтованим, в зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 1213, 18, 19, 76,77,141,178, 258, 259, 263-265, 268, 272,273,352,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 633/29 від 15.06.2010 року (реєстраційний номер обтяження 9947799), зокрема з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданому Виконкомом міської Ради народних депутатів міста Дніпропетровська 11 травня 1994 року №6/13-12-94 та квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі довідки №19/2-100, виданим 05.12.2014 року ТОВ «Руніком».

Встановити порядок виконання рішення за яким вказане рішення суду є підставою для виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запису про обтяження, реєстраційний номер обтяження 9947799 накладеного постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 633/29 від 15.06.2010 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.І.Бочаров