Постанова № 93914437, 17.12.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Категорія 39

2-а/295/300/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Вірьовкіна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Калиновича Олексія Олександровича від 17.09.2020 в справі про порушення митних правил №0778/10000/20. В обгрунтування вимог позивач пояснила, що являється фізичною особою-підприємцем агентом з митного оформлення. Здійснюючи митне оформлення транспортного засобу, який ввозився на митну територію України з США, позивач виходила з даних супровідних документів транспортного засобу (Georgia Certificate of Citle) та висновку №24 експертного дослідження від 17.03.2020, щодо року виготовлення транспортного засобу Volkswagen CC Sport, календарний рік виготовлення автомобіля -2013, модельний рік виготовлення - 2013, дата першої реєстрації - 01.01.2013. Рік виготовлення ТЗ зазначено виробником у VIN-коді, що передбачається п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами України через митний кордон України та п.2 висновку №24 експертного товарознавчого дослідження. Крім того, позивач вказує, що в матеріалах справи також відсутні докази того, що позивач знала чи могла знати, що рік виготовлення спірного ТЗ є не 2013, а 2012, та що позивач навмисно зазначила в митній декларації, щоб за рахунок застосування пільгової ставки акцизного податку зменшити належну до сплати суму митних платежів.

04.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вказав, що для наявності складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ, не є визначальним з якою формою вини його вчинено, оскільки у даній нормі МК України відсутня конкретна вказівка саме на умисну форму вини. Декларант, зазначаючи в ЕМД інформацію має усвідомлювати, що така інформація може суттєво вплинути на розмір митних платежів. Як вказує відповідач, позивач, усвідомлюючи, що документи можуть нести недостовірну інформацію, не скористалась правом фізичного огляду товару, та подала їх до митного оформлення, внаслідок чого було неправомірно зменшено розмір митних платежів, хоча саме за результатом перегляду було встановлено, що на водійській стійці вищевказаного автомобіля марки "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 наявне маркування виробника, відповідно до якого дата виробництва транспортного засобу 11/12. А тому, на думку представника відповідача, митницею доведено, що позивачем зазначено неправдиві відомості щодо року виготовлення транспортного засобу, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів. У відзиві також зазначено, що надана до митного оформлення копія документа №400022230793961, на який посилається у своїх поясненнях та позові громадянка України ОСОБА_1 , не є реєстаційним документом транспортного засобу, оскільки не відповідає вимогам, зазначеним в директиві ради Європейського Союзу №1999/37/ЄЕС від 14.04.1999 "Про реєстраційні документи для транспрортних засобів", а є лише карткою про утилізацію автомобіля, тобто, інформація, яка міститься в ній, не може бути взята до уваги.

20.11.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що для визначення року виготовлення автомобіля під час його митного оформлення митний брокер, а також посадова особа митного органу керуються, крім наведених правових норм Конституції України та законів України, також, наказом ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, де чітко зазначено, що за наявності обгрутованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність встановлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства Юстиції України. Тобто, вищезазначеним наказом передбачено, що при визначенні року виготовлення автомобіля можуть виникати певні помилки і для уникнення їх потрібно отримати висновок експерта, що і було зроблено позивачем. Експерт у висновку №24 від 17.03.2020 чітко зазначив, що рік виготовлення автомобіля 2013, що і було зазначено позивачем у митній декларації. Щодо доводів відповідача щодо незаконного висновку експерта з посиланням на те, що експерт не надав пояснення, позивач вказує, що експерта не було викликано на допит або для надання пояснень, що свідчить про необгрунтованість таких доводів відповідача.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Позивач зазначила, що у неї не виникло сумніву щодо року виготовлення транспортного засобу, оскільки скористалась нормами, які передбачають порядок його визначення.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просив справу розглянути без участі представника митниці.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 17.09.2020 застуником начальника Київської митниці Держмитслужби Калиновичем О.О. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0778/10000/20 якою громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 10543,92 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 17.03.2020 до митного поста "Житомир" Київської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення вантажів ФОП ОСОБА_1 подано для здійснення митного оформлення в митному режимі "імпорт 40ДЕ" подано митну декларацію UA100530/2020015941, де в графі 31 зазначено відомості про товар: легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуван - бензин, об`єм двигуна - 1984 см3, номер двигуна - немає даних, тип кузова- седан, загашльна кількість місць -5, пошкоджений, б/в, колір- сірий, календарний рік виготовлення-2013, модельний рік виготовлення - 2013, дата першої реєстрації- 01.01.2013 та товаросупровідні документи.

18.03.2020 вищевказаний товар (транспортний засіб) митним постом "Житомир" Київської митниці Держмитслужби оформлений в митному відношенні.

18.03.2020 під час проведення переогляду зазначеного товару (автомобіля), який проведений на підставі рішення про здійснення переогляду №7.8.-20-31/1245 від 18.03.2020 встановлено, що рік виготовлення -2012. Згідно зі службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Київської митниці Держмитслужби від 05.05.2020 №7.8.-1506/2096, враховуючи фактично встановлений рік виготовлення транспортного засобу автомобіля "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 , декларанта ОСОБА_1 за наслідками невірного зазначення календарного року виготовлення транспортного засобу в митній декларації призвели до несплати митних платежів в повному об`ємі на загальну суму 3514,64 грн.

19.03.2020 головним державним інспектором відділу оперативного реагування №3 (у м.Житомир) управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил №0778/10000/20 (а.с.7-9).

З метою перевірки правильності застосування пільгових ставок митних платежів (акцизного податку) щодо року виготовлення транспортного засобу, за запитом відповідача було отримано лист ТОВ "Порше Україна" від 25.03.2020 №232, який є офіційним імпортером автомобілів марки "Volkswagen" на території України, в яком зазначено, що датою виготовлення (випуску) транспортного засобу марки "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 , є 01.11.2012, що відрізняється від внесених декларантом ОСОБА_1 даних про товар до графи 31 митної декларації UA100530/2020015941, а саме, "календарний рік виготовлення-2013".

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на думку відповідача, вказані дії декларанта ОСОБА_1 призвели до неправомірного зменшення митних платежів на загальну суму 3514,64 грн, а саме різниця між сплаченою декларантом ОСОБА_1 сумою митних платежів за митною декларацією UA100530/2020015941 та сумою митних платежів, які фактично підлягають сплаті при митному оформленні в режимі «імпорт 40ДЕ» вказаного транспортного засобу.

Відповідно до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст.485 МК України, законодавцем передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги.

Аналіз вказаної статті дає зробити висновок, що притягнення до відповідальності за дане правопорушення в даному конкретному випадку можливе лише за сукупності певних елементів, а саме: заявлення неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність прямого умислу на вчинення таких дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

За змістом ст.10 КУпАП наявність умислу є необхідною в усіх випадках, коли особа притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що може бути зроблено тільки навмисно, вина у формі умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності, передбаченні їх шкідливих наслідків та бажанні їх або свідомого допускання настання цих наслідків.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

У п. 34 рішення у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що у тексті підпункту «а» п. Зст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Як вже зазначалось, позивач при оформленні митної декларації, вказала рік виготовлення транспортного засобу "Volkswagen" 2013.

Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (далі Правил), затверджених наказом ДМСУ від 17.11.2005 №1118, визначення року виготовлення транспортного засобу здійснюється на підставі даних виробника, які зазначаються у VIN- коді, що передбачено п.8 розділу Правил та п. 1.5, 6.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Зокрема, згідно з п.8 Правил, Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля- ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року. Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395. Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається. За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

При цьому, цим же пунктом 8 Правил передбачено, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

Згідно з п.6.1. Методики визначення типу, моделі, версії КТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси,робочого об`єму двигуна проводиться на основі даних виробника КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN. Ідентифікаційний номер являє собою літерно-цифрове позначення, що складається із 17 знаків, умовно поділених на 3 частини.

Відповідно до п.п.6.3.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його VIN-кодом, з урахуванням календарної дати першого документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ, що зазначена у супровідних документах (дати придбання, дати оформлення митних документів, дати першої реєстрації КТЗ тощо).

Датою першої реєстрації КТЗ, який був у користуванні (зокрема який ввозиться на митну територію України), є дата, що зазначена в спеціальній графі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) КТЗ, або дата видачі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта).

У разі відсутності даних про календарну дату першого документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ або виникнення сумнівів щодо її достовірності, коли встановлений модельний рік виготовлення КТЗ збігається з роком виготовлення, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію, під час оцінки за дату виготовлення береться 1 січня встановленого за VIN-кодом модельного року.

Якщо встановлений за VIN-кодом модельний рік виготовлення не збігається з роком виготовлення КТЗ, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті), і перевищує його, під час оцінки за дату виготовлення приймається 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо зазначене перевищення становитиме понад 1 рік, то за дату виготовлення беруть 1 січня модельного року.

Відповідно п.1.3 Інструкції 379, відповідно до вимог законодавства України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Якщо ТЗ раніше був зареєстрований на території України, у тому числі тимчасово, чи перебував на відомчому обліку, подальша його реєстрація в Україні не вважається першою.

Таким чином, в разі якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо за його VIN-кодом за основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його VIN-кодом, з урахуванням календарної дати першого документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ, що зазначена у супровідних документах (дати придбання, дати оформлення митних документів, дати першої реєстрації КТЗ тощо).

Відповідно до Таблиці 3.1. Кодування модельного року виготовлення КТЗ в описовій частині VIN-коду, з урахуванням примітки до таблиці, яка вказує, що американські, більшість європейських і азіатських виробників КТЗ кодують модельний рік виготовлення в 10-й позиції VIN-коду, де символ «D» вказує на рік виготовлення автомобіля 2013.

У супровідному документі на транспортний засіб "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 (а.с.24) зазначено 2013 рік, такий же рік виготовлення вбачається і з самого ідентифікаційного номеру автомобіля.

Також, як встановлено при розгляді справи, після розмитнення та проходження відповідної перевірки органом МВС зареєстровано транспортний засіб "Volkswagen", модель CC, номер кузова НОМЕР_1 , та у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано рік випуску 2013.

Суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно того, що Georgia Certificate of Citle не є реєстраційним документом, оскільки саме вказаний документ є супровідним документом пошкодженого автомобіля (зазначений в якому рік також можливо враховувати для визначення року виготовлення автомобіля відповідно до п.п.6.3.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів), при цьому, для уникнення сумнівів позивач звернулась за висновком експерта, яким і було визначено дату виготовлення транспортного засобу, вказану в подальшому у митній декларації. При цьому, відповідачем не обгрунтовано ні в оскаржуваній постанові, ні у відзиві на позов, підстави, з яких позивач не мала би брати до уваги встановлені експертом відомості щодо транспортного засобу згідно з висновком №24 експертного автотоварознавчого дослідження від 17.03.2020, станом на час заповнення митної декларації.

Окрім того, суд враховує посилання відповідача на те, що обставини, які стали підставою для складення протоколу про порушення митних правил №0778/10000/20 від 19.03.2020 були виявлені при митному переогляді транспортного засобу, проведеному на підставі рішення про здійснення переогляду №7.8.-20-31/1245 від 18.03.2020. Втім, надане відповідачем до справи рішення про здійснення переогляду (копія) не містить реквізитів ні щодо дати, ні щодо номеру рішення. За відсутності таких реквізитів рішення неможливо встановити чи було проведено фактично переогляд за наявності такого рішення, та як наслідок, чи дотримано порядок його проведення.

Враховуючи зазначене вище та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки заповнюючи митну декларацію та вказавши рік виготовлення автомобіля - 2013, позивач керувалась відомостями із супровідних документів, а також висновком експерта, тобто, діяла у відповідності до вимог Правил, внаслідок чого підстав вважати, що позивачем умисно або з необережності недостовірно вказано рік виготовлення автомобіля, немає, а тому постанова є протиправною та підлягає до скасування.

Зазначених обставин доводи відповідача не спростовують.

У зв`язку із задоволенням позову у справі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн відшкодовуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби, у відповідності до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.2,5, 8-10, 77, 94, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 17.09.2020, винесену виконуючим обов`язки заступника начальника Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0778/10000/20, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, в сумі 10543,92 грн.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 840,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, ідентифікаційний код 43337359.

Суддя Т.А.Воробйова

Повне рішення складено 24.12.2020.